30 травня 2017 р. Справа № 818/402/17
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соп'яненка О.В.
за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про часткове скасування наказу,-
Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що пунктом 1 наказу ГУ НП в Сумській області від 21.12.2016 № 1796 його визнано винним у вчиненні дисциплінарного проступку у вигляді порушення вимог ПДР, та таким, що підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності. В зв'язку з поданням рапорту про звільнення рапорт задоволено. Вважає зазначений пункт наказу протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності регулюється законом України “Про Національну поліцію” та “Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України”. За результатами проведеного службового розслідування відповідач дійшов висновку про порушення позивачем службової дисципліни у вигляді вчинення адміністративного проступку - порушення правил дорожнього руху. Такі висновки службового розслідування є безпідставними. 21.12.2016 відносно позивача дійсно було складено протоколи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. ст. 126 ч. 1 та 130 ч. 1 КУпАП. На момент видання відповідачем наказу, що оскаржується, справа за ст. 130 ч. 1 КУпАП навіть не була розглянута, вина позивача не встановлена судом. За ст. 126 ч. 1 КУпАП була винесена постанова на місці пригоди, яку позивач оскаржив в судовому порядку. Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 27.02.2017 встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення. Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.03.2017 задоволено позов ОСОБА_1 Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ст. 126 ч. 1 КУпАП. Твердження відповідача про вчинення позивачем адміністративних правопорушень спростовано рішеннями суду. Відсутні будь-які докази порушення ОСОБА_1 службової дисципліни у вигляді вчинення адміністративного правопорушення. В наказі відповідачем викладено недостовірну інформацію про порушення позивачем службової дисципліни. Просить скасувати п. 1 наказу ГУНП в Сумській області № 1796 від 21.12.2016.
Представник відповідача позов не визнав. Пояснив, що ОСОБА_1 дійсно проходив службу в органах поліції. В ніч на 21.12.2016 зафіксовано подію за участю ОСОБА_1, в зв'язку з чим призначено службове розслідування. В ході розслідування встановлено, що позивач керував службовим автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння, документів на право керування не мав. Від проходження обстеження на стан сп'яніння відмовився. В зв'язку з цим було складено протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 126 ч. 1 та ст. 130 ч. 1 КУпАП. 21.12.2016 ОСОБА_1 подав рапорт про звільнення зі служби за власним бажанням. В зв'язку з цим в наказі від 21.12.2016 № 1796 зазначено, що позивач заслуговує на дисциплінарне стягнення, але в зв'язку з поданням рапорту про звільнення стягнення застосовано не було, рапорт задоволено. Таким чином, ніяке дисциплінарне стягнення до позивача не було застосовано. Позивач звільнився зі служби не за порушення службової дисципліни. Наказ, що оскаржує, не породжує для позивача будь-які наслідки та не може порушувати будь-які його права. Просить в задоволенні позову відмовити.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає. Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах поліції. В ніч на 21.12.2016 працівниками УПП в м. Суми зупинено службовий автомобіль, яким керував ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння та без документів на право керування. Складено протоколи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 та ст. 130 ч. 1 КУпАП. Наказом ГУНП № 1682 від 21.12.2016 призначено службове розслідування за вказаним фактом (а.с. 26). Відповідно до висновку службового розслідування від 21.12.2016 ОСОБА_1, перебуваючи поза службою, не у форменому одязі керував закріпленим за ним службовим автомобілем марки ОСОБА_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, без документів на право керування. Від проходження медичного огляду відмовився. Відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч. 1 КупАП. Комісія дійшла висновку про неможливість продовження служби ОСОБА_1 та необхідність застосування дисциплінарного стягнення. 21.12.2016 ОСОБА_1 подав рапорт про звільнення зі служби за власним бажанням з 22.12.2016. Комісія рапорт задовольнила (а.с. 23, 27-34). Наказом начальника ГУНП в Сумській області № 1796 від 21.12.2016 “Про порушення службової дисципліни окремими поліцейськими УКР ГУНП” ОСОБА_1 визнано винним у порушенні службової дисципліни, що полягало у невиконанні вимог закону України “Про Національну поліцію”, Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, порушення вимог Правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена ст. ст. 130 ч. 1 216 ч. 1 КупАП. За такі дії підлягає дисциплінарній відповідальності, але враховуючи поданий рапорт на звільнення, відповідач вважає необхідним рапорт задовольнити (а.с. 22). З наведеного вбачається, що ніякого дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 відповідачем не накладалось.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 закону України “Про Національну поліцію” однією з підстав звільнення зі служби в поліції та припинення служби є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до ст. 19 ч. 2 закону України “Про Національну поліцію” підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Частиною 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції". Закон набрав чинності 28 грудня 2015 року. Таким чином, на момент видання відповідачем наказу, що оспорюється, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності поліцейських визначався Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України (далі Статут).
Відповідно до ст. 5 ч.ч. 1,2 Статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Відповідно до ст. 2 Статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. Статтею 1 Статуту службова дисципліна визначається як дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до ст. 12 Статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ. Відповідно до ст. 20 ч. 1 Статуту особа рядового або начальницького складу має право усно чи письмово послідовно звернутися зі скаргою щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення до старшого прямого начальника - аж до міністра внутрішніх справ України або до суду.
З наведених норм вбачається, що “Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України” передбачено право оскарження застосованого дисциплінарного стягнення. Як було зазначено вище, наказом, який оскаржується позивачем, до нього не було застосовано ніякого дисциплінарного стягнення, а тому підстави для оскарження наказу, встановлені Статутом відсутні.
Відповідно до ст. 2 ч.ч. 1, 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Відповідно до ст. 3, ч. 1 , п.п. 6, 8 КАС України адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Відповідно до ст. 17 ч. 1, ч.2 п. 2 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
З аналізу наведених норм вбачається, що особа має право оскаржити рішення, дії, бездіяльність суб'єкта владних повноважень при виконанні владних управлінських функцій, якими порушуються права, свободи, інтереси такої особи. Зокрема, з питань прийняття, проходження, звільнення з публічної служби.
Позивачем не подано будь-яких доказів порушення пунктом 1 наказу ГУНП в Сумській області № 1796 від 21.12.2016 його прав, свобод чи інтересів, не наведено обґрунтування в чому саме таке порушення чи обмеження полягає. Як було зазначено, наказом ніякого дисциплінарного стягнення до позивача не застосовано. Враховуючи, що ОСОБА_1 звільнився зі служби і в будь-яких правовідносинах з відповідачем не перебуває, наказ, який оскаржується, немає для позивача будь-яких правових наслідків, не створює обмежень чи перешкод в реалізації прав, свобод чи інтересів, не покладає додаткових обов'язків. За таких обставин підстави для скасування п. 1 наказу ГУНП в Сумській області № 1796 від 21.12.2016 відсутні, а позов задоволенню не підлягає. Твердження позивача про наявність в наказі недостовірної інформації про вчинення ним адміністративних правопорушень судом до уваги прийняті бути не можуть, оскільки спори з приводу поширення недостовірної інформації та її спростування підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а не адміністративного.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головне управління Національної поліції в Сумській області про скасування пункту 1 наказу №1796 від 21 грудня 2016 року "Про порушення службової дисципліни окремими поліцейськими УКР ГУНП" відмовити в зв'язку з необгрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Соп'яненко