Справа № 815/4583/16
14 червня 2017 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області до Роздільнянської районної ради Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - комунальну установу спільної власності територіальних громад Роздільнянського району “Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів і установ освіти” про визнання незаконним та скасування п.6 рішення від 18.03.2016 року №47-VII, п.4 рішення від 02.09.2016 року №180-VII, суд -
12 вересня 2016 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області до Роздільнянської районної ради Одеської області в якому позивач (з урахуванням змін до адміністративного позову), просив суд:
- визнати незаконним та скасувати пункт 6 рішення Роздільнянської районної ради Одеської області від 18 березня 2016 року за №47-VII „Про скасування рішення районної ради від 05 вересня 2014 року №798 - VI „Про припинення юридичної особи - комунальної установи спільної власності територіальних громад Роздільнянського району „Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів і установ освіти” шляхом ліквідації”;
- визнати незаконним та скасувати пункт 4 рішення Роздільнянської районної ради Одеської області від 02 вересня 2016 року за №180 - VII „Про затвердження структури, штатного розпису та умов оплати праці працівників комунальної установи спільної власності територіальних громад Роздільнянського району „Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів і установ освіти”.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного від 17.11.2016 року передано адміністративну справу за позовом Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області до Роздільнянської районної ради Одеської області про визнання незаконним та скасування п. 6 рішення від 18.03.2016 року №47-VII, п.4 рішення від 02.09.2016 року №180-VII за предметною підсудністю до Роздільнянського районного суду Одеської області.
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 23.12.2016 року прийнято до свого провадження адміністративний позов Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області до Роздільнянської районної ради Одеської області про визнання незаконним та скасування п.6 рішення від 18.03.2016 року №47-VII, п.4 рішення від 02.09.2016 року №180-VII.
02 лютого 2017 року ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області по справі №815/4583/16 задоволено клопотання представника відповідача та передано справу за адміністративним позовом Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області до Роздільнянської районної ради Одеської області про визнання незаконним та скасування п.6 рішення від 18.03.2016 року №47-VII, п.4 рішення від 02.09.2016 року №180-VII за предметною підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.
У відповідності до ч.ч. 7, 8 ст. 22 КАС України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, розглядається адміністративним судом, до якого вона надіслана. Спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року (головуючий суддя Вовченко О.А.) судом прийнято до свого провадження адміністративну справу за позовом Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області до Роздільнянської районної ради Одеської області про визнання незаконним та скасування п.6 рішення від 18.03.2016 року №47-VII, п.4 рішення від 02.09.2016 року №180-VII та призначено її до судового розгляду.
13 квітня 2017 року ухвалою Одеського окружного адміністративного суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - комунальну установу спільної власності територіальних громад Роздільнянського району “Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів і установ освіти”.
В обґрунтування позовних вимог позивач в адміністративному позові з урахуванням змін (а.с.38-52) зазначає, що 18 березня 2016 року Роздільнянською районною радою Одеської області, як суб'єктом владних повноважень який здійснює владні управлінські функції, прийнято рішення за № 47- VII «Про скасування рішення районної ради від 05 вересня 2014 року № 798-VI «Про припинення юридичної особи - комунальної установи спільної власності територіальних громад Роздільнянського району “Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів і установ освіти ” шляхом ліквідації».
29 червня 2016 року Роздільнянською районною радою Одеської області прийнято рішення за № 115- VII «Про затвердження Статуту комунальної установи спільної власності територіальних громад Роздільнянського району “Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів і установ освіти ” в новій редакції».
Відповідно до пункту 2 статті 43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про позашкільну освіту ”, з метою впорядкування структури установ та закладів освіти, що фінансуються та утримуються за рахунок коштів районного бюджету, розглянувши доручення голови Роздільнянської районної рий від 17 червня 2016 року № 628/01-25, враховуючи висновки та рекомендації постійної комісії районної ради з питань спільної власності територіальних громад району, приватизації комунальної власності, регіонального розвитку, будівництва, транспорту, зв'язку, промислової політики, паливно-енергетичного комплексу, енергозбереження та житлово-комунального господарства, підтримки і розвитку підприємницької діяльності, торговельного і побутового обслуговування населення, районна рада, вирішила: затвердити Статут комунальної установи спільної власності територіальних громад Роздільнянського району “Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів і установ освіти” в новій редакції (згідно з додатком); доручити директору комунальної установи спільної власності територіальних громад Роздільнянського району “Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів і установ освіти ” забезпечити в установленому законом порядку державну реєстрацію Статуту; контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію районної ради з питань спільної власності територіальних громад району, приватизації комунальної власності, регіонального розвитку, будівництва, транспорту, зв'язку, промислової політики, паливно-енергетичного комплексу, енергозбереження та житлово-комунального господарства, підтримки і розвитку підприємницької діяльності, торговельного і побутового обслуговування населення.
