ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
13 червня 2017 р. Справа № 909/319/17
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , секретар судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль-Нова", вул. Промислова, 1, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77304
до відповідача: Комунального підприємства "Водотеплосервіс" вул.Окружна, 8, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300
про стягнення заборгованості у сумі 43980414,29грн.
за участю:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 19 від 23.02.17
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 15/1 від 05.01.17
від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 717 від 06.06.17
державне підприємство "Калуська теплоелектроцентраль-Нова" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до комунального підприємства "Водотеплосервіс" про стягнення заборгованості у сумі 43980414,29грн.
Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов"язань згідно договору №201 від 22.09.16 та обґрунтовано положеннями статей 11, 509, 526, 527, 530, 629 Цивільного та 193 Господарського кодексів України.
Ухвалою суду від 31.03.17 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 18.04.17, за наслідками якого розгляд справи відкладено на 04.05.17 у зв"язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та зобов"язано сторони провести звірку заборгованості.
Ухвалою суду від 04.05.17 продовжено строк розгляду спору до 14.06.17, відкладено розгляд справи на 06.06.17 та зобов"язано сторін подати суду акт звірки заборгованості.
В судовому засіданні 06.06.17 оголошувалася перерва до 13.06.17.
Позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх.№4387/17 від 18.04.17). Згідно з п.3.10 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 №18 (з наступними змінами) передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством. Якщо ж до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК, а у разі якщо відповідні недоліки виявлено після прийняття господарським судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд стягує несплачені в установленому порядку та розмірі суми судового збору за результатами розгляду справи на підставі статті 49 ГПК. Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 240000,00грн. згідно платіжного доручення №20 від 28.03.17, тобто сплачено у відповідному порядку та розмірі.
Враховуючи закріплене ст.22 ГПК України право позивача до прийняття рішення у справі збільшити розмір позовних вимог, суд розглядає позов згідно поданої заяви про збільшення позовних вимог. Таким чином, згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог предметом спору є стягнення з відповідача 43980414,29грн.
В судовому засіданні 13.06.17 сторонами на виконання вимог ухвали суду від 04.05.17 подано акт звірки заборгованості станом на 31.05.17(вх.№9437/17 від 13.06.17), підписаний і скріплений печатками обох сторін, згідно якого представник позивача просив стягнути з відповідача 43853344,44грн. заборгованості.
Представники відповідача в судовому засіданні визнали заборгованість, вказану в акті звірки взаємних розрахунків від 04.05.17.
Розглянувши матеріали справи з врахуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вислухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об"єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приймає до уваги наступне.
22.09.2016 між Державним підприємством «Укрінтеренерго» в особі Виробничої філії Державного підприємства «Укрінтеренерго» "Калуська теплоелектроцентраль" та Комунальним підприємством «Водотеплосервіс" укладено договір купівлі-продажу теплової енергії № 201/332.
Пунктом 1.1 Договору встановлено, що за даним договором продавець зобов»язується в опалювальний період 2016-2017 рр. продавати (передавати) покупцю теплову енергію з теплофікаційною водою (надалі-теплову енергію), яка виробляється виробничо-структурним підрозділом - Виробничою філією Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль" продавця, в потрібних покупцю обсягах відповідно до умов даного договору, а покупець зобов"язується купляти(приймати) теплову енергію в потрібних йому обсягах відповідно до умов даного договору та температурного графіку 1050-70 С подачі теплоносія на замірну дільницю на межі розподілу з ВФ ДПЗД "Укрінтеренерго" Калуська ТЕЦ при розрахунковій температурі зовнішнього повітря - 200 С, що є невід"ємною частиною даного договору (Додаток №1), та своєчасно і в повному обсязі оплачувати її вартість згідно з умовами даного договору та виконувати інші умови, передбачені даним договором.
Додатковими угодами №1 від 01.11.16, №2 від 08.02.17, №4 від 27.01.17 та №5 від 20.02.17 сторонами вносилися зміни до п.3.1 щодо вартості договору.
Відповідно до умов даного договору ВФ ДПЗД «Укрінтеренерго» "Калуська ТЕЦ" відпустила відповідачу у жовтні 2016р. 67,12 Гкал теплової енергії. Даний факт підтверджується ОСОБА_1 приймання-передачі від 31.10.2016 року. Вартість наданої у жовтні 2016 продукції згідно рахунку на оплату №79 від 31.10.16 становить 3924887,44 - грн., ПДВ - 784 977,49 грн., всього з ПДВ - 4 709 864,93 грн.
Зазначений рахунок отримано відповідачем 04 листопада 2016 року, що підтверджується відміткою відповідача на листі-вимозі позивача від 03.11.2016р. №44/33-103-1568.
У листопаді 20ё16 року ВФ ДПЗД «Укрінтеренерго» Калуська ТЕЦ відпустила Відповідачу 12651 Гкал теплової енергії. Даний факт підтверджується ОСОБА_1 приймання-передачі від 30.11.2016 року.
Вартість наданої у листопаді 2016 продукції згідно рахунку на оплату №98 від 30.11.16 становить 6602851,52грн.без ПДВ, ПДВ - 1320570,30 грн., всього з ПДВ - 7923421,82 грн.
Зазначений рахунок отримано відповідачем 05 грудня 2016 року, що підтверджується відміткою відповідача на листі-вимозі позивача від 05.12.2016 р. № 44/33-103-1747.
