вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" червня 2017 р. Справа № 922/815/17
за позовом Приватного акціонерного товариства «Альба Україна», Київська обл., м. Бориспіль
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків
про стягнення 46984,39 грн.
в межах справи № 911/254/16
за заявою Приватного акціонерного товариства «Альба Україна», Київська обл., м. Бориспіль (код ЄДРПОУ 22946976) - Боржник/Банкрут
про банкрутство
Суддя Наріжний С.Ю.
учасники у справі згідно протоколу судового засідання
у провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/254/16 за заявою боржника ПАТ «Альба Україна» про банкрутство за загальною процедурою банкрутства, передбаченою Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ухвалою господарського суду Київської області від 23.02.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном Боржника та призначено розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Клименко Я.А., вирішено інші процедурні питання у справі.
24.04.2017 до господарського суду Київської області надійшла справа господарського суду Харківської області № 922/815/17, скерована за виключною підсудністю в порядку ч. 9 ст. 16 ГПК України відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 10.04.2017 (суддя Добреля Н.С.).
Матеріали вказаної справи № 922/815/17 на підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Київської області від 25.04.2017 № 70-АР були передані до розгляду судді Наріжному С.Ю. в межах справи про банкрутство ПАТ «Альба Україна».
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.04.2017 прийнято до свого провадження справу № 922/815/17 для розгляду по суті в межах справи № 911/254/16 за заявою боржника ПАТ «Альба Україна» про банкрутство; розгляд справи в судовому засіданні призначено на 13.06.2017.
13.06.2017 у судове засідання з'явився представник позивача. Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Детально дослідивши матеріали справи судом встановлено таке.
Предметом спору у справі № 922/815/17 за позовом ПАТ «Альба Україна» до ФОП ОСОБА_1 є стягнення заборгованості у сумі 46984,39 грн. за поставлений товар відповідно до договору № 69ХФ/12 від 11.04.2012.
Так, скеровуючи справу № 922/815/17 за виключною підсудністю господарський суд Харківської області в ухвалі від 10.04.2017 керується ст. 4-1, п. 7 ч. 1 ст. 12, ч. 9 ст. 16, ст. 17 ГПК України та ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Зокрема, у зв'язку з тим, що відносно позивача у справі № 922/815/17 - ПАТ «Альба Україна» господарським судом Київської області порушено провадження у справі про банкрутство, а стягнуті у справі № 922/815/17 кошти можуть бути направлені на погашення грошових вимог кредиторів боржника, даний спір, з позиції господарського суду Харківської області, стосується питання щодо формування активу боржника, а тому безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство, отже повинен розглядатися саме в межах провадження у справі про банкрутство.
Згідно ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Пунктом 7 частини 1 статті 12 ГПК України визначено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Відповідно до ч. 9 ст. 16 ГПК України, справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
При цьому господарський суд Харківської області в ухвалі від 10.04.2017 посилається на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 02.12.2015 у справі № 911/4212/14 та зазначає, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку окремого позовного провадження.
Згідно ч. 1 ст. 111-28 ГПК України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Господарським судом Київської області при застосуванні п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України враховується позиція Верховного Суду України, викладена в постанові від 02.12.2015 у справі № 911/4212/14, разом з тим слід зазначити, що дана правова позиція не регулює обставини щодо розгляду справи № 922/815/17.
Зокрема, предметом спору у справі № 911/4212/14, що розглядалася Верховним Судом України, було стягнення заборгованості відповідача - ПАТ «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» перед УПФ України у місті Ірпені Київської області зі сплати витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Отже у справі № 911/4212/14 позов було подано саме до боржника - ПАТ «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі», стосовно якого на той час було порушено провадження у справі про банкрутство, і Верховний Суд України, ухвалюючи постанову від 02.12.2015 та застосовуючи п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України, вказав, що даний спір, із майновими вимогами до боржника, підлягає розгляду у позовному провадженні господарським судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Аналізуючи правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 02.12.2015 у справі № 911/4212/14, господарський суд Київської області зазначає, що саме спори з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України та ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» підлягають розгляду судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
При цьому Верховним Судом України у вказаній постанові не зроблено висновку про те, що спори за позовами боржників, щодо яких порушено справу про банкрутство, до їхніх контрагентів, в тому числі щодо стягнення дебіторської заборгованості, мають розглядатися судом в межах провадження у справі про банкрутство.
Положення п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України та ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» теж не містять жодної норми про розгляд таких спорів (саме за позовами боржників у справі про банкрутство) в межах провадження у справі про банкрутство.
Згідно ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Додатково господарський суд Київської області вважає за необхідне зазначити таке.
Як зазначено в листі Вищого господарського суду України від 19.04.2017 № 07.01-11/438/799/17, правову позицію суду касаційної інстанції щодо застосування окремих норм ГПК України та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» стосовно питання порядку розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних з майновими вимогами до боржника, викладено в Інформаційному листі ВГСУ від 21.07.2016 № 01-06/2511/16 «Про внесення змін до пункту 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI).
