Справа № 815/8233/13-а
08 червня 2017 року м. Одеса У залі судових засідань № 25
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л. І.
при секретарі судового засідання - Галушко А. В.
за участю сторін:
представника позивача - Узунова С. О. (за ордером)
представника відповідача від
Одеської митниці ДФС - Моргун Н. В. (по довіреності)
представника відповідача від
ГУДКСУ в Одеській області - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Саона» до Одеської митниці ДФС, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови у митному оформленні, -
До суду звернулося Приватне підприємство «Саона» з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 07.10.2013 року №500060001/2013/610140/2, рішення про коригування митної вартості від 07.10.2013 року №500060001/2013/610141/2, картки відмови у митному оформленні від 07.10.2013 року №500060001/2013/00609, картки відмови у митному оформленні від 07.10.2013 року №500060001/2013/00610.
Представник позивача позов підтримав в повному обсязі, на заявлених вимогах наполягав, оскільки митним органом безпідставно відмовлено позивачу в розмитненні товарів за ціною контракту, без врахування документів, які підтверджували заявлену митну вартість товарів, за відсутності розбіжностей в поданих документах, а висновки про не підтвердження числових значень митної вартості в рішеннях про її коригування є надуманими та не обґрунтованими.
Представник відповідача адміністративний позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, оскільки, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів, встановлена наявність розбіжностей та ознак підробки, а тому рішення митного органу про коригування митної вартості ґрунтуються на нормах законодавства та є правомірними.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Між ПП «Саона» та Компанією «Pro-Pack Plastik Ambalaj ve Makina Sanayi Ticaret A.S» (м. Стамбул, Туреччина) 10.10.2012 року укладений зовнішньоекономічний контракт № 10/10/12, за яким Компанія «Pro-Pack Plastik Ambalaj ve Makina Sanayi Ticaret A.S» (м. Стамбул, Туреччина) зобов'язалася поставити, а ПП «Саона» прийняти та оплатити полівінілхлоридну плівку для пакування, ціна, кількість, вартість та інші характеристики якої зазначені в специфікаціях та інвойсах, які є невід'ємною частиною Контракту (Том ІІ, аркуші справи 24-30). Відповідно до п 3.1, 5.3 зазначеного Контракту поставка товару здійснюється на умовах FOB Стамбул, Туреччина, оплата за партію товару здійснюється на підставі рахунків-фактур (інвойсів) на кожну поставку товарів на умовах 100% передплати до моменту проходження товаром митного оформлення в Україні.
В межах зазначеного контракту Компанія «Pro-Pack Plastik Ambalaj ve Makina Sanayi Ticaret A.S» (м. Стамбул, Туреччина) зобов'язалася поставити, а ПП «Саона» прийняти та оплатити плівку ПВХ відповідно до Інвойсів №20394, №20395, №20396, №20397 від 18.09.2013 року на умовах поставки з передплатою, FOВ - Стамбул (Том І, аркуші справи 23-28, 47-48).
З метою митного оформлення вищезазначеного товару, 07.10.2013 року декларантом - ПП «Саона» до відділу митного оформлення №1 митного поста «Одеса - порт» Південної митниці Міндоходів подана митна декларація №500060001/2013/043882, в які й митна вартість визначена за основним методом - за ціною контракту № 10/10/12 від 10.10.2012 року, Інвойси №20394, №20395, №20396, №20397 від 18.09.2013 року, специфікації до них, експортні декларації, міжнародні транспортні накладні, коносаменти, сертифікати походження товару, пакувальні листи, платіжні документи, тощо.
Крім того, між ПП «Саона» та Компанією Cosmo Films Limited (Індія) 11.07.2012 року укладений договір поставки №07С2/12, за яким Компанія Cosmo Films Limited (Індія) зобов'язалася поставити, а ПП «Саона» прийняти та оплатити плівку БОПП (Том ІІ, аркуші справи 32-35). Відповідно до п. 2.1, 2.3 зазначеного Договору поставка товару здійснюється на умовах CIF Одеса, Україна, ціна включає вартість плівки, пакування, фрахт та страхування, кількість і ціна товару зазначені в рахунках-фактурах.
В межах зазначеного контракту Компанія Cosmo Films Limited зобов'язалася поставити, а ПП «Саона» прийняти та оплатити плівку БОПП відповідно до Інвойсів №321300260, № 321300261 від 31.08.2013 року на умовах поставки CIF Одеса, Україна (Том І, аркуші справи 122-125).
З метою митного оформлення вищезазначеного товару, 07.10.2013 року декларантом - ПП «Саона» до відділу митного оформлення №1 митного поста «Одеса - порт» Південної митниці Міндоходів подана митна декларація №500060001/2013/043884, в якій митна вартість визначена за основним методом - за ціною договору поставки №07С2/12 від 11.07.2012 року, Інвойси №321300260, 321300261 від 31.08.2013 року, експортні декларації, сертифікати походження товару, платіжні документи, пакувальні листи, тощо
Проте, Південною митницею складені картки відмови у митному оформленні товарів №500060001/2013/00609, №500060001/2013/00610 від 07.10.2013 року та прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2013/610140/2, №500060001/2013/610141/2 від 07.10.2013 року (Том І, аркуші справи 245-257), а товар випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання за митними деклараціями №500060001/2013/044441, №500060001/2013/044421.