02 вересня 2016 року Роздільнянською районною радою Одеської області прийнято рішення за №180 - VII «Про затвердження структури, штатного розпису та умов оплати праці працівників комунальної установи спільної власності територіальних громад Роздільнянського району “Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів і установ освіти”.
У своєму адміністративному позові позивач стверджує, що вказані рішення мають одну мету - перевести фінансування освітніх закладів Роздільнянського району під контроль та розпорядження комунальної установи, засновником якої є районна рада. Така мета не відповідає вимогам чинного законодавства, безпосередньо впливає на інтереси Роздільнянської РДА, як одного із розпорядників бюджетними коштами для фінансування освітніх закладів, через свої структурні підрозділи.
При винесенні спірних рішень районна рада не спиралась на розрахунки щодо необхідності та можливості додаткового фінансування бюджетних установ за рахунок місцевого Бюджету, в рішеннях не зазначено з яких джерел має бути фінансування та не вказано про внесення змін до відповідного рішення про місцевий бюджет на 2016 рік, тобто рішення юридично не збалансовані та не відповідають вимогам пункту 8 статті 78 БК України.
Роздільнянська РДА не може виконати поставлене районної радою завдання про фінансування відновленої комунальної установи та фінансування освітніх закладів через цю комунальну установу за рахунок державного бюджету України, оскільки такі видатки не передбачені в Державному бюджеті на 2016 рік, а комунальна установа не є і не може бути розпорядником бюджетних коштів, оскільки вона не є структурним підрозділом МОН, а будь які дії перерозподілу коштів чи зміни розпорядника коштів освітньої субвенції є порушенням приписів 55 БК України.
Районна рада вправі фінансувати будь які установи та розпоряджатися місцевими коштами на власний розсуд, звісно за винятком кримінальних дій, проте будь яке фінансування будь яких установ за рахунок місцевого бюджету можливо тільки у строгій відповідності до завчасно затвердженого бюджету і складеного на його підставі бюджетного розпису, а у випадку, коли таке фінансування не було затверджено відповідним рішенням на бюджетний рік, то місцева рада, згідно встановленої бюджетним кодексом процедури зобов'язана внести зміни в поточний бюджет із подальшими відповідними процедурами - складення нового бюджетного розпису і подальше бажане фінансування. Оскільки районною радою рішення про внесення відповідних змін до місцевого бюджету прийнято не було, у районної адміністрації немає законних підстав змінювати бюджетний розпис для фінансування за рахунок місцевого бюджету відновленої комунальної установи та проведення фінансування всіх освітніх закладів через цю установу. Основне, в рішеннях відсутні посилання за рахунок яких коштів чи за рахунок якого бюджету буде фінансуватися діяльність такої комунальної установи.
Визначивши себе головним розпорядником коштів районного бюджету по комунальній установі спільної власності територіальних громад Роздільнянського району “Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів», якій, згідно вищеописаних спірних рішень районна рада надала право перерозподілу коштами районного бюджету, в тому числі і освітньої субвенції, районна рада перебрала на себе функції, які законом на неї не покладені.
