06 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участі прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , що діє в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 квітня 2017 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Головного управління СБ України у м.Києві та Київській області ОСОБА_9 , та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 червня 2017 року без визначення розміру застави, щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України.
Відповідно до ухвали, слідчий суддя відповідно по положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, врахувавши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, яка підтверджується доданими до клопотання даними, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим врахувавши, дані що характеризують особу підозрюваного, в їх сукупності, а також врахувавши наявність ризику ймовірності переховуватись від органів досудового розслідування та суду прийшов до висновку про наявність підстав вважати, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Не погоджуючись з прийнятим рішення суду захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою залишити без задоволення клопотання слідчого. Свої вимоги мотивує тим, що суд під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_10 не перевірив обґрунтованість повідомленої останньому підозри, яка на думку сторони захисту не підтверджується належними доказами. Додає, що подане стороною обвинувачення клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_10 не містить доказів, що б вказувати на наявність в поведінці його підзахисного ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Захисник вказує на незаконність на невідповідність прийнятого слідчим суддею рішення чинному законодавству України та практиці Європейського суду з прав людини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, слідчим відділом Головного управлінні СБУ у м.Києві та Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22016101110000009 від 26.01.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у період 2014 року ОСОБА_8 як засновник та фактичний керівник ПП «Гріус» здійснював фінансово-господарську діяльність пов'язану з обміном грошових коштів та території м. Донецька. Після захоплення терористичною організацією «ДНР» частини Донецької області, для подальшого функціонування пунктів обміну валют на даній території, ОСОБА_8 вступив у змову із невстановленими особами. Які здійснювали діяльність пов'язану з обміном грошових коштів на території «ДНР». Таким чином, ОСОБА_8 за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, вчинив фінансування тероризму, тобто дії з метою матеріального забезпечення терористичної організації, а саме злочин передбачений ч. 2 с. 258-5 КК України.
24.04.2017 року ОСОБА_8 було затримано в порядку ст.. 208 КПК України та 25.04.2017 року вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 с. 258-5 КК України.
Слідчий в ОВС слідчого відділу Головного управління СБ України у м.Києві та Київській області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_11 , звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що зумовлює підвищені ризики невиконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків та вказує на наявність ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27 квітня 2017 року клопотання слідчого було задоволено та щодо ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 червня 2017 року включно, без визначення розміру застави.
Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя, всупереч ствердженням захисника, правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-2 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-2 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри. Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Вказане спростовує викладені в апеляційній скарзі вимоги щодо необґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризику переховування підозрюваного ОСОБА_8 від органів досудового розслідування та суду, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про його наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчинені злочину. На думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, обґрунтувавши при цьому причини, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Таким чином, доводи захисника про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри та про відсутність у провадженні ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України, є непереконливими.
В сукупності із вищевикладеним для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які міститься посилання в апеляційній скарзі.
З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і не визначив останній розмір застави з урахуванням положень ч. 5 ст. 176 КПК України.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , без задоволення.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 квітня 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Головного управління СБ України у м.Києві та Київській області ОСОБА_9 , та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 червня 2017 року без визначення розміру застави, щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2
Справа № 11-сс/796/2627/2017 Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_12
Доповідач: ОСОБА_1