29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"13" червня 2017 р.Справа № 924/439/17
Господарський суд Хмельницької області у складі: Суддя Шпак В.О., розглянувши матеріали
за позовом Керівника Шепетівської місцевої прокуратури, м.Шепетівка в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, м. Хмельницький
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веда" м.Хмельницький
до Полонської районної державної адміністрації м.Полонне.
про визнання недійсним договору оренди землі від 30.08.2006, який укладений між Полонською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Веда", який зареєстрований у Полонському відділі Хмельницької регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.08.2006 за №040675900044.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 03.02.2017 р.
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: ОСОБА_2- за довіреністю від 30.05.2017
від прокуратури: ОСОБА_3 - службове посвідчення №032336 від 20.02.2015 р.
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору:
Керівник Шепетівської місцевої прокуратури, м.Шепетівка в звернувся із позовом про визнання недійсним договору оренди землі від 30.08.2006, який укладений між Полонською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Веда", який зареєстрований у Полонському відділі Хмельницької регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.08.2006 за №040675900044.
В обґрунтування позову вказує на порушення вимог законодавства із посиланням на ст. 1, 2, 13, 15, 21 ЗУ України „Про оренду землі”, ст.13, 18 ЗУ „Про оцінку земель” стверджує, що визначення розміру орендної плати без проведення нормативної грошової оцінки землі та всупереч вищевказаним вимогам чинного законодавства, зумовлює ненадходження відповідних грошових коштів до Державного бюджету України.
Позивач та прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача 1 в судове засідання за викликом не з'явився, однак надіслав відзив на позов в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх заперечень із посиланням на ст. 2, 21 ЗУ „Про оренду землі” зазначає, що рроведення грошової оцінки земельних ділянок за межами населених пунктів Новоселицької сільської ради підтверджується довідкою про кількісний та якісний склад земельних ділянок виданою 17.01.2008 року відділом земельних ресурсів у Полонському районі (додаток №1) 3 данної довідки вбачається що вартість 1 га землі складає 928,0 грн. відповідно до грошової оцінки станом на 01.07.1995 року. Відтак, під час укладення спірного договору оренди застосовано норми Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213. З моменту укладення договору і до цього часу орендна плата сплачується вчасно і в більшому розмірі ніж передбачено договором, так у 2006 році орендна плата скалада 14,14 грн. а в 2017 р. 557,27 грн. відповідно, що підтверджується матеріалами поданими Позивачем (додаток 5).
Відсутність порушень з боку Відповідача, щодо нарахування та сплати орендної плати підтверджується довідкою №6326/10/22-25-17 від 25.05.2017 року виданої державною податковою інспекцією де зазначено про відсутність заборгованості по сплаті податків і зборів, (додаток №2) Окрім того прошу звернути увагу, що контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної фіскальної служби.
На думку відповідача 1 Проаналізувавши договір оренди, можна прийти до висновку, що сторони спірного договору оренди землі дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, встановлених ст. 15 Закону України "Про оренду землі", а сам договір відповідає чинному законодавству, наявні всі істотні умови, що також підтверджується державною реєстрацією договору 30.08.2006 року за №040675900044.
Окрім того відповідач 1 звертає увагу суду, посилаючись на ст. 13, 18, 23 ЗУ „Про оцінку земель”, що на момент виникнення спірних правовідносин, єдиною підставою для проведення нормативної грошової оцінки землі є рішення органу виконавчої влади. Однак, Полонською районною державною адміністрацією Хмельницької області рішення про проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які передавалася в оренду ТОВ „ВЕДА”, не приймалося.
Відтак, під час укладення спірних договорів оренди застосовано норми Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213.
Відповідач стверджує у своїх запереченнях що відповідно п.12 договору, розмір орендної плати орендної плати переглядається щорічно у разі : зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі в наслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом. Таким чином сторони не позбавленні можливості приведення у відповідність договору шляхом внесення змін на підставі п.12 договору.
Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача 2 - Полонська районна державна адміністрація м.Полонне на виконання вимоги ухвали суду надав письмові пояснення із посиланням на ст 21,23 ЗУ „Про оренду землі”, п.2 постанови Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 „Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” зазначає , що Договір оренди землі від 30.08.2006 року, між Полонською районною державною адміністрацією та ТОВ „Веда” укладений за Типовою формою договору оренди землі, затвердженому постановою КМУ від 03.03.2004 року № 220 з врахуванням та дотриманням всіх істотних умов договору у відповідності до статті 15 Закону України „Про оренду землі”, а саме: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, .яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Розмір орендної плати оскаржуваного прокурором договору становить 3 відсотка від грошової оцінки землі. При розрахунку розміру орендної плати використовувалась грошова оцінка 1 га ріллі по Новоселицькій сільській раді, яка була надана відділом Держземагенства у Полонському районі станом на 01.01.2006 року з врахуванням коефіцієнта індексації, як і передбачено ст.23 Закону України „Про плату за землю”. Позовні вимоги прокурора щодо бази оподаткування на підставі нормативно-грошової оцінки з урахуванням коефіцієнта індексації, ґрунтуються на нормах ст. 271 Податкового кодексу України, який вступив в дію з 1 січня 2011 року, тобто хронологічно пізніше видачі розпорядження та укладення договору оренди.
Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази вважає за можливе прийняти рішення по суті.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Розпорядженням Полонської районної державної адміністрації №328/2006-р від 19.01.2006 передано в оренду ТОВ „Веда” для ведення підсобного сільського господарства площею 4,1733 га строком на 49 років за межами населених пунктів Новоселицької сільської ради Полонського району.
30.08.2006 р. на підставі вказаного розпорядження між Полонською районною державною адміністрацією та ТОВ „Веда” укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,1733 га для ведення підсобного сільського господарства, строком на 49 років. Договір оренди землі зареєстровано у Полонському відділі Хмельницької регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.08.2006 за №040675900044. Кадастровий номер земельної ділянки відповідно до кадастрового плану: 6823685500:06:001:0011.
Відповідно до п. 5 договору нормативно грошова оцінка земельної ділянки не встановлена.
Пунктом 8 сторони погодили, що договір укладено на 49 років.
Відповідно до п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 10 гривень за 1 га землі у рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без врахування індексів інфляції (пункт 10 договору).
Відповідно до п.12 розмір орендної плати переглядається щорічно у разі : зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі в наслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
Договір підписаний та скріплений печатками сторін.
Актом приймання передачі передано ТОВ „Веда” земельну ділянку площею 4,1733 га за межами населених пунктів Новоселицької сільської ради Полонського району строком на 49 років для ведення фермерського господарства.
Акт підписаний та скріплений печатками сторін.
19.11.2014 направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення лист-пропозицію щодо приведення у відповідність розміру орендної плати до вимог законодавства. Даний лист орендар отримав 24.11.2014 р.
Згідно інформацій відділу Держгеокадастру у Полонському районі від 20.09.2016 та 14.02.2017 нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка є об'єктом оренди за договором від 30.08.2006 не проведена.
Відповідно до інформації Полонського відділення Славутської ОДПІ платником подана податкова декларація, в якій обраховано суму орендної плати від площі 4,1733 га, нормативна грошова оцінка вказана в сумі 4451,06 грн. та примінено розмір орендної плати 3%, сума орендної плати склала 557,27 грн. Середня вартість 1 га ріллі по Хмельницькій області станом на 01.01.2017 становить 34495,59, загальна вартість земельної ділянки площею 4,1733 га становить - 143960,44 грн.
Прокурор зазначає, що відповідно, розмір орендної плати яку мало б сплачувати ТОВ „Веда” за користування земельною ділянкою, площею 4,1733 га мав би становити: 143960,44 *3%, тобто 4318,81 грн. на рік.
