29 травня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 який діє в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 28 квітня 2017 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого в ОВС третього слідчого відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_9 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25 червня 2017 року з визначенням застави в розмірі 375 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 600 000 (шістсот тисяч) гривень з покладеними обов'язками передбаченими ч. 5 ст. 194 КПК України у випадку внесення застави відносно ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
Відповідно до ухвали, слідчий суддя відповідно по положень ст.ст. 177, 178 КПК України, врахувавши наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яка підтверджується доданими до клопотання даними, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, дані, які характеризують особу підозрюваного, в їх сукупності, а також врахувавши наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, можливості останнього, знищити, сховати, або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, можливості незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав вважати, що застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Не погоджуючись з прийнятим рішення суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати до його підзахисного більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, тобто у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту. Апелянт вважає оскаржувану ухвалу суду необґрунтованою та такою, що виразилась у неповноті судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.
Апелянт зазначає про те, що слідчий суддя необґрунтовано прийняв до уваги нічим не підтверджені доводи сторони обвинувачення про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні його підзахисним інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Захисник вказує на те, що а ні в клопотанні слідчого, а ні в ухвалі слідчого судді не визначено, не встановлено та не наведено жодних правових підстав, які б вказували на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вказаним у клопотанні ризикам. Тому, таке рішення слідчого судді є наслідком ігнорування практики Європейського суду з прав людини.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги захисника, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів провадження, Прокуратурою міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017100000000189 від 16.02.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України за підозрою ОСОБА_7 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що.своїми умисними діями ОСОБА_7 вчинив одержання неправомірної
ОСОБА_7 . 27 квітня 2017 року о 14 год. 45 хв. затримано у порядку ст. 208 КПК України та в той же день повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушенняпередбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
28 квітня 2017 року слідчий в ОВС третього слідчого відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_9 , за погодженням з процесуальним керівником звернувся до слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 . Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва задовольнив дане клопотання та застосував до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та визначив заставу в розмірі 600 000 (шістсот тисяч) з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених. ч.5 ст. 194 КПК України у випадку внесення останнім застави.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються орган досудового розслідування та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують, зокрема, показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , протоколом проведення обшуку від 27.04.2017 року, протоколом огляду та вручення грошових коштів від 27.04.2017 року та іншими матеріалами, які на даному етапі кримінального провадження дають підстави вважати про ймовірну причетність підозрюваного ОСОБА_7 до інкримінованого кримінального правопорушення.
Разом з цим, вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин» Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини)
У клопотанні органу досудового розслідування та доданих до нього матеріалах міститься достатньо даних для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри. Отже, слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на підвищену суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винною у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а також з огляду на конкретні обставини кримінального провадження. Зокрема наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, всупереч твердженням захисника, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, експертів, спеціалістів та інших учасників у кримінальному провадженні.
Таким чином, доводи захисника про відсутність у провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КК України, є непереконливими.
В сукупності із вищевикладеним для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував характеризуючи дані підозрюваного ОСОБА_7 та інші обставини передбачені ст. 178 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються, проте стороною захисту у судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б спростовували висновки слідчого щодо наявності ризиків, з огляду на документи долучені до клопотання, а тому вимоги апеляційної скарги в цій частині, є необґрунтованими.
На думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, обґрунтувавши при цьому причини, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді взяття під варту, суд на законних підставах визначив йому заставу в розмірі 375 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 600 000 (шістсот тисяч) гривень, оскільки такий розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, з урахуванням даних про особу підозрюваного, обставин кримінального провадження, тяжкості злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 та враховуючи практику Європейського суду з прав людини, колегія суддів приходить до висновку, що великий розмір застави не був непропорційним та не порушує ч. 3 ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і відповідає положенням ч.5 ст. 182 КПК України, тому доводи захисту щодо визначення застави в розмірі 375 прожиткових мінімумів для працездатних осіб для його підзахисного, який є завідомо непомірним не заслуговує на увагу колегії суддів.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді у справі не вбачається.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженим та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисника з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 28 квітня 2017 року, якою клопотання слідчого в ОВС третього слідчого відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_9 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25 червня 2017 року з визначенням застави в розмірі 375 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 600 000 (шістсот тисяч) гривень з покладеними обов'язками передбаченими ч. 5 ст. 194 КПК України у випадку внесення застави відносно ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала Апеляційного суду міста Києва оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
11сс/796/2700 /2017
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_12
Доповідач: ОСОБА_1