8.2.3
Іменем України
15 червня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/652/17
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Луганській області до Районного комунального підприємства «Старобільськвода» про стягнення податкового боргу, -
03 травня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Луганській області до Районного комунального підприємства «Старобільськвода» про стягнення податкового боргу.
Ухвалою суду від 05 травня 2017 року було відкрите провадження у справі та роз'єднано у самостійні провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що РКП «Старобільськвода» перебуває на податковому обліку в Старобільській об'єднаній податковій інспекції Головного управління ДФС у Луганській області з 03.06.2015 та є юридичною особою.
Станом на 30.08.2016 РКП «Старобільськвода» допустила податкову заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 152 768,10 грн, нарахованої у зв'язку з несплатою грошового зобов'язання самостійно визначеної відповідачем в податковій декларації з ПДВ за січень 2017 року на суму 191842,00 грн. по строку сплати до 02.03.2017 (з урахуванням часткової переплати - 179181,90 грн.) підлягає стягненню 12660,10 грн., а також у зв'язку з несплатою грошового зобов'язання самостійно визначеного відповідачем в податковій декларації з ПДВ за лютий 2017 року по строку сплати до 30.03.2016 у сумі - 140108,00 грн.
Враховуючи норми ст.95 ПК України позивач просив стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Районне комунальне підприємство «Старобільськвода», суму податкової заборгованості.
Представник позивача в судове засідання не прибув, просив розглянути справу без його участі, в заяві представник позивача також зазначив, що станом на 14.06.2017 РКП «Старобільськвода» сплатило в повному обсязі заявлену в адміністративному позові за період з 01.09.2016 по 18.04.2017 податкову заборгованість з ПДВ (а.с.83).
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав лист в якому зазначив, що заборгованість з ПДВ була сплачена у повному обсязі та просили відмовити у задоволенні позову (а.с.73).
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки представник позивача, представник відповідача про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відсутні потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);
- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
У відповідності із статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 203.1. статті 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1. цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2. ст.203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).
Згідно пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). ;
Відповідно до п. 49.16 ст. 49 ПКУ платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом.
Платник податків зобов'язаний (п. 57.1 ст. 57 ПКУ) самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації.
Відповідно до п. 59.1 ПКУ у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно п. 58.3 ПКУ податкове повідомлення- рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Пунктами 59.4 та 59.5 статті 59 ПКУ визначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Судом встановлено, що Районне комунальне підприємство «Старобільськвода» зареєстровано в якості юридичної особи (код ЄДРПОУ 39816143), включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, перебуває на податковому обліку, як платник податків за основним місцем обліку, у Старобільській ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області з 03.06.2015 за № 18 (а.с.31-48).
Податковий борг виник у зв'язку з несплатою РКП «Старобільськвода» самостійно визначених у податкових деклараціях податкових зобов'язань:
- податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2017 року у розмірі 191842,00 грн (а.с.30);
- податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2017 року у розмірі 14834,14 грн (а.с.31).
10 травня 2016 року представником відповідача було отримано податкову вимогу від 10.05.2016 №41-17 (а.с.35).
Відповідно до довідки про заборгованість станом на 18.04.2017 за РКП «Старобільськвода» не сплачено до бюджету узгоджених сум податкового боргу з ПДВ в сумі 152786,10 грн.(а.с.8).
Протягом травня 2017 року відповідач РКП «Старобільськвода» самостійно сплатив суму заборгованості з податку на додану вартість на загальну суму 155 700 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 12.05.2017 №2655 на суму 40 000,00 грн (а.с.75), платіжним дорученням від 18.05.2017 №2683 на суму 40 000,00 грн (а.с.74), платіжним дорученням від 22.05.2017 №2700 на суму 67 000,00 грн (а.с.77), платіжним дорученням від 23.05.2017 №2706 на суму 8 700,00 грн (а.с.76).
Таким чином на день розгляду справи заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 152 768,10 грн сплачена позивачем, про що зазначив представник позивача в заяві та підтверджено обліковою карткою з ПДВ (а.с.83-87)
Оскільки на день розгляду справи сума заборгованості з податку на додану вартість, щодо якої позивачем заявлено вимогу, самостійно погашено відповідачем та суду надані відповідні докази, а таким чином відсутній предмет спору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки судове рішення прийнято не на користь позивача, як суб'єкта владних повноважень, всі здійснені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Луганській області до Районного комунального підприємства «Старобільськвода» про стягнення податкового боргу відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Суддя ОСОБА_1