ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.06.2017Справа №910/4967/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті»
до Міністерства оборони України
про зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Маринченко Я.В.
Представники сторін:
від позивача - Роздобаров П.В. (представник за довіреністю);
від відповідача - Ніколова В.М. (представник за довіреністю);
У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Трініті» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що позивач, у відповідності до укладеного між сторонами Договору №286/3/16/96 від 09.09.2016 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України), у 2016 році мав здійснити відповідачеві поставку штанів вітровологозахисних зимових у загальній кількості 10000 одиниць, проте відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору свої зобов'язання з приймання поставленого позивачем товару здійснив лише частково, так останній прийняв товар в загальній кількості 7285 одиниць та відмовився від прийняття 2715 одиниць товару, що залишився.
На підставі викладеного позивач просить суд зобов'язати Міністерство оборони України виконати обов'язки за договором, а саме:
- забезпечити проведення приймального контролю (якості) 2715 штук штанів вітровологозахисних зимових, вид 1 вартістю 2300148 грн. представником Міністерства оборони України у присутності представника підприємства, відповідального за якість з перевіркою сертифікату відповідності, висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи Міністерства охорони здоров'я України, кількості, комплектності та ростовки, відповідно до затвердженого зразка, наявності іншої супровідної документації. Рішення щодо направлення представника відповідача для здійснення приймального контролю (якості) товарів військового призначення приймається Центром розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України після остаточного визначення місцезнаходження підприємства-виробника товару;
- забезпечити приймання 2715 штук штанів вітровологозахисних зимових, вид 1 вартістю 2300148 грн. згідно з належним чином оформленими і підписаними актом приймального контролю (якості) товару, який повинен бути складений представником Міністерства оборони України.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві, зокрема, вказавши, що за умовами укладеного між сторонами договору з урахуванням додаткових угод до нього, позивач мав здійснити поставку товару у строк до 26.12.2016, проте останній у визначені договором строки не здійснив поставку товару у повному обсязі. Так відповідач зазначає, що позивачем було поставлено обумовлений договором товар 26.12.2016 у кількості 7000 штук та 29.12.2016 у кількості 285 штук, решта 2715 одиниць товару позивачем взагалі не була поставлена, чим останній порушив умови укладеного між сторонами договору.
Також відповідач зазначає, що оскільки відповідачем не було поставлено у 2016 році обумовлений договором товар, позивач не має можливості прийняти зазначений товар у 2017 році з огляду на закінчення 2016 бюджетного року та відсутність фінансування за цим договором у 2017 році. Також відповідач наголошує на відсутності підстав для прийняття товару у зв'язку із внесенням у 2017 році змін до ТУ14.1-135-00034022:2016.
На підставі викладеного, у зв'язку із неналежним виконанням позивачем своїх обов'язків з договором, в частині своєчасної поставки товару, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09.09.2016 між Міністерством оборони України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трініті» (постачальник) укладено Договір про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) №286/3/16/97, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався у 2016 році поставити замовнику одяг верхній, інший, чоловічий і хлопчачий (верхній одяг) (лот 8. Штани вітровологозахисні зимові (вид 1)), а замовник зобов'язався забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані у договорі (п.1.1 Договору).
Згідно з п.1.2 Договору, номенклатура товару, передбаченого до поставки, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються специфікацією.
Така специфікація наведена у тексті зазначеного пункту договору і передбачала поставку у строк до 15.11.2016 включно 10000 одиниць товару (штани вітровологозахисні зимові (вид 1), відповідність ТУ14.1-135-00034022:2016, загальною вартістю 7060000 грн.
Відповідно до п.1.5 Договору, товар постачається на об'єднані центри забезпечення після здійснення приймального контролю (якості) спільною комісією з представника (представників) структурних підрозділів Управління військових представництв Міністерства оборони України та з представника (представників) Центру розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України.
Товар постачається партіями, які формуються відповідно до рознарядки і ростовки Міністерства оборони України, які є невід'ємними частинами цього договору. При формуванні кожної партії товару має бути витримана пропорційність за розмірами, яка встановлена ростовкою Міністерства оборони України (п. 1.6 договору).
