про залишення позовної заяви без розгляду
15 червня 2017 рокум. Ужгород№ 807/611/17
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Калинич Я.М.,
при секретарі судового засідання - Пирожук