Враховуючи вищевикладене та з посиланням на положення ч.2 ст.4, ч.1 ст.61 Закону України «Про освіту», ч.6 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.2 , п.8 ст. 78, ч.1 ст.96, ч.1 ст.97, 103-2, ст.108 Бюджетного кодексу України, ст. 47 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Порядок та умови надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року, Порядок перерахування бюджетних трансфертів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2010 року № 1132, Наказ МОН України від 08.12.2008 року №119, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.12.2008 року за №1239/15930 «Про затвердження Положення про районний (міський) методичний кабінет (центр)», позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Від відповідача до суду надійшли письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.67-79) у яких представником Роздільнянської районної ради Одеської області зазначено наступне. Обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, трактуються позивачем однобічно, без врахування інших вимог нормативно-правових актів, на які посилається позивач, та не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства, тому Роздільнянська районна рада з даною позовною заявою категорично не згодна. Враховуючи ситуацію, що склалась в освітній галузі, неспроможність Роздільнянської районної державної адміністрації виконувати функції головного розпорядника бюджетних коштів, передбачених для забезпечення належного функціонування закладів освіти району, триваючий стан порушення чинного законодавства в частині фінансування підрозділів відділу освіти Роздільнянської районної державної адміністрації (які до того ж були створені та діяли з порушенням чинного законодавства), метою приведення даних відносин у відповідність до існуючих нормативно-правових актів, забезпечення належних умов діяльності та розвитку освітньої галузі району, відповідно до пункту 20 частини 1, частини 2 статті 43, статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 104,105, пункту 1 частини 1 статті 110, статей 111,112 Цивільного кодексу України, частин 1, 6 статті 59, статті 60 Господарського кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», враховуючи висновки та рекомендації постійної комісії районної ради з питань регламенту, депутатської діяльності, етики та гласності, розвитку місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою, забезпечення законності та громадського порядку, 18 березня 2016 року Роздільнянська районна рада прийняла рішення № 47 - VII “Про скасування рішення районної ради від 05 вересня 2014 року №798-УІ «Про припинення юридичної особи - комунальної установи спільної власності територіальних громад Роздільнянського району “Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів і установ освіти” шляхом ліквідації-”.
Враховуючи те, що Роздільнянська районна рада діяла у межах та у спосіб передбачений чинним законодавством, реалізуючи своє право на самоврядування, представник відповідача вважає що задоволення позову Роздільнянської районної державної адміністрації приведе до порушення одного з основних прав, закріплених в Конституції України (право на місцеве самоврядування) та може бути розцінено як втручання в самоврядування, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились, належним чином та завчасно повідомленіпро день, час та місце розгляду справи, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до приписів ч.6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин, зважаючи на думку представника позивача та з урахуванням вимог ст.128 КАС України, суд прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши подані до суду документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Листом №1435/03/01/34 до Роздільнянської районної ради 18.06.2012 року звернувся ТВО голови районної державної адміністрації про створення комунальної установи «Роздільнянський районний методичний центр закладів освіти» (а.с.80).
Так позивачем на адрес відповідача був наданий проект рішення «Про утворення Комунальної установи «Роздільнянський районний методичний центр закладів освіти» Роздільнянської районної ради (а.с.81-82) з додатками: статут комунальної установи «Роздільнянський районний методичний центр закладів освіти» Роздільнянської районної ради (а.с.83-90).
Рішенням Роздільнянської районної ради від 01.08.2012 року №389-VI створено Комунальний заклад спільної власності територіальних громад Роздільнянського району «Роздільнянський районний методичний центр закладів освіти» та затверджено Статут вказаної установи (а.с.91-95).
16 липня 2013 року Рішенням Роздільнянської районної ради Одеської області №578-VII «Про затвердження Статуту комунальної установи спільної власності територіальних громад Роздільнянського району «Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів і установ освіти» в новій редакції» (а.с.96), змінено назву комунального заклад спільної власності територіальних громад Роздільнянського району «Роздільнянський районний методичний центр закладів освіти» на комунальну установу спільної власності територіальних громад Роздільнянського району «Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів і установ освіти», затверджено статут комунальної установи спільної власності територіальних громад Роздільнянського району «Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів і установ освіти» в новій редакції (а.с.97-106).
13 червня 2014 року голова Роздільнянськоїх районної ради звернувся до ТВО голови Роздільнянської районної державної адміністрації з листом №316/01-25 у якому просив надати інформацію щодо доцільності існування установи спільної власності територіальних громад Роздільнянського району «Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів і установ освіти» (а.с.107), у відповідь на який листом №1618/2/15/01-31 від 27.06.2014 року ТВО голови Роздільнянської районної державної адміністрації повідомив, що Роздільнянська районна державна адміністрація вважає за доцільне ліквідувати дану установу (а.с.108).
Рішенням Роздільнянської районної ради від 05.09.2014 року №798-VI припинено юридичну особу - комунальну установу спільної власності територіальних громад Роздільнянського району «Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів і установ освіти» (код за ЖДРПОУ 38302654) шляхом ліквідації (а.с.109).
