06 червня 2017 року м. Київ
колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого Болотова Є.В.,
суддів: Білич І.М., Поліщук Н.В., при секретарях: Гарматюк О.Д., Горбачовій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на квартиру, визнання права власності на квартиру,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17 січня 2017 року, -
встановила:
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 17 січня 2017 року вказаний позов задоволено.
Припинено право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримав.
ОСОБА_1 та його представник проти апеляційної скарги заперечили.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши поясненняучасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.
Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Судом першої інстанції встановлено, що з 1996 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу.
На підставі ф'ючерського контракту № 6277 від 18 листопада 1997 року, укладеного між ОСОБА_2 та АТ ХК «Київміськбуд», останнє зобов'язувалось збудувати і передати ОСОБА_2 двокімнатну квартиру, а вона зобов'язувалась забезпечити фінансування об'єкту інвестування та прийняти його.
Згідно акту прийому-передачі квартири від 24 лютого1998 року, АТ ХК «Київміськбуд» побудував та передав, а ОСОБА_2 сплатила 100% вартості квартири АДРЕСА_2.
Відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру від 02.03.1998 року ОСОБА_2 набула право власності на квартиру.
15 червня 2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб.
25 жовтня 2013 року рішенням Дарницького районного суду м. Києва шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що придбання спірної квартири здійснювалось за його особисті кошти, оскільки майже вся сума була взята ним у борг під розписку.
Згідно ст. 17 Закону України «Про власність» майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою згодою між ними. Майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об'єдналися для спільної діяльності, є їх спільною частковою власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.
Виходячи із змісту даної статті, для визнання за особою, яка проживала з іншою особою без укладення шлюбу, права власності наквартиру, набуту до 01 січня 2004 року, сторони мають надати належні та допустимі докази про власну участь у набутті квартири, реальний грошовий внесок в її придбання тощо.
На підтвердження позову, ОСОБА_1 надав суду оригінал договору позики, укладеного 05 листопада 1997 року між ним та ОСОБА_4 в розмірі 35 000 грн. на придбання житла (а.с.60-61).
Загальна вартість квартири становить 35 693 грн. 49 коп.
Таким чином, суд першої інстанції правильно вважав доведеними та обґрунтованими позовні вимоги про визнання права власності на квартиру за позивачем, оскільки його участь в придбанні цієї квартири підтверджена належними засобами доказування.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги про те, що відповідач придбала спірну квартиру за власні кошти, які вона мала від продажу земельної ділянки, колегія суддів відхиляє, оскільки такі твердження апелянта не підтверджені будь-якими допустимими доказами.
Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять відомостей про розмір доходу, який позивач отримував в ЗАТ «Фаетон-Плюс» та ПТ «Геліос», колегія суддів не приймає, оскільки позивач такими доказами не доводив позовні вимоги.
Доводи апеляційної скарги про те, що згідно акту прийому-передачі квартири зазначено, що ОСОБА_2 сплатила 100% вартості квартири, колегія суддів оцінює критично, оскільки відповідач не довела сплату власних коштів за квартиру.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 17 січня 2017 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17 січня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання неюзаконної сили.
Головуючий Є.В. Болотов
Судді: І.М. Білич
Н.В. Поліщук