вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"06" червня 2017 р. Справа № 920/1288/16
За позовомСумської районної державної лікарні ветеринарної медицини
доСільськогосподарського виробничого кооперативу “Молоко-Країна” в особі представництва “Суми” Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Молоко-Країна”
про стягнення 65 392,18 грн
Суддя В.М. Антонова
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 06.02.2017);
від відповідача: не з'явився.
Господарським судом Сумської області за підсудністю була скерована справа №920/1288/16 за позовом Сумської районної державної лікарні ветеринарної медицини до Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Молоко-Країна” в особі представництва “Суми” Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Молоко-Країна” про стягнення 65 392,18 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 16.02.2017 року справу № 920/1288/16 передано на розгляд судді Антоновій В.М.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.02.2017 року прийнято справу №920/1288/16 до свого провадження та призначено розгляд справи на 16.03.2017 року.
14 березня 2017 року через канцелярію господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №5459/17), яке судом задоволено.
14 березня 2017 року через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про проведення всіх судових засідань в режимі відеоконференції (вх. №5469/17).
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.03.2017 року розгляд справи відкладено на 20.04.2017 року; задоволено клопотання позивача про участь представника Сумської районної державної лікарні ветеринарної медицини в засіданні господарського суду Київської області в режимі відео конференції.
18 квітня 2017 року через канцелярію господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву №8/9 від 18.04.2017 (вх. №8152/17).
У судовому засіданні 20.04.2017 року оголошено перерву у судовому засіданні до 22.05.2017 року
18 травня 2017 року через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання б/н від 17.05.2017 року (вх. №10067/17) про проведення судових засідань в режимі відеоконференції та письмові пояснення б/н від 17.05.2017 року (вх. №10068/17).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.05.2017 року судом, за клопотанням представника відповідача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору на 15 (п'ятнадцять) днів, та оголошено відкладення розгляду справи до 06.06.2016 року.
26 травня 2017 року до Господарського суду Київської області від Сумської районної державної лікарні ветеринарної медицини надійшло клопотання б/н від 23.05.2017 року про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.05.2017 року клопотання б/н від 23.05.2017 року задоволено та призначено розгляд справи на 06.06.2017 року о 12:00 год. у режимі відеоконференції.
Через відділ діловодства суду 06.06.2017 року від позивача надійшли письмові пояснення у справу, які було долучено судом до матеріалів справи.
Через відділ діловодства суду 06.06.2017 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке було долучено судом до матеріалів справи.
Судове засідання 06.06.17 року відбувалось відповідно до положень ст. 74-1 Господарського процесуального кодексу України в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 06.06.17 року позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовляє у його задоволенні з огляду на наступне. Як підставу відкладення розгляду справи відповідач вказує на перебування працівника який супроводжує дану справу на лікарняному, проте належних доказів стосовно зазначених обставин, суду не надає.
Суд також звертає увагу на те, що 06.06.2017 року справа розглядається вже вп'яте і відповідач не був позбавлений можливості направити іншого представника для участі в судовому засіданні 06.06.2017 року.
Розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
У відповідності до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-
01 січня 2016 року між Сумською районною державною лікарнею ветеринарної медицини (надалі - позивач, виконавець) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом “Молоко-Країна” в особі представництва “Суми” Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Молоко-Країна” (надалі - відповідач, замовник) було укладено договір надання послуг з проведення діагностичних досліджень та здійснення ветеринарно-санітарних заходів № 723/20 (надалі - договір), предметом якого згідно додатку № 1 від 01.01.2016 року до договору є надання послуг з проведення діагностичних досліджень та здійснення ветеринарно-санітарних заходів сторонами погоджено, що виконавець надає замовнику наступні послуги:
№Назва послуги:ЦінаКількістьПеріодичність надання послуг
на рік1 кв. 2 кв. 3 кв.4 кв.