Позивач не погодився з правомірністю рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови у митному оформленні товарів, а тому звернувся до суду з позовом про їх скасування.
Одеським окружним адміністративним судом за результатами розгляду цієї справи 16 грудня 2013 року прийнято рішення, яким ПП «Саона» відмовлено у задоволенні позовних вимог.
За результатами апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції позивачем, Одеським апеляційним адміністративним судом 15 квітня 2014 року винесена ухвала про відмову в задоволенні апеляційної скарги позивача та залишення в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року.
За результатами касаційного оскарження позивачем рішень суду першої та апеляційної інстанції по цій справі, Вищім адміністративним судом України 04 квітня 2017 року винесена ухвала про скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки судами не було встановлено на виконання яких угод позивачем здійснювалася поставка продукції за митними деклараціями №500060001/2013/043884, №500060001/2013/043882 від 07.10.2013 року та не досліджено питання щодо включення до ціни товару вартості страхування.
Під час нового розгляду справи суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 49, 52 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно із ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.
У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
З матеріалів справи вбачається, що за митною декларацією №500060001/2013/043882 від 07.10.2013 року спрацював профіль ризику програмного комплексу АСАУР щодо можливого заниження митної вартості, оскільки у поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки, зокрема, у висновку ТОВ «Експоцентр-Одеса» від 04.10.2013 року №0758-inf зазначений середній рівень вартості на всі артикули плівки, а в наданих до митного оформлення комерційних інвойсах вартість кожної позиції визначена окремо, а тому у митних органів виникли підстави вважати, що у поданих документах містяться недостовірні дані.
Зазначені обставини стали підставою для витребування у позивача додаткових документів, зокрема, виписки з бухгалтерської документації, каталогів, специфікацій виробника товарів, які 07.10.2013 надані позивачем до митниці.
Однак, митним органом ці документи не прийняті до уваги, оскільки у специфікації виробника виявлена відсутність відомостей про включення (або не включення) відповідних витрат до ціни товару та у висновку ТОВ «Експоцентр Одеса» від 04.10.2013 вказаний середній рівень вартості на всі артикули плівки, а в наданих до митного оформлення комерційних інвойсах вартість кожної позиції визначена окремо, що унеможливлює розрахунок митної вартості товару.
Крім того, з метою забезпечення повноти оподаткування зазначеного товару відповідачем був проведений аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим.
За митною декларацією №500060001/2013/043884 від 07.10.2013 року спрацював профіль ризику програмного комплексу АСАУР щодо можливого заниження митної вартості, оскільки у поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки, зокрема, у висновку ТОВ «Експоцентр-Одеса» від 04.10.2013 року №0758-inf зазначений середній рівень вартості на всі артикули плівки, а в наданих до митного оформлення комерційних інвойсах вартість кожної позиції визначена окремо, в поданих документах відсутні дані щодо страхування товару, дані прайс-листа не відповідають даті фактичної поставки товару, а тому у митних органів виникли підстави вважати, що у поданих документах містяться недостовірні дані.
Зазначені обставини стали підставою для витребування у позивача додаткових документів, зокрема, виписки з бухгалтерської документації, каталогів, специфікацій виробника товарів, які 07.10.2013 надані позивачем до митниці.
Однак, митним органом ці документи не прийняті до уваги, оскільки у специфікації виробника виявлена відсутність відомостей про включення (або не включення) відповідних витрат до ціни товару, у висновку ТОВ «Експоцентр Одеса» від 04.10.2013 вказаний середній рівень вартості на всі артикули плівки, а в наданих до митного оформлення комерційних інвойсах вартість кожної позиції визначена окремо, документи щодо страхування товару відсутні, що унеможливлює розрахунок його митної вартості.
Крім того, з метою забезпечення повноти оподаткування зазначеного товару відповідачем був проведений аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим.
Відповідно до ст. 54, 55 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.
Суд вважає картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, рішення про коригування відповідачем митної вартості за вищезазначеними партіями товару протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Позивачем за митною декларацією №500060001/2013/043882 від 07.10.2013 року до митного органу надані всі необхідні документи, які давали змогу відповідачу визначити митну вартість товару за ціною контракту, зокрема, зовнішньоекономічний контракт № 10/10/12 від 10.10.2012 року, в якому зазначені порядок, умови та строки оплати товару, умови поставки, тощо, Інвойси №20394, №20395, №20396, №20397 від 18.09.2013 року, які містять всі дані щодо найменування, ваги, ціни, умов поставки товару, платіжні документи щодо фактичної сплати коштів за поставлений товар його виробнику, інші документи, тобто, позивачем були надані документи, які підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять будь-яких розбіжностей.