В свою чергу, рішенням Роздільнянської районної ради від 27.01.2015 року №881-VI призупинено дію рішення від 05.09.2014 року №798-VI (а.с.112).
18 березня 2016 року Роздільнянська районна рада прийняла рішення № 47 - VII “Про скасування рішення районної ради від 05 вересня 2014 року №798-УІ «Про припинення юридичної особи - комунальної установи спільної власності територіальних громад Роздільнянського району “Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів і установ освіти” шляхом ліквідації” (а.с.20).
Вказаним рішенням вирішено, зокрема, п.4 фінансовому управлінню районної державної адміністрації передбачити фінансування комунальної установи спільної власності територіальних громад Роздільнянського району “Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів і установ освіти”; п.5 відділу освіти районної державної адміністрації передати на баланс комунальної установи спільної власності територіальних громад Роздільнянського району “Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів і установ освіти” всі загальноосвітні школи району, навчально-виховні комплекси, Роздільнянську дитячо- юнацьку спортивну школу, Центр творчості дітей та учнівської молоді, Степанівський міжшкільний навчально-виробничий комбінат; п.6 фінансовому управлінню районної державної адміністрації з 01 липня 2016 року здійснювати фінансування всіх загальноосвітніх шкіл району, навчально-виховних комплексів, Роздільнянської дитячо-юнацької спортивної школи, Центру творчості дітей та учнівської молоді, Степанівського міжшкільного навчально-виробничого комбінату через комунальну установу спільної власності територіальних громад Роздільнянського району “Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів і установ освіти”.
Рішенням Роздільнянської районної ради Одеської області від 26.09.2016 року № 115-VII «Про затвердження Статуту комунальної установи спільної власності територіальних громад Роздільнянського району «Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів і установ освіти» в новій редакції» (а.с.21), затверджено Статут комунальної установи спільної власності територіальних громад Роздільнянсьуого району «Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів і установ освіти» в новій редакції (22-25).
Згідно п.1 вказаного Статуту комунальна установа спільної власності територіальних громад Роздільнянського району «Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів і установ освіти» є правонаступником комунального закладу спільної власності територіальних громад Роздільнянського району «Роздільнянський районний методичний центр закладів освіти» та є об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста, інтереси яких представляє Роздільнянська районна рада в межах повноважень, визначених законом.
Як встановлено судом з Єдиного державного реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, комунальна установа спільної власності територіальних громад Роздільнянського району «Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів і установ освіти» (код за ЄДРПОУ 38302654) зареєстрована як юридична особа 25.09.2012 року (номер запису: 15441020000000987), здійснює такі види діяльності за КВЕД: 84.12 Регулювання у сферах охорони здоров'я, освіти, культури та інших соціальних сферах, крім обов'язкового соціального страхування; Код КВЕД 85.59 Інші види освіти, н. в. і. у. (основний); видом економічної діяльності юридичної особи, визначений на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності за рік є 85.59 Інші види освіти, н. в. і. у.
02 вересня 2016 року відповідно до пункту 20 частини 1 статті 43, підпункту 18 пункту 6 статті 55, статті 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, статті 78 Господарського кодексу України, статті 22 Бюджетного кодексу України, Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про позашкільну освіту”, постанови Кабінету міністрів України від 30 серпня 2002 року №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», наказу Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2005 року №557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ», з метою впорядкування структури установ та закладів освіти, що фінансуються та утримуються за рахунок коштів районного бюджету, розглянувши доручення голови Роздільнянської районної ради, враховуючи висновки та рекомендації постійної комісії районної ради з питань бюджету, банківської діяльності, фінансово-економічних питань та питань регуляторної політики Роздільнянською районною радою було прийнято рішення № 180 - VII “Про затвердження структури, штатного розпису та умов оплати праці працівників комунальної установи спільної власності територіальних громад Роздільнянського району “Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів і установ освіти” (а.с.26).
Пунктом 4 даного рішення передбачено: визначити Роздільнянську районну раду головним розпорядником бюджетних коштів по комунальній установі спільної власності територіальних громад Роздільнянського району “Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів і установ освіти”.