1Дослідження на мастит (1 голови ВРХ)3,50 грн. без ПДВЗгідно замовлення замовника123333
2Клінічний огляд (1 голови ВРХ)12,00 грн. без ПДВ 123333
3Фіксація (1 голови ВРХ)16,10 грн. без ПДВ 10100
4Послуги спеціаліста ветеринарної медецини профілактичні (10 хв./ на 1 голову ВРХ)12,40 грн. без ПДВ (10 хв. *1,24 грн.) 10100
Відповідно до п. 1.1 договору, порядок та умови, визначені цим Договором, виконавець зобов'язується протягом дії цього договору за замовленням замовника надавати йому за плату послуги з проведення діагностичних досліджень та здійснення ветеринарно-санітарних заходів (надалі іменується «Послуги»), що надаються бюджетними установами в галузі ветеринарної медицини.
У пункті 1.2. договору визначено, що детальна інформація щодо послуг, які надаються виконавцем за цим договором, міститься у додатках до цього договору, які є невід'ємною частиною договору.
За умовами п. 2.1.1. договору, послуги надаються за письмовим замовленням замовника в строк не пізніше 10 днів з дня отримання замовлення, або в інший погоджений сторонами строк.
Пунктом 2.3.2. договору визначено, що приймати від виконавця результати надання послуг шляхом підписання акта виконаних робіт, якщо надані послуги відповідають умовам договору, та оплачувати їх в строк, передбачений цим договором.
Відповідно до 4.2. договору, Приймання-передача наданих на підставі замовлення замовником послуг оформлюється сторонами шляхом підписання акту приймання-передачі наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін протягом 3 робочих днів після фактичного надання послуг, але не пізніше числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавались послуги. Разом з актом приймання-передачі наданих послуг виконавець зобов'язаний надати замовнику результати досліджень необхідні дозвільні ветеринарні документи, оригінал рахунку, належним чином зареєстровану податкову накладну.
Згідно п. 4.4. договору, підписання акту приймання-передачі наданих послуг представником замовника є підтвердження відсутності претензій з його боку до якості наданих послуг.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2016 року.
Позивач зазначає, що на виконання умов договору № 723/20 від 01.01.2016 року з червня 2016 року по жовтень 2016 року ним були надані відповідачу обумовлені договором послуги з клінічного огляду ВРХ та проведені дослідження на мастит на загальну суму 65 392,18 грн., що підтверджується актами № 285 від 30.06.2016 року (приймання - передачі наданих послуг за червень 2016 року), № 329 від 29.07.2016 року (приймання - передачі наданих послуг за липень 2016 року), № 337 від 02.08.2016 року (приймання - передачі наданих послуг за серпень 2016 року), № 378 від 31.08.2016 року (приймання - передачі наданих послуг за серпень 2016 року), № 465 від 28.10.2016 року (приймання - передачі наданих послуг за вересень 2016 року), № 476 від 31.10.2016 року (приймання - передачі наданих послуг за жовтень 2016 року), належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, які були направлені відповідачу для підписання разом з рахунками на оплату № 285 від 30.06.2016 року (на суму 12 177,53 грн), № 329 від 29.07.2016 року (на суму 12 524,56 грн), № 337 від 02.08.2016 року (на суму 6 145,03 грн), № 378 від 31.08.2016 року (на суму 11 578,12 грн.), № 465 від 28.10.2016 року (на суму 11 483,47 грн), № 476 від 31.10.2016 року (на суму 11 483,47 грн).
Факт отримання актів виконаних робіт та рахунків на оплату № 329 від 29.07.2016 року, № 337 від 02.08.2016 року, № 378 від 31.08.2016 року, № 465 від 28.10.2016 року, № 476 від 31.10.2016 року підтверджується відповідачем у поданому відзиві на позовну заяву.
Як зазначає позивач, відповідач акти приймання - передачі наданих послуг, а саме: № 285 від 30.06.2016 року, № 329 від 29.07.2016 року, № 337 від 02.08.2016 року, № 378 від 31.08.2016 року, № 465 від 28.10.2016 року, № 476 від 31.10.2016 року не підписав, кошти за надані послуги не сплатив, внаслідок чого у відповідача, утворилась заборгованість за договором № 723/20 від 01.01.2016 року в сумі 65 392,18 грн.