ВФ ДПЗД «Укрінтеренерго» Калуська ТЕЦ відпустила Відповідачу у грудні 2016 року 15088 Гкал теплової енергії. Даний факт підтверджується ОСОБА_1 приймання-передачі обсягів від 31.12.2016 року.
Вартість наданої у грудні 2016 року продукції згідно рахунку №109 від 31.12.16 становить без ПДВ 7689 770,35 грн., ПДВ - 1537954,07 грн., всього з ПДВ - 9227724,42 грн.
06 січня 2017 року КП «Водотеплосервіс» отримало виставлений рахунок на оплату вартості спожитої протягом грудня 2016 року теплової енергії, про що свідчить відмітка відповідача на листі-вимозі від 05.01.2017р. №44/33-103-1917.
На підставі Наказу Міністерства палива та енергетики України від 13.07.2016 р. №449 шляхом виділення з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» відокремленого підрозділу «Виробнича філія Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» «Калуська теплоелектроцентраль» створено Державне підприємство "Калуська теплоелектроцентраль-Нова".
Відповідно до п. 7 вищезазначеного Наказу та п. 1.5. Статуту Державне підприємство "Калуська теплоелектроцентраль-Нова" є правонаступником прав та обов'язків ДПЗД «Укрінтеренерго", пов'язаних з діяльністю його відокремленого підрозділу «ВФ ДПЗД «Укрінтеренерго» "Калуська ТЕЦ» згідно з розподільчим балансом.
30 грудня 2016 року сторони уклали Додаткову угоду №3 до Договору купівлі-продажу теплової енергії № 201/332 від 22.09.2016 року про перехід прав та обов"язків, якою визначили, що правонаступником всіх зобов'язань за даним договором є Державне підприємство "Калуська теплоелектроцентраль-Нова".
Позивач відпустив Відповідачу у січні 2017 року 18639 Гкал теплової енергії. Даний факт підтверджується ОСОБА_1 приймання-передачі від 31.01.2017 року.
Загальна вартість відпущеної Відповідачу протягом січня 2017 року продукції згідно рахунку №3 від 31.01.17 становить без ПДВ 9145712,50 грн., ПДВ - 1829142,50 грн., всього з ПДВ - 10974 855,00 грн.
06.02.17 КП «Водотеплосервіс» отримало виставлений рахунок , про що свідчить відмітка на листі-вимозі від 06.02.2017р. № 103.1-169.
У лютому 2017 року позивач відпустив відповідачеві 13 483 Гкал теплової енергії. Даний факт підтверджується ОСОБА_1 приймання-передачі від 28.02.2017 року.
Загальна вартість відпущеної Відповідачу протягом лютого 2017 року продукції становить без ПДВ 6592179,81 грн., ПДВ - 1318435,96 грн., всього з ПДВ - 7910615,77 грн.
06 березня 2017 року КП «Водотеплосервіс» отримало виставлений рахунок на оплату вартості спожитої протягом лютого 2017 року теплової енергії, про що свідчить відмітка відповідача на листі-вимозі від 03.03.2017 р. № 103.1-344.
У березні 2017 року позивач відпустив відповідачеві 9302 Гкал теплової енергії. Даний факт підтверджується ОСОБА_1 приймання-передачі від 31.03.17.
Загальна вартість відпущеної Відповідачу протягом березня 2017 року продукції становить без ПДВ 4705693,02 грн., ПДВ - 941138,60 грн., всього з ПДВ - 5646831,62грн.
05.04.17 КП «Водотеплосервіс» отримало виставлений рахунок на оплату вартості спожитої протягом березня 2017 року теплової енергії, про що свідчить відмітка відповідача на листі-вимозі від 04.04.17.
Всього за жовтень 2016 року - березень 2017 року Відповідачу відпущено теплової енергії на загальну суму 43980414,29 грн. з ПДВ.
Порядок здійснення оплати визначений в розділі 4 договору. Зокрема, пунктом 4.1 договору сторони погодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць, в якому здійснюється поставка теплової енергії. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію виконується на підставі акта прийому-передачі обсягів теплової енергії згідно виставленого рахунку - до 9 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.4.5. договору).
Пунктом 6.1.1 договору покупець зобов"язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлену теплову енергію.
Враховуючи часткові проплати відповідачем вартості отриманої за спірним договором продукції, заборгованість відповідача перед позивачем за вказаний період становить 43853344,44грн., що підтверджується твердженнями представника позивача в судовому засіданні, актом звірки заборгованості станом на 31.05.17 та визнається відповідачем.
Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов"язань.
Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 43853344,44грн. за отриману теплову енергію на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується документально та визнається відповідачем, а тому є обгрунтованою та підлягає задоволенню. В решті позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
В контексті наведеного, позов підлягає до задоволення частково.
Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 121, 124 Конституції України, ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 610, 629, 655 ЦК України, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
частково задовольнити позов державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль-Нова" до комунального підприємства "Водотеплосервіс" про стягнення заборгованості у сумі 43980414,29грн.
Стягнути з комунального підприємства "Водотеплосервіс" (вул.Окружна, 8. м.Калуш, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 32364207) на користь державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль-Нова"( вул. Промислова, 1,м.Калуш, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 40885849, р/р №26000924419809 в ПАТ АБ "Укргазбанк" відділення №41, МФО 320478) заборгованість у сумі 43853344,44(сорок три мільйони вісімсот п"ятдесят три тисячі триста сорок чотири гривні сорок чотири копійки) та 240000,00(двісті сорок тисяч судового збору).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 15.06.17
Суддя Матуляк П. Я.