Посилання відповідача на наявність висновку ТОВ «Експоцентр Одеса» від 04.10.2013, який свідчить про наявність розбіжностей в податних документах, суд вважає не обґрунтованим, оскільки цей висновок не є обов'язковим для визначення митної вартості товару та він не суперечить іншим документам, наданим позивачем, з нього не вбачається заниження позивачем митної вартості.
Подані позивачем додаткові документи також не суперечать вже поданим раніше документам, що свідчить про безпідставність коригування митної вартості товарів за митною декларацією №500060001/2013/043882 від 07.10.2013 року.
Таким чином, витребування у позивача додаткових документів, застосування відповідачем резервного методу визначення митної вартості товару в даному випадку є не обґрунтованим, оскільки надані позивачем документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять будь-яких розбіжностей, що є підставою для здійснення розмитнення цього товару за першим методом, зазначеним позивачем (за ціною контракту).
При цьому, суд звертає увагу на те, що з митної декларації №500060001/2013/043882 від 07.10.2013 року, яка надана позивачем до суду в повному обсязі вбачається визначення в графі 44 (доповнення №2) про надання зовнішньоекономічного контракту № 10/10/12 від 10.10.2012 року, на підставі якого здійснена поставка по цій декларації.
За митною декларацією №500060001/2013/043884 від 07.10.2013 року декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, зокрема, договір поставки №07С2/12 від 11.07.2012 року, в якому зазначені порядок, умови та строки оплати товару, умови поставки, тощо, Інвойси №321300260, 321300261 від 31.08.2013 року, які містять всі дані щодо найменування, ваги, ціни, умов поставки товару, платіжні документи щодо фактичної сплати коштів за поставлений товар його виробнику, інші документи, тобто, позивачем були надані документи, які підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять будь-яких розбіжностей.
Посилання відповідача на наявність висновку ТОВ «Експоцентр Одеса» від 04.10.2013, який свідчить про наявність розбіжностей в податних документах, суд вважає не обґрунтованим, оскільки цей висновок не є обов'язковим для визначення митної вартості товару та він не суперечить іншим документам, наданим позивачем, з нього не вбачається заниження позивачем митної вартості.
Що стосується вартості страхування, враховуючи умови поставки СІF за договором поставки №07С2/12, суд звертає увагу, що відповідно до умов цього контракту страхування товару включено в його вартість.
За угодою CIF (вартість, страхування, фрахт) продавець зобов'язується доставити вантаж у порт відправлення, завантажити його на борт судна, зафрахтувати тоннаж, сплатити вартість фрахту та застрахувати вантаж від морських ризиків на весь час перевезення до моменту його передачі покупцеві.
Таким чином, обов'язок страхування вантажу покладений на постачальника товару, а не на позивача та ці обставини підтверджується умовами поставки CIF та контрактом, а тому у митного органу не має підстав для витребування документів щодо страхування товару у позивача.
З пояснень представника позивача вбачається, що контрагент позивача не здійснив страхування товару з невідомих причин, однак, в даному випадку, наявне невиконання умов контракту компанією Cosmo Films Limited (Індія) до отримання товару позивачем, оскільки передача товару відбувається в порту Одеса, а позивач, в свою чергу, виконав умови контракту та сплатив кошти за товар на умовах поставки, зазначених в договорі.
При цьому, суд звертає увагу на те, що з митної декларації №500060001/2013/043884 від 07.10.2013 року, яка надана позивачем до суду в повному обсязі вбачається визначення в графі 44 (доповнення №1) про надання контракту №07С2/12 від 11.07.2012 року, на підставі якого здійснена поставка по цій декларації.
Посилання відповідача в рішеннях про коригування митної вартості товару на наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари були оформлені за вищою митною вартістю суд не приймає до уваги, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною контракту та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
При цьому, позивачем надані митні декларації за період з 2013 по 2017 роки, на підставі яких митним органом здійснюється розмитнення ідентичних товарів, поставлених позивачу за цей період, в яких митна вартість товару визначена в тій сумі, яка заявлена в спірних деклараціях за ціною договору та за цими деклараціями у відповідача зауважень до ПП «Саона» не має.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючи докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Приватного підприємства «Саона» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Приватного підприємства «Саона» до Одеської митниці ДФС, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 07.10.2013 року №500060001/2013/610140/2, рішення про коригування митної вартості від 07.10.2013 року №500060001/2013/610141/2, картки відмови у митному оформленні від 07.10.2013 року №500060001/2013/00609, картки відмови у митному оформленні від 07.10.2013 року №500060001/2013/00610- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 07.10.2013 року №500060001/2013/610140/2.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 07.10.2013 року №500060001/2013/610141/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні від 07.10.2013 року №500060001/2013/00609.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні від 07.10.2013 року №500060001/2013/00610.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 13.06.2016 року.
Суддя Л.І. Свида
.