До Рішення від 02.09.2016 року № 180 - VII складено додатком №1 «Структура комунальної установи спільної власності територіальних громад Роздільнянського району “Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів і установ освіти» (а.с.27), додаток №2 «Штатний розпис» (а.с.28-29), додаток №3 «Умови оплати праці» (а.с.30).
23 вересня 2016 року Роздільнянською районною радою Одеської області прийнято рішення № 183-VII (а.с.118-119), яким:
- з 01.10.2016 року уповноважено комунальну установу спільної власності територіальних громад Роздільнянського району «Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів і установ освіти» здійснювати реалізацію законодавства України у сфері соціального розвитку закладів і установ освіти району, забезпечення науково-методиної, фінансово-господарської діяльності закладів і установ освіти, що перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міста Роздільнянського району;
- доручено фінансовому управлінню Роздільнянської районної державної адміністрації здійснити заходи щодо фінансування зазначеної комунальної установи з метою здійснення повноважень зазначених у п.1;
- комунальній установі спільної власності територіальних громад «Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів і установ освіти», укласти договори з керівниками закладів та установ освіти району, що перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ Роздільнянського району на здійснення науково-методичного забезпечення загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти дітей, організації науково-методичної роботи, підвищення кваліфікації, професійного рівня педагогічних працівників загальноосвітніх, дошкільних і позашкільних навчальних закладів, забезпечення ведення бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності та звітності по виконанню кошторису видатків закладів та установ освіти Роздільнянського району, які утримуються за рахунок районного бюджету, здійснення розрахунків по заробітній прадівникам закладів і установ освіти в повному обсязі:
- рекомендувати Роздільнянській районній державній адміністрації (відділу освіти райдержадміністрації) здійснити заходи по припиненню повноважень в частині забезпечення науково-методичної, фінансово-господарської діяльності закладів і установ освіти, що перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міста Роздільнянського району;
- вважати таким, що втратило чинність рішення районної ради від 12 червня 2014 №734-VІ «Про делегування Роздільнянській районній державній адміністрації повноваження щодо управління навчальними закладами та об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Роздільнянського району».
- контроль за виконанням рішення покладено на постійну комісію районної ради з спільної власності територіальних громад району, приватизації комунальної власності, регіонального розвитку, будівництва, транспорту, зв'язку, промислової політики, паливно-енергетичного комплексу, енергозбереження та житлово-комунального господарства, підтримки і розвитку підприємницької діяльності, торговельного і побутового обслуговування населення та на постійну комісію районної ради з питань бюджету, банківської діяльності, фінансово-економічних питань та питань регуляторної політики.
Так, як вже зазначалось вище, предметом розгляду у даній справі є:
- п.6 рішення Роздільнянської районної ради Одеської області від 18 березня 2016 року за №47-VII „Про скасування рішення районної ради від 05 вересня 2014 року №798 - VI „Про припинення юридичної особи - комунальної установи спільної власності територіальних громад Роздільнянського району „Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів і установ освіти” шляхом ліквідації”, яким вирішено фінансовому управлінню районної державної адміністрації з 01 липня 2016 року здійснювати фінансування всіх загальноосвітніх шкіл району, навчально-виховних комплексів, Роздільнянської дитячо-юнацької спортивної школи, Центру творчості дітей та учнівської молоді, Степанівського міжшкільного навчально-виробничого комбінату через комунальну установу спільної власності територіальних громад Роздільнянського району “Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів і установ освіти
- п. 4 рішення Роздільнянської районної ради Одеської області від 02 вересня 2016 року за №180 - VII „Про затвердження структури, штатного розпису та умов оплати праці працівників комунальної установи спільної власності територіальних громад Роздільнянського району „Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів і установ освіти”, яким вирішено визначити Роздільнянську районну раду головним розпорядником бюджетних коштів по комунальній установі спільної власності територіальних громад Роздільнянського району “Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів і установ освіти”.
Вирішуючи правомірність прийняття відповідачем вказаних рішень у цій частині суд керується наступними положення законодавства України.
Згідно ч. 3 ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
За приписом ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Стаття 146 Конституції України передбачає, що інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Статтею 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
До системи органів місцевого самоврядування відповідно до ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» входять, зокрема, районні ради, які, згідно ч.2 ст.10 цього закону є органами місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Відповідно до ст.11. Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. У сільських радах, що представляють територіальні громади, які налічують до 500 жителів, за рішенням відповідної територіальної громади або сільської ради виконавчий орган ради може не створюватися. У цьому випадку функції виконавчого органу ради (крім розпорядження земельними та природними ресурсами) здійснює сільський голова одноособово.