Згідно з п.1.7 Договору, представник замовника має право відбирати з партії товар для проведення випробувань у незалежних органах з оцінки відповідності (акредитовані Національним агентством з акредитації України) в кількості, визначеній нормативними документами на вказаний у договорі асортимент товару.
За умовами п.3.1 Договору, товар поставляється згідно з нормативною документацією на предмет постачання. Якість товару, маркування, тара та упаковка повинні відповідати вимогам ТУ14.1-135-00034022:2016, а також затвердженому робочому зразку. Для своєчасної організації контролю якості постачальник письмово вказує місце, де виготовляється товар, та забезпечує представникам замовника можливість перевірки проведення підприємством вхідного контролю сировини та матеріалів, перевірки виробничих потужностей, остаточного контролю якості та кількості товару.
Згідно з п.3.3 Договору, приймальний контроль (якості) товару у постачальника проводиться представником замовника у присутності представника підприємства, відповідального за якість, з перевіркою сертифікату відповідності, висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи Міністерства охорони здоров'я України, кількості, комплектності та ростовки, відповідно до затвердженого робочого зразка, наявності іншої супровідної документації.
За умовами розділу IV договору його ціна становить 8472000 грн. та може бути відкорегована у порядку, визначеному у ст.36 Закону України «Про здійснення державних закупівель», а також, може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
У п.5.1 Договору сторони визначили, що розрахунки за фактично поставлений товар проводяться протягом 30-ти банківських днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформленого рахунку-фактури на поставлений товар, підписаний керівником та головним бухгалтером постачальника.
Згідно з п.6.1 Договору, товар постачається на умовах DDP - склад замовника відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами тощо. Строк поставки товару буде визначений в специфікації договору (п.1.2 Договору).
Відповідно до п.6.2 Договору, місцем поставки товару є об'єднані центри забезпечення Тилу Збройних Сил України (одержувачі замовника) згідно з рознарядкою та ростовкою Міністерства оборони України, які є невід'ємними частинами договору, з обов'язковим дотриманням передбачених ними вимог до асортименту, кількості, адреси одержувачів замовника та черговості відвантажень.
За умовами п.6.3 Договору, датою поставки товару вважається дата вказана одержувачем замовника у акті приймального контролю якості товару та видатковій накладній постачальника.
Пунктом 7.3.1 Договору визначено, що постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором.
Згідно з п.п.7.3.3, 7.3.4 Договору, постачальник зобов'язаний письмово. Не пізніше ніж за 2 (два) робочі дні, повідомити представника замовника, про дату коли товар буде наданий для приймання по якості. Письмово, не пізніше ніж за 2 (два) робочі дні, повідомити одержувача замовника, про дату коли товар буде відвантажений на його адресу.
Відповідно до п.11.1 Договору, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і дії до 31.12.2016 включно, а частині проведення розрахунків - до повного їх завершення.
Додатком №1 до договору сторони оформили рознарядку Міністерства оборони України за специфікацією, а додатком № 2 - ростовку та центр забезпечення речовим майном, яким визначено Військову частину НОМЕР_1 м. Одеса.
В подальшому, 14.12.2016 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до договору, якою зокрема, було змінено строки (терміни постачання) товару до 26.12.2016 включно.
Згідно з Додатком №1 до Додаткової угоди №1 центром забезпечення речовим майном за договором визначено Військову частину НОМЕР_1 (46 ОЦЗ).
Крім того, 21.12.2016 між сторонами було підписано Додаткову угоду №2, якою п.11.1 викладено в наступній редакції: «договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 30.03.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного завершення».