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Як вже було встановлено судом, 01.01.2016 року між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником було укладено договір про надання послуг з проведення діагностичних досліджень та здійснення ветеринарно-санітарних заходів № 723/20, відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого виконавець зобов'язується надавати на умовах цього договору протягом дії цього договору за замовленням замовника надавати йому за плату послуги з проведення діагностичних досліджень та здійснення ветеринарно-санітарних заходів (надалі іменується «Послуги»), що надаються бюджетними установами в галузі ветеринарної медицини.
Детальна інформація щодо послуг, які надаються виконавцем за цим договором, міститься у додатках до цього договору, які є невід'ємною частиною договору.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 65 392,18 грн., що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг № 285 від 30.06.2016 року, № 329 від 29.07.2016 року, № 337 від 02.08.2016 року, № 378 від 31.08.2016 року, № 465 від 28.10.2016 року, № 476 від 31.10.2016 року, які разом з рахунками № 285 від 30.06.2016 року (на суму 12 177,53 грн), № 329 від 29.07.2016 року (на суму 12 524,56 грн), № 337 від 02.08.2016 року (на суму 6 145,03 грн), № 378 від 31.08.2016 року (на суму 11 578,12 грн.), № 465 від 28.10.2016 року (на суму 11 483,47 грн), № 476 від 31.10.2016 року (на суму 11 483,47 грн), які були надані відповідачу для підписання та оплати. Зазначені обставини підтверджені відповідачем у відзиві на позовну заяву вих. № 819 від 18.04.2017 року.
Як стверджує позивач, взяті на себе зобов'язання за договором відповідач належним чином не виконав, акти № 285 від 30.06.2016 року, № 329 від 29.07.2016 року, № 337 від 02.08.2016 року, № 378 від 31.08.2016 року, № 465 від 28.10.2016 року, № 476 від 31.10.2016 року не підписав, у передбаченому договором порядку та строк не здійснив оплату наданих йому послуг, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 65 392,18 грн.
При цьому, представник позивача у судовому засіданні 06.06.2017 року надав усні пояснення та зазначив, що 18.08.2016 року ним було направлено відповідачу претензію про стягнення заборгованості вих. № 01-19/133, також зазначив про звернення до відповідача з листами № 01-19/172 від 01.11.2016 року та № 01-19/176 від 09.11.2016 року.
Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення з яких вбачається, що відправку документів було здійснено 30.12.2016 року, описів вкладення відправлення у цінні листи даної кореспонденції позивачем не подано, що позбавляє суд можливості встановити факт направлення відповідачу саме цих документів, а не іншої кореспонденції.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечив частково, посилаючись на те, що умовами договору про надання послуг з проведення діагностичних досліджень та здійснення ветеринарно-санітарних заходів № 723/20 від 01.01.2016 року встановлено, що виконавець зобов'язується на протязі дії цього договору за замовленням замовника надавати йому за плату послуги з проведення діагностичних досліджень та здійснення ветеринарно-санітарних заходів, згідно додатків до договору, які є його невід'ємною частиною. Відповідач, також надав платіжне доручення № 556 від 02.02.2017 року на суму 6 145,03 грн., як доказ оплати заборгованості за рахунком № 337 від 02.08.2016 року.
Як зазначив відповідач, посилаючись на умови договору, яким встановлено, що надання послуг виконавцем здійснюється за письмовим замовленням замовника в строк не пізніше 10 днів з дня отримання замовлення або в інший погоджений сторонами строк, а замовник приймає від виконавця результати замовлених послуг шляхом підписання акту виконаних робіт.
Таким чином, відповідач вважає, що починаючи з липня 2016 року по жовтень 2016 року виконавець виставляв у рахунках послугу «Клінічний огляд ВРХ», яка не замовлялася замовником, а тому обов'язок сплачувати надану послугу «Клінічний огляд ВРХ» у нього відсутній.