Статтею 16. Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено організаційно-правову, матеріальну і фінансову основи місцевого самоврядування. Так, органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Рішення про наділення міських рад правами щодо управління майном і фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, приймається на місцевих референдумах відповідних районних у містах громад. У разі якщо територіальна громада району в місті внаслідок референдуму не прийме рішення про передачу права управління майном та фінансами відповідній міській раді, а територіальна громада міста або міська рада не прийняла рішення про створення органів місцевого самоврядування районів у місті, міська рада здійснює управління майном та фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, та несе відповідальність перед громадою відповідного району у місті. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів. Органи місцевого самоврядування з урахуванням місцевих умов і особливостей можуть перерозподіляти між собою на підставі договорів окремі повноваження та власні бюджетні кошти. Сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення) рада може наділяти частиною своїх повноважень органи самоорганізації населення, передавати їм відповідні кошти, а також матеріально-технічні та інші ресурси, необхідні для здійснення цих повноважень, здійснює контроль за їх виконанням.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування при здійсненні повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення можуть проводити перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади.
Відповідно до п.п. 17, 18, 27 ч.1 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання:
- затвердження відповідно районних, обласних бюджетів, внесення змін до них, затвердження звітів про їх виконання;
- розподіл переданих з державного бюджету коштів у вигляді дотацій, субвенцій відповідно між районними бюджетами, місцевими бюджетами міст обласного значення, сіл, селищ, міст районного значення;
- прийняття рішень щодо делегування місцевим державним адміністраціям окремих повноважень районних, обласних рад;
Статтею 44 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що районні, обласні ради делегують відповідним місцевим державним адміністраціям такі повноваження, зокрема, залучення в порядку, встановленому законом, підприємств, установ та організацій, які не належать до комунальної власності, до участі в обслуговуванні населення відповідної території, координація цієї роботи; забезпечення відповідно до законодавства розвитку науки, усіх видів освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури і спорту, туризму; сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості, національно-культурних традицій населення, художніх промислів і ремесел, роботі творчих спілок, національно-культурних товариств, асоціацій, інших громадських та неприбуткових організацій, які діють у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури і спорту, сім'ї та молоді;
Відповідно до статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Організаційні засади реалізації повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо здійснення державної регуляторної політики визначаються Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради.
Згідно ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет; видатки, пов'язані із здійсненням районними, обласними радами заходів щодо забезпечення спільних інтересів територіальних громад, - відповідними рішеннями про районний та обласний бюджети. Сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання. Районні, обласні бюджети виконують місцеві державні адміністрації в цілях і обсягах, що затверджуються відповідними радами. Видатки місцевого бюджету формуються відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного Бюджетним кодексом України, для виконання повноважень органів місцевого самоврядування. Видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України. У складі витрат спеціального фонду місцевого бюджету виділяються витрати бюджету розвитку. Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку відповідної території, пов'язаної із здійсненням інвестиційної діяльності, здійснення інших заходів, пов'язаних з розширеним відтворенням, а також на погашення місцевого боргу.
Статтею 72 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що місцеві державні адміністрації є підзвітними відповідним районним, обласним радам у виконанні програм соціально-економічного і культурного розвитку, районних, обласних бюджетів, підзвітними і підконтрольними у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними, обласними радами, а також у виконанні рішень рад з цих питань.
Відповідно до статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. На вимогу відповідних органів та посадових осіб місцевого самоврядування керівники розташованих або зареєстрованих на відповідній території підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності зобов'язані прибути на засідання цих органів для подання інформації з питань, віднесених до відання ради та її органів, відповіді на запити депутатів. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.
Організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначено Законом України «Про місцеві державні адміністрації».
Абзацами 1 та 2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують: 1) виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; 2) законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян; 3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку; 4) підготовку та виконання відповідних бюджетів; 5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм; 6) взаємодію з органами місцевого самоврядування; 7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.
Статтею 7 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим - також рішеннями та постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень.