Як вбачається із матеріалів справи та підтверджується поясненнями представників сторін, позивач здійснив часткову поставку обумовленого договором товару у грудні 2016 року, про що між сторонами було підписано Акт приймального контролю (якості) №1 від 22.12.2016, яким підтверджується передача позивачем і отримання відповідачем 7000 одиниць товару (штани вітровологозахисні зимові (вид 1) та видаткову накладну від 23.12.2016 № Т-0510 на суму 5930400 грн., а також оголошення №1 від 16.12.2016, згідно з яким вироби завезені на склад Військової частини НОМЕР_1 у кількості 7000 одиниць 26.12.2016 та Акт приймального контролю (якості) №2 від 28.12.2016, яким підтверджується передача позивачем і отримання відповідачем 285 одиниць товару (штани вітровологозахисні зимові (вид 1) та видаткову накладну від 28.12.2016 № Т-0517 на суму 241452 грн., а також оголошення №2 від 27.12.2016, згідно з яким вироби завезені на склад Військової частини НОМЕР_1 у кількості 7000 одиниць 29.12.2016
Спір у справі виник у зв'язку із тим, що як стверджує позивач, замовник належним чином прийняв від постачальника у 2016 році 7285 одиниць товару за договором, проте у 2017 році безпідставно і протиправно не прийняв решту товару в кількості 2715 одиниць.
Посилаючись на неодноразові пропозиції передачі товару у 2016 році, позивач, на підтвердження своїх тверджень надав суду копію листа від 17.01.2017 №13 та відповідь відповідача на цей лист від 24.01.2017 №286/11/399.
В той же час, з матеріалів справи вбачається, що позивач прострочив поставку товару, оскільки за умовами договору поставка 10000 одиниць товару повинна була відбутися не пізніше 26.12.2016 включно.
17.01.2017 позивач склав на ім'я директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України лист №13, в якому просив дозволу на відвантаження недопоставленої продукції за договором до 30.03.2017.
На вказаний лист Департаментом державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України було надано відповідь від 24.01.2017 №286/11/399, якою повідомлено про неможливість надання згоди на постачання у 2017 році товарів, за договорами, укладеними у 2016, через закінчення бюджетного 2016 року.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що з 06.01.2017 Головним управлінням розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних сил України було внесено зміни до ТУ 14.1-135-00034022:2016 (зі змінами №3), що в свою чергу також слугувало підставами для відмови позивачеві у прийнятті товару за договором, адже він виготовлювався за ТУ 14.1-134.000034022:2016 до внесення вказаних змін.
Положеннями ст.712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як вбачається з положень укладеного між сторонами Договору №286/3/16/97 від 09.09.2016 з урахування внесених змін та доповнень, зобов'язання з поставки обумовленого договором товару, мало бути виконане позивачем у строк до 26.12.2016 включно.
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Згідно положень ст..615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Пунктом 7.2.4 Договору сторони передбачили, що у разі порушення постачальником порядку поставки товару, його кількості та якості, термінів та строків, які визначені в специфікації та/або рознарядці, замовник в односторонньому порядку має право, зокрема відмовитись від подальшого виконання зобов'язань постачальником за договором.
Враховуючи те, що позивач не поставив у визначений специфікацією строк частину товару, обумовленого специфікацією, втратою інтересу відповідача до подальшого виконання постачальником зазначеного договору (у зв'язку зі зміною у 2017 році технічних умов до такого товару та відповідно зміною вимог до товару, який поставлявся), а також відсутністю фінансування на оплату товару у 2017 році, відповідач, після звернення прозивача із Листом №13 від 17.01.2017, тобто вже після спливу строку поставки, правомірно відмовився у порядку, передбаченому п.7.2.4 Договору від подальшого виконання позивачем своїх зобов'язань за договором.
Надане позивачем у судовому засіданні оголошення №3 про пред'явлення на приймальний контроль представнику відповідача не може бути належним доказом своєчасного повідомлення про поставку товару у строк, встановлений Договором, оскільки зазначене оголошення не містить жодних відміток про його отримання чи відмову від отримання представником замовника. Крім того суд вказує на суперечливість змісту вказаного оголошення, оскільки Оголошення має порядковий №3 та датоване 16.12.2016, тоді, як оголошення № 2, за яким здійснено поставку і товар прийнято відповідачем, складене 27.12.2016, тобто значно пізніше оголошення №3.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 32-38, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписано 13.06.2017
Суддя Я.В. Маринченко