Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
09 червня 2017 р. № 820/1178/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тітова О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Костіної А.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача -ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: скасувати податкові повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 10.03.2017 р. на суму 592 000 грн., № НОМЕР_2 від 10.03.2017 р. на суму 1 грн.
В обґрунтування позову вказано, що Головним управлінням ДФС у Харківській області були неправомірно та необгрунтовано застосовані штрафні (фінансові) санкції до позивача.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини, в яких зазначив, що податкові повідомлення-рішення від 10.03.2017 р. № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 про застосування до ФОП ОСОБА_3 штрафних санкцій винесені у відповідності до положень чинного законодавства України.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
З матеріалів справи судом встановлено, що в період з 22 лютого по 01 березня 2017 року головними державними ревізорами - інспекторами головного управління ДФС у Харківській області була проведена фактична перевірка діяльності платника податків за період з 03.07.2015р. по дату завершення перевірки.
За результатами проведеної перевірки складено акт фактичної перевірки від 02.03.2017р. №138/20/36/РРО/НОМЕР_3 , щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) на бланку №003075, реєстраційний номер відсутній, в якому вказано, що в ході перевірки були виявлені порушення п. 1, 3 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського-харчування та послуг» та п.2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
На підставі висновків акту перевірки від 02.03.2017 року № 138/20/36/РРО/НОМЕР_3 прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.03.2017 року від 10.03.2017 р. № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.
Відповідно до п.1, п.2, п.12 ст. З Закону України від 06.07.1995 №265/95- ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Суд зазначає, що порядок ведення касових операцій у національній валюті в України підприємствами (підприємцями) врегульований Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. №637 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за №40/10320 (далі по тексту - Положення №637).
Відповідно до п. 2.6 вказаного Положення №637 про ведення касових операцій у національній валюті в Україні уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами, веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратор розрахункових операцій (РРО) або використанням розрахункової книжки (РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Таким чином, виходячи з системного аналізу даної норми, складається висновок про те, що для оприбуткування готівки суб'єкт господарював повинен провести готівкові кошти у повній сумі їх фактичних надходження через реєстратор розрахункових операцій, роздрукувати фіскальні звітні чеки і здійснити їх облік у книзі обліку розрахункових операцій (КОРО).
Книгою обліку розрахункових операцій (КОРО), відповідно до пункту 1 Положення №637 є прошнурована і належним чином зареєстрована в органі державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Порядок використання розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій врегульований Порядком реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 14.06.2016 року № 547 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за № 920/29050 (із змінами) (далі по тексту - Порядок).
Згідно до п. 6 розділу 4 цього Порядку використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає:
- наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;
- підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок книги ОРО;
- щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;
- у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії - здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій;
- ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.
Виходячи з вищенаведеного, вбачається, що Положення №637 зобов'язує суб'єкта господарської діяльності, що здійснює готівкові розрахунки із застосування РРО провести отримані готівкові кошти через такий РРО, роздрукувати фіскальні звітні чеки та здійснити облік таких фіскальних звітних чеків у КОРО.
Приписами Положення №637 жодним чином не встановлено, що такий облік здійснюється виключно шляхом заповнення граф в розділі № 2 (облік руху готівки і сум розрахунків).
Отже, суд вважає, що проведення розрахункових операцій через РРО, щоденне друкування фіскальних звітних чеків та їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій вже є свідченням того, що готівкові кошти обліковані у КОРО, як оприбутковані, а їх рух відображено у фіскальній пам'яті реєстратора розрахункових операцій.
Обов'язок внесення записів в розділі № 2 (облік руху готівки і сум розрахунків) КОРО встановлений Наказом Міністерства фінансів України 14.06.2016 року № 547, тобто порядком ведення КОРО, і його невиконання (за умови здійснення обліку фіскальних звітних чеків у КОРО шляхом їх підклеювання) свідчить лише про порушення такого порядку, але жодним чином не про відсутність факту оприбуткування готівки.
Суд зазначає, що жодна норма законодавства не визначає, що не заповнення окремого розділу КОРО (в даному випадку № 2) є доказом не оприбуткування готівки платником податку.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем під час перевірки був наданий належним чином зареєстрований і опломбований РРО, за допомогою якого позивач здійснював оприбуткування готівкових коштів на підставі фіскальних чеків, які відображав у КОРО.
Разом з цим суд зазначає, що у КОРО позивача на підставі фіскальних звітних чеків РРО є чеки Z-звітності, які були підклеєні ним до відповідного розділу КОРО, що підтверджує проведення позивачем розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, і лише у розділі другому «Облік руху готівки та сум розрахунків» були відсутні записи, що не є належним доказом того, що ці готівкові кошти не оприбутковувались.
Отже, враховуючи вищевикладене суд вважає, що ФОП ОСОБА_3, здійснюючи реалізацію продукції, не вчинив порушень законодавства, яке регулює обіг готівкових коштів, оскільки в повному обсязі провів отриману готівку через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій та підклеїв всі відповідні фіскальні звітні чеки про обсяг готівки до книги обліку розрахункових операцій.
Вказану правову позицію підтримує і Вищий адміністративний суд України, яким в ухвалі від 22.10.2009р. (справа № 2-23/16484-2007А, к/с № К-5523/08) було зазначено, що жодна норма податкового законодавства не визначає, що незаповнення окремого розділу КОРО (розділу № 2) є беззаперечним доказом неоприбуткування готівки платником податку.
Щодо винесеного відповідачем податкового повідомлення - рішення від 10.03.2017 №0001191409 суд зазначає наступне.
Відповідачем в своїх поясненнях та в акті фактичної перевірки від 02.03.2017р. №138/20/36/РРО/НОМЕР_3 було зазначено, що уповноваженими особами Головного управління ДФС у Харківській області під час фактичної перевірки було здійснено контрольну закупку, за результатами якої встановлено не проведення розрахункової операції покупки через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій і не роздрукування та не видача касового чеку на суму 400 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам законодавства, суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів проведення вищевказаної контрольної закупку та не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення від 10.03.2017 №0001191409. За таких умов, оскаржуване позивачем податкове повідомлення - рішення від 10.03.2017 №0001191409 не відповідає вимогам закону, що є підставою для його скасування.
Таким чином, відповідач при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень діяв не на підставі, не в спосіб, що передбачені законами України, та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття таких рішень, тому податкові повідомлення-рішення від 10.03.2017 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 підлягають скасуванню.
Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межі повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами Україні
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративні судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення - рішення від 10.03.2017 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.
Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (61171, АДРЕСА_1 код 26048177715) судові витрати в загальному розмірі 5920 (п'ять тисяч дев'ятсот двадцять ) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська,46, ЄДРПОУ 39599198).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 14.06.2017 року.
Суддя О.М.Тітов