14.06.2017 року Справа № 904/5212/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),
суддів: Кузнецова І.Л., Дармін М.О.
секретар судового засідання Абадей М.О.
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 від 02.04.1997р.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2017р. у справі №904/5212/17
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", м.Київ
про визнання кредитного договору недійсним
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2017р. у справі №904/5212/17 (суддя Ніколенко М.О.) фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 відмовлено в клопотанні про звільнення від сплати судового збору та позовну заяву повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала місцевого господарського суду вмотивована тим, що в порушення приписів ГПК України до позовної заяви не було подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Позивач (ФОП ОСОБА_1), не погодившись з означеною ухвалою, подала апеляційну скаргу, в якій вважає посилання суду на ст.8 Закону України Про судовий збір незаконним, оскільки суд не звернув увагу на додатки до позовної заяви, в яких існує копія до акту МСЕК №055598 серія 10 ААА, згідно якої громадянці ОСОБА_1 безстроково встановлено другу групу інвалідності з 01.12.2010р. і відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: інваліди І та ІІ груп, законні представники дітей інвалідів і недієздатних інвалідів. Просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2017р. у справі №904/5212/17, визнати право ФОП ОСОБА_1 на пільгу щодо сплати судового збору та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідач (ПАТ "Банк Форум") у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржену ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, а суд правомірно повернув позовну заяву без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України. Просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2017р. залишити в силі, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні 14.06.2017р. позивачка підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд апеляційної інстанції у своєму відзиві на апеляційну скаргу не повідомив.
За правилами статті 102 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Враховуючи, що неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
За результатами перегляду справи в судовому засіданні 14.06.2017р. Дніпропетровський апеляційний господарський суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали оскарження ухвали, заслухавши пояснення позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених господарським судом обставин та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено із матеріалів справи, 28.04.2017р. фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" про визнання кредитного договору недійсним. Позивач просила звільнити її від сплати судового збору згідно статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2017р. у справі №904/5212/17 повернуто позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Повертаючи позовну заяву без розгляду місцевий господарський суд виходив із того, що в позовних матеріалах відсутні докази сплати судового збору, а розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд не знайшов підстав для його задоволення, вказавши, що самі лише обставини, пов'язані із відсутністю грошових коштів не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати, а позивачем не наведено інших обставин та не надано інших належних доказів, які свідчать, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року№3674-VІ (з наступними змінами та доповненнями).
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року встановлено в розмірі 1600,00 грн.
Згідно підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з оригіналу позовної заяви, з якою ФОП ОСОБА_1 звернулась до господарського суду, предметом позову є вимога про визнання кредитного договору недійсним №3-0004/11/14-КС від 24.10.2011р., тобто немайнова вимога і сума судового збору за подачу такого позову становить саме 1600,00 грн.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина 2 статті 8 цього Закону).
Саме цими нормами місцевий господарський суд обґрунтував відмову позивачу в клопотанні про звільнення від сплати судового збору.
Проте, звертаючись з означеним позовом, ФОП ОСОБА_1 просила звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на норми статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до положень статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В додатках до позовної заяви під пунктом "7" вказана копія довідки №055598 про встановлення інвалідності другої групи, наявність якої в матеріалах позовної заяви підтверджена відповідною позначкою працівника канцелярії суду.
З копії зазначеної довідки до акта огляду МСЕК №055598 серії 10 ААА вбачається, що громадянці ОСОБА_1 при повторному огляді встановлено другу групу інвалідності з 01.12.2010р. безстроково (причина інвалідності загальне захворювання) і черговому переогляду не підлягає.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди І та ІІ груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів І та ІІ груп.
Отже, позивача віднесено до осіб, які звільняються від сплати судового збору за подання позовної заяви, що є предметом розгляду в даній справі.
Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, чим всупереч приписам статті 19 Конституції України обмежив позивача у здійсненні прав передбачених частиною 3 статті 129 Конституції України.
Таким чином, в матеріалах справи знайшли підтвердження доводи апеляційної скарги позивача про неправильне застосування місцевим господарським судом норм процесуального права.
Частиною 7 статті 106 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржена ухвала про повернення позовної заяви без розгляду прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права, а висновки, викладені в ухвалі місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення, це є підставою для її скасування за приписами п.п. 3 і 4 ч.1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України. Тому оскаржена у даній справі ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2017р. підлягає скасуванню та відповідно справа №904/5212/17 - передачі на розгляд до господарського суду першої інстанції.
Згідно п. 4.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 Господарського процесуального кодексу України або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.
Таким чином, розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом цієї апеляційної скарги, слід здійснити суду першої інстанції при ухваленні рішення у даній справі.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104 ч.1 п.п. 3 і 4, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2017р. у справі №904/5212/17 - скасувати.
Справу №904/5212/17 передати на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Повний текст постанови підписаний - 15.06.2017р.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя М.О. Дармін