Згідно ст.13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань: 1) забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян; 2) соціально-економічного розвитку відповідних територій; 3) бюджету, фінансів та обліку; 4) управління майном, приватизації, сприяння розвитку підприємництва та здійснення державної регуляторної політики; 5) промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв'язку; 6) науки, освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури і спорту, сім'ї, жінок, молоді та дітей; 7) використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля; 8) зовнішньоекономічної діяльності; 9) оборонної роботи та мобілізаційної підготовки; 10) соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної плати. Місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання, віднесені законами до їх повноважень.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження місцевого самоврядування, делеговані їм відповідними радами. Кабінет Міністрів України в межах, визначених законами України, може передавати місцевим державним адміністраціям окремі повноваження органів виконавчої влади вищого рівня. Передача місцевим державним адміністраціям повноважень інших органів супроводжується передачею їм відповідних фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для здійснення цих повноважень.
Статтею 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, яка визначає повноваження в галузі бюджету та фінансів, визначено, що місцева державна адміністрація: 1) складає і подає на затвердження ради проект відповідного бюджету та забезпечує його виконання; звітує перед відповідною радою про його виконання; 2) подає в установленому порядку до органів виконавчої влади вищого рівня фінансові показники і пропозиції до проекту Державного бюджету України, пропозиції щодо обсягу коштів Державного бюджету України для їх розподілу між територіальними громадами, розмірів дотацій і субсидій, дані про зміни складу об'єктів, що підлягають бюджетному фінансуванню, баланс фінансових ресурсів для врахування їх при визначенні розмірів субвенцій, а також для бюджетного вирівнювання виходячи із забезпеченості мінімальних соціальних потреб; 3) отримує від усіх суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності інформацію, передбачену актами законодавства для складання і виконання бюджету; 4) здійснює фінансування підприємств, установ та організацій освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту, соціального захисту населення, переданих у встановленому законом порядку в управління місцевій державній адміністрації вищими органами державної та виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад, а також заходів, пов'язаних із розвитком житлово-комунального господарства, благоустроєм та шляховим будівництвом, охороною довкілля та громадського порядку, інших заходів, передбачених законодавством; 5) у спільних інтересах територіальних громад об'єднує на договірній основі бюджетні кошти з коштами підприємств, установ, організацій та населення для будівництва, розширення, реконструкції, ремонту та утримання виробничих підприємств, транспорту, мереж тепло-, водо-, газо-, енергозабезпечення, шляхів, зв'язку, служб з обслуговування населення, закладів охорони здоров'я, торгівлі, освіти, культури, соціального забезпечення житлово-комунальних об'єктів, в тому числі їх придбання для задоволення потреб населення та фінансує здійснення цих заходів; 6) здійснює в установленому порядку регулювання інвестиційної діяльності; 7) визначає і встановлює норми споживання у сфері житлово-комунальних послуг, здійснює контроль за їх дотриманням.
Відповідно до ст.. 29. Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження, делеговані їм обласними і районними радами відповідно до Конституції України в обсягах і межах, передбачених статтею 44 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Згідно ст. 35 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації на відповідній території взаємодіють з сільськими, селищними і міськими радами, їх виконавчими органами та сільськими, селищними і міськими головами, сприяють у здійсненні ними власних повноважень місцевого самоврядування, зокрема у вирішенні питань економічного, соціального та культурного розвитку відповідних територій, зміцнення матеріальної та фінансової бази місцевого самоврядування, контролюють виконання наданих їм законом повноважень органів виконавчої влади, розглядають та враховують у своїй діяльності пропозиції депутатів, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб. У разі розгляду місцевою державною адміністрацією питань, які зачіпають інтереси місцевого самоврядування, про це повідомляється заздалегідь відповідним органам місцевого самоврядування. Представники цих органів та посадові особи територіальних громад мають право брати участь у розгляді таких питань місцевою державною адміністрацією, висловлювати зауваження і пропозиції. Голови місцевих державних адміністрацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів місцевої державної адміністрації або їх представники мають право бути присутніми на засіданнях органів місцевого самоврядування та бути вислуханими з питань, що стосуються їх компетенції. Місцеві державні адміністрації не мають права втручатися у здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень. Для здійснення спільних програм місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування можуть укладати договори, створювати спільні органи та організації.