21.02.17 Шепетівською місцевою прокуратурою повідомлено ТОВ „Веда” про необхідність розроблення нормативної грошової оцінки листом від однак відповідних заходів орендар не вжив.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.
У статті 93 Земельного кодексу України зазначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з нормами ч.ч.1 та 5 ст.203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Однак, всупереч ст.33 ГПК України зазначеного суду не доведено.
Згідно п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” передбачено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Зокрема, ст. 13 Закон України „Про оцінку земель” передбачено випадки обов'язкового проведе грошової оцінки земельних ділянок. Визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Отже, для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності є проведення нормативно-грошової оцінки.
Така ж правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду України 20.05.2015р. по справі №916/2294/14 та від 08.04.2015 по справі №916/2439 обов'язковість яких визначена ГПК України.
Прокурор в обґрунтування підстав визнання правочину недійсним посилається на той факт, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки із кадастровим номером 6823685500:06:001:0011 площею 4,1733 га, не була проведена, що суперечить вимогам ст.9 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації” та ст.13 Закону України „Про оцінку земель”.
Відповідно до ст. 21 Закону України „Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Згідно зі ст. ст. 288.1-288.3 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Відповідно до ст. 288.4 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Статтею 288.5 Податкового кодексу України (зі змінами, внесеними Законом України від 27.03.2014 р. "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні") передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (п. 288.5.1 Податкового кодексу) та не може перевищувати для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 відсотків нормативної грошової оцінки (пп. „в" п. 288.5.2 Податкового кодексу України).
Відповідно до ст. 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (п. 289.2 Податкового кодексу України).
Згідно зі ст. 5 Закону України "Про оцінку землі" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Тобто нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати (правова позиція, викладена у постанові ВСУ від 08.04.2015 р. у справі №916/2439/14), а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати (правова позиція, викладена в постановах ВСУ від 03.12.2013р. у справі №5009/3430/12 (3-34гс13), від 02.03.2016 р. у справі №3-476гс15).
Згідно інформації відділу Держгеокадастру у Полонському районі від 20.09.2016 та 14.02.2017 нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка є об'єктом оренди за договором від 30.08.2006 не проведена.
Відповідно до інформації Полонського відділення Славутської ОДПІ платником подана податкова декларація, в якій обраховано суму орендної плати від площі 4,1733 га, нормативна грошова оцінка вказана в сумі 4451,06 грн. та примінено розмір орендної плати 3%, сума орендної плати склала 557,27 грн. Середня вартість 1 га ріллі по Хмельницькій області станом на 01.01.2017 становить 34495,59, загальна вартість земельної ділянки площею 4,1733 га становить - 143960,44 грн.
Враховуючи зазначені положення розмір орендної плати яку мало б сплачувати ТОВ „Веда” за користування земельною ділянкою, площею 4,1733 га мав би становити: 143960,44 *3%, тобто 4318,81 грн. на рік.
З огляду на зазначене розмір мінімальної орендної плати за вищезазначену земельну ділянку згідно з вимогами Податкового кодексу України повинен становити 143960,44 *3%, тобто 4318,81 грн. на рік.
Тобто орендна плата, яка була передбачена в договорі від 30.08.06р. є такою, що не відповідає вимогам Податкового кодексу України, оскільки значно менша, ніж передбачено нормами чинного законодавства.
Таким чином, договір оренди земельної ділянки від 30.08.2006 р. площею 4,1733 га для ведення підсобного сільського господарства укладений між Полонською районною державною адміністрацією та ТОВ „Веда” з порушенням вимог ст.ст. 17, 122 Земельного кодексу України, ст.9 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації”, ст. 13 Закон України „Про оцінку земель”.