Зокрема в листі від 19.04.2017 № 07.01-11/438/799/17 суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що ні Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ні ГПК України не передбачено процесуальних наслідків розгляду господарським судом майнових вимог до боржника поза межами провадження у справі про банкрутство.
Так, відповідно до п. 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI) (з подальшими змінами) вказано, що частина четверта статті 10 Закону відносить до підвідомчості господарських судів усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника. Винятком є спори, пов'язані із визначенням та сплатою (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України. Дана норма кореспондується з положеннями пункту 7 частини першої статті 12 ГПК та застосовується незалежно від суб'єктного складу сторін.
Слід мати на увазі, що спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, розглядаються господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство незалежно від того, заявлені такі вимоги з підстав невідповідності правочинів спеціальним нормам (стаття 20 Закону) чи загальним, встановленим цивільним законодавством.
Крім названих у зазначеній статті Закону справ у спорах, пов'язаних з майновими вимогами до боржника, слід відносити також спори про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, спори, пов'язані з майновими вимогами учасників (акціонерів) до боржника.
Справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина дев'ята статті 16 ГПК). Такі майнові спори, за винятком спорів боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника (абзац четвертий частини восьмої статті 23 Закону), розглядаються та вирішуються господарським судом за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, у межах провадження у справі про банкрутство без порушення нових справ. За наслідком розгляду зазначених майнових спорів по суті господарський суд виносить ухвалу (задоволення заяви, відмова у задоволенні заяви (повністю або частково).
При розгляді господарським судом трудових спорів, у тому числі щодо стягнення заробітної плати, слід враховувати положення частини п'ятої статті 19 Закону, відповідно до якої дія мораторію не поширюється на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, а також положення частини четвертої статті 23 Закону, відповідно до якої на вимоги кредиторів щодо заробітної плати не поширюється граничний строк на їх заявлення та наслідки закінчення цього строку.
Отже, спори стосовно конкурсних грошових вимог кредиторів за вимогами до боржника щодо виплати заробітної плати вирішуються господарським судом шляхом їх розгляду за правилами позовного провадження у межах справи про банкрутство. Спори цієї категорії кредиторів з поточними грошовими вимогами до боржника до визнання боржника банкрутом вирішуються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, проте в окремому позовному провадженні.
Аналізуючи викладені вище положення Інформаційного листа ВГСУ від 28.03.2013 № 01-06/606/2013, господарський суд Київської області зазначає, що не всі спори з вимогами саме до боржника, стосовно якого порушено провадження у справі про банкрутство, підлягають розгляду в межах провадження у справі про банкрутство, а щодо спорів боржників до контрагентів, у тому числі про стягнення дебіторської заборгованості, то наведеними положеннями п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України та ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» взагалі не передбачено розгляд таких спорів в межах провадження у справі про банкрутство.
Крім викладеного вище, господарський суд Харківської області в ухвалі від 10.04.2017 посилається на правову позицію Вищого господарського суду України, зазначену в постанові від 11.01.2017 у справі № 908/3346/14, в якій колегія суддів суду касаційної інстанції зазначила, що особливість вирішення спорів за позовами боржників, щодо яких порушено справу про банкрутство, до контрагентів про стягнення дебіторської заборгованості, полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
В той же час, вказаний висновок є саме правовою позицію визначеної колегії суддів суду касаційної інстанції, та не має статусу правового висновку Верховного Суду України.
Таким чином, враховуючи, що положеннями п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України та ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачено розгляд справ за позовами боржників, стосовно яких порушено провадження у справі про банкрутство, до контрагентів про стягнення дебіторської заборгованості, безпосередньо в межах провадження у справі про банкрутство такого боржника, господарський суд Київської області дійшов висновку про відсутність правових підстав для розгляду позовної заяви ПАТ «Альба Україна» у справі № 922/815/17 до відповідача ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 46984,39 грн. в межах провадження у справі № 911/254/16 про банкрутство ПАТ «Альба Україна», та відсутність в даному випадку обставин виключної підсудності, про які зазначено в ухвалі господарського суду Харківської області від 10.04.2017 у справі № 922/815/17.
Згідно ч. 2 ст. 15 ГПК України, справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Беручи до уваги, що місцезнаходженням відповідача у справі № 922/815/17 - ФОП ОСОБА_1 є: 61002, АДРЕСА_1, справа № 922/815/17 територіально підсудна господарському суду Харківської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України, якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.
Враховуючи все викладене вище господарський суд Київської області дійшов висновку про направлення справи № 922/815/17 за територіальною підсудністю до господарського суду Харківської області.
Керуючись ст. 4-1, 12, 15, 16, 17, 86 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд, -
Справу № 922/815/17 направити за територіальною підсудністю до господарського суду Харківської області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 8-й під'їзд).
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 15.06.2017
Суддя С.Ю. Наріжний