Пунктом 7 частини 1 ст.39 . Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що голови місцевих державних адміністрацій: в межах затверджених бюджетів виступають розпорядниками коштів відповідних державних адміністрацій, використовуючи їх лише за цільовим призначенням;
Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу врегульовані Бюджетним кодексом України (далі - БК України).
Бюджети місцевого самоврядування - бюджети територіальних громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (п. 2 ч. 1 ст.2 БК України).
Бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими (п. 12 ч. 1 ст.2 БК України).
Одержувач бюджетних коштів - суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (п. 38 ч. 1 ст.2 БК України).
Розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов'язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету (п. 47 ч. 1 ст.2 БК).
Частиною першою статті 22 Бюджетного кодексу України визначено, що для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
За бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради (п. 3 ч. 2 ст. 22 БК).
За правилами частини шостої статті 22 БК України розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, та надати йому кошти бюджету (на безповоротній чи поворотній основі) в межах відповідних бюджетних асигнувань. Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі цього розпорядника бюджетних коштів.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 23.08.2012 року № 938, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.09.2012 року за № 1569/21881, головні розпорядники до початку бюджетного року визначають мережу розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів, які згідно з проектом рішення про відповідний місцевий бюджет уповноважені на виконання програм та заходів, що проводяться за рахунок коштів бюджету, із обов'язковим зазначенням їх статусу (розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів) та органу Казначейства, в якому вони обслуговуються.
Юридична особа, що включається до мережі, не може одночасно мати статус розпорядника бюджетних коштів та одержувача бюджетних коштів (п. 4.5).
Аналіз наведених вище положень бюджетного законодавства дає підстави для висновку, що головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути як місцеві державні адміністрації та її структурні підрозділи, так і виконавчі органи та апарати місцевих рад та їх структурні підрозділи. У свою чергу, одержувачами бюджетних коштів є юридичні особи - суб'єкти господарювання, які використовують такі кошти відповідно до плану їх використання.
Конституція України визнає право за органами місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України, що цілком узгоджується з положеннями пункту 2 статті 4 Європейської Хартії місцевого самоврядування, відповідно до змісту якого місцева влада в межах закону має повне право вирішувати будь-яке питання, що не вилучено із сфери її компетенції і вирішення якого не доручено жодному іншому органу.
Таким чином, з аналізу вищевикладених норм Законодавства України, зважаючи на положення ст. 17, п.п. 17, 18, 27 ч.1 ст.43, ст. 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.14, ст.18, ст.29, ст..35 Закону України, п.7 ч.1 ст.39 «Про місцеві державні адміністрації», ст. 22 Бюджетного кодексу України, суд вважає, що рішення відповідача прийняті в межах повноважень Роздільнянської районної ради Одеської області.
В свою чергу, суд зазначає, що відповідно до п.8. ст.23 Бюджетного кодексу України у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету за бюджетними програмами, включаючи резервний фонд бюджету, додаткові дотації та субвенції (з урахуванням частини шостої статті 102 та частини шостої статті 108 цього Кодексу), а також збільшення видатків розвитку за рахунок зменшення інших видатків (окремо за загальним та спеціальним фондами бюджету) здійснюються за рішенням Кабінету Міністрів України (Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної місцевої ради), погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету (відповідною комісією Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради), у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, перерозподіл видатків бюджету може бути здійснений лисше у відповідності до Порядку передачі бюджетних призначено, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року №18.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч. 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), та згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 11, 69-71, 128, 160-163 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області до Роздільнянської районної ради Одеської області про визнання незаконним та скасування пункт 6 рішення Роздільнянської районної ради Одеської області від 18 березня 2016 року за №47-VII „Про скасування рішення районної ради від 05 вересня 2014 року №798 - VI „Про припинення юридичної особи - комунальної установи спільної власності територіальних громад Роздільнянського району „Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів і установ освіти” шляхом ліквідації” та про визнання незаконним та скасування пункт 4 рішення Роздільнянської районної ради Одеської області від 02 вересня 2016 року за №180 - VII „Про затвердження структури, штатного розпису та умов оплати праці працівників комунальної установи спільної власності територіальних громад Роздільнянського району „Роздільнянський районний центр забезпечення та обслуговування закладів і установ освіти” - відмовити.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вовченко O.A.