Твердження відповідача щодо приведення у відповідність договору шляхом внесення змін на підставі п.12 договору, судом до уваги не приймається, оскільки в матеріалах справи наявні звернення від 21.02.17 року, зокрема Шепетівською місцевою прокуратурою повідомлено ТОВ „Веда” про необхідність розроблення нормативної грошової оцінки листом від однак відповідних заходів орендар не вжив.
Згідно до ч.2 ст. 236 Цивільного кодексу України якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
Приймаючи до уваги, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки під час передачі її в оренду проведена не була, на розгляд до уповноваженого органу не подавалась та, відповідно, ним не затверджувалась, договір оренди земельної ділянки від 30.08.2006 р. площею 4,1733 га для ведення підсобного сільського господарства укладений між Полонською районною державною адміністрацією та ТОВ „Веда” слід визнати недійсним та припинити його дію на майбутнє.
Відповідно до ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
В п. 2.13постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29 травня 2013року „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними” зазначено, що вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як самостійно, так і, з урахуванням припису частини першої статті 58 ГПК, бути об'єднана з вимогою повернути одержане за цим правочином у натурі або про відшкодування його вартості (якщо повернення у натурі неможливе). В разі заявлення вимоги про повернення одержаного за правочином відповідач має право подати зустрічний позов (стаття 60 ГПК) про витребування належного йому майна або відшкодування вартості останнього. Якщо такий позов не подано, господарський суд з огляду на припис частини п'ятої статті 216 ЦК України та з урахуванням конкретних обставин справи може з власної ініціативи застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину також і щодо позивача. За умови, що позовну вимогу заявлено про визнання правочину недійсним без застосування наслідків такої недійсності, судовий збір сплачується як з немайнового спору. За позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна (суми коштів), стосовно якого (якої) заявлено вимогу. У вирішенні питання про застосування передбачених законом наслідків недійсності правочину, який є оспорюваним (а не нікчемним), господарському суду слід виходити зі змісту позовних вимог. Якщо спір з приводу таких наслідків між сторонами відсутній, у господарського суду немає правових підстав зобов'язувати їх вчиняти дії, прямо передбачені законом, зокрема частиною першою статті 216 ЦК України, частиною другою статті 208 ГК України.
Згідно з частиною 1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі зазначеного вище, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим, підтверджений належними доказами та підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідачів.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 33, 43, 49, 82, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Керівника Шепетівської місцевої прокуратури, м.Шепетівка в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веда" м.Хмельницький до Полонської районної державної адміністрації м.Полонне про визнання недійсним договору оренди землі від 30.08.2006, який укладений між Полонською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Веда", який зареєстрований у Полонському відділі Хмельницької регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.08.2006 за №040675900044 задоволити.
Визнати недійсним договір оренди землі від 30.08.2006, який укладений між Полонською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Веда", який зареєстрований у Полонському відділі Хмельницької регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.08.2006 за №040675900044.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Веда" м.Хмельницький, вул.. Соборна 42, (код 31998791) на користь прокуратури Хмельницької області (ЄДРПОУ 02911102, Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, рахунок 35218028002814) судовий збір у розмірі 800,00 грн. (шістсот гривень).
Видати наказ.
Стягнути з Полонської районної державної адміністрації м.Полонне, вул.Лесі Українки, 114 (код 21312362) на користь прокуратури Хмельницької області (ЄДРПОУ 02911102, Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, рахунок 35218028002814) судовий збір у розмірі 800,00 грн. (шістсот гривень).
Видати наказ.
Повне рішення складено 15.06.17 р.
Суддя Шпак В.О.
Віддрук. 6 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу 29000, м.Хмельницький, вул.Інститутська, 4/1
3 - відповідачу. 29000 м.Хмельницький, вул.Соборна, 42 рекомендованим
4- відповідачу м.Полонне, вул.Лесі Українки, 114
5- Шепетівські місцеві прокуратурі (вул. Сергія Оврашка, 43, м. Шепетівка)
6 - прокуратурі Хмельницької області (провул. Військоматський, 3, м. Хмельницький).