з питань залишення позовної заяви без розгляду
08 червня 2017 року о/об 15 год. 38 хв.Справа № 808/503/17
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., за участю позивача ОСОБА_1 представника відповідачів-1, 2 Слюсарчука Ю.М., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до відповідачів: 1.Командира Військової частини польова пошта НОМЕР_1 підполковника Кошеленко Ю.М., 2.Військової частини НОМЕР_1 (1936 окремий загін механізації 26 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту Міністерства інфраструктури України)
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Командира Військової частини польова пошта НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_2 (надалі - Відповідач-1), 2.Військової частини НОМЕР_1 (1936 окремий загін механізації 26 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту Міністерства транспорту та зв'язку України) (надалі - Відповідач-2), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії Командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_2 щодо відмови у задоволенні рапорту ОСОБА_1 про звільнення у запас; 2) зобов'язати відповідача видати наказ про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та усіх видів забезпечення, провести належні розрахунки у відповідності до діючого законодавства та звільнити позивача з військової служби у запас збройних сил України.
Дослідженням матеріалів адміністративної справи №808/503/17 з'ясовано наступне.
Позивач подав Відповідачу-1 рапорт про звільнення 19.07.2016. Відповідь на даний рапорт позивачу надана 05.08.2016.
При цьому, доказів коли позивач отримав вказану відповідь від 05.08.2016 - до суду не надано.
Адміністративний позов по даній справі надійшов до суду 17.02.2017, а поданий до відділення зв'язку УДППЗ "Укрпошта" - 14.02.2017.
На дань подання позову до Запорізького окружного адміністративного суду позивач своїх намірів на звільнення з військової служби не змінив, а відповідач не змінив свою позицію щодо неможливості звільнення позивача за його підставами.
Позивач надав до суду Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 в адміністративній справі №804/7033/16, якою позовну заяву ОСОБА_1 до Командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_2 та Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту Міністерства інфраструктури України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачу у зв'язку з порушенням правил підсудності.
У ч.2 ст.99 КАС України зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень щодо справ, зазначених у пункті 5 частини першої статті 183-2 цього Кодексу, встановлюється 15-денний строк, який обчислюється з дня виявлення суб'єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч.3 ст.99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з п.15 ч.1 ст.3 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відтак, у розумінні ч.3, ч.5 ст.99 КАС України для захисту прав, інтересів громадян щодо проходження ними публічної служби встановлено загальний місячний строк.
Враховуючи матеріали справи, суд вважає, що вказаний строк позивачем пропущено.
Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала (ч.1 ст.100 КАС України).
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи (ч.2 ст.100 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.6 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" від 04.11.1950 (ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (ч.2 ст.8 КАС України).
Так, у п.52 Рішення Європейського суду з прав людини по Справі "Меньшакова проти України" (Заява №377/02) зазначено: "Суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі "право на суд", яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на "розгляд" спору судом (див., наприклад, рішення у справі "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ)".
Крім того, у п.41 Рішення Європейського суду з прав людини по Справі "Пономарьов проти України" (Заява №3236/03) зазначено: "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява №8371/02, п.27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява №50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".
Як зазначено у ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У п.1 Рішення Конституційного Суду України (справа №9-зп від 25.12.1997) зазначено: "Частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод".
Поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Аналогічна за змістом правова позиція викладена колегіями суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах: від 22.12.2015 у справі №800/45/15, від 05.12.2011 у справі №21-369а11.
З урахуванням матеріалів справи, адміністративний позов поданий позивачем після закінчення строку, установленого законом, але суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів, знаходить підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
З метою забезпечення права позивача на справедливий і публічний розгляд його справи, доступу до правосуддя 20.02.2017 Запорізьким окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі.
З вказаних підстав суд вважає причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 165 КАС України, суд, -
Вважати причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту прийняття.
Суддя О.О. Прасов