Позивач вважав таку позицію безпідставною мотивуючи це тим, що додатком № 1 до договору від 01.01.2016 року передбачені як послуги дослідження на мастит, так і клінічний огляд ВРХ, але дослідження на мастит не може бути проведене без клінічного огляду худоби.
Посилаючись на ст. 9 ЗУ «Про молоко та молочні продукти» забороняється продаж молока та молочної сировини без документа, що засвідчує епізоотичне благополуччя тварин у господарствах, який видається безплатно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, згідно із законодавством України.
Таким чином позивач стверджує, що клінічний огляд та дослідження на мастит є окремими діями, однак дослідженню на мастит обов'язково передує огляд тварини для виявлення наявності або відсутності вищевикладених ознак інших, ніж мастит, хвороб.
Вказані твердження позивача оцінюються судом критично виходячи з наступного.
Позивачем до матеріалів справи не надано доказів нормативного обґрунтування щодо неможливості проведення огляду на мастит без здійснення клінічного огляду. ЗУ «Про молоко та молочні продукти», на який посилається позивач також не встановлює порядку щодо здійснення огляду тварин.
Крім того, судом враховано, що укладаючи договір, сторони погодили, що дослідження на мастит та клінічний огляд є окремими послугами з окремою вартістю.
Крім того, судом встановлено, що п. 2.11 договору, послуги надаються за письмовим замовленням відповідача.
Матеріали справи містять замовлення відповідача саме на проведення дослідження на мастит.
При цьому в матеріалах справи відсутні докази, що в зазначений період позивачем направлялись листи чи інші повідомлення щодо неможливості проведення дослідження на мастит без клінічного огляду.
Листи № 01-19/172 від 01.11.2016 року та № 01-19/176 від 09.11.2016 року на які посилався позивач, направлені ним 30.12.2016 року, тобто після надання послуг відповідачу.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо безпідставності внесення до вартості наданих послуг, вартості клінічного огляду тварин.
Враховуючи вищевикладене, факт надання позивачем спірних послуг за замовленням та факт порушення відповідачем своїх зобов'язань по оплаті наданих послуг доведений матеріалами справи частково.
Відповідно до умов договору про надання послуг, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості, яка виникла з наданих послуг за замовленнями вих. № 600 від 26.07.2016 року, вих. № 607 від 28.09.2016 року, вих. № 611 від 20.10.2016 року, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за надані послуги дослідження на мастит у розмірі 8061,77 грн.
Відповідно до вимог частини 5 статті 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.
Враховуючи викладені відповідачем у відзиві доводи, суд розцінює його як визнання позову частково.
Як передбачено ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Проаналізувавши зазначений відзив на позовну заяву, яким відповідач визнав позові вимог на суму 8061,77 грн., судом встановлено, що його підписано представником Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Молоко-Країна” ОСОБА_2, з не обмеженим обсягом повноважень на вчинення відповідної процесуальної дії. Отже вищезазначені дії представника відповідача з визнання позову частково вчинені представником без перевищенням ним повноважень.
У відповідності зі ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 169,88 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Молоко-Країна” в особі представництва “Суми” Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Молоко-Країна” (код ЄДРПОУ 37120679; адреса: 09300, Київська обл., Володарський район, селище міського типу Володарка, ВУЛИЦЯ МИРУ, 5) на користь Сумської районної державної лікарні ветеринарної медицини (код ЄДРПОУ 21106889; адреса: 42356, Сумська обл., Сумський район, село Нижня Сироватка, ВУЛИЦЯ ГАГАРІНА, будинок 22) основний борг - 8061 (вісім тисяч шістдесят одна гривня) 77 коп. та судовий збір - 169 (сто шістдесят дев'ять гривень) 88 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Копію рішення надіслати відповідачу у справі 920/1288/16.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено: 15.06.2017
Суддя В.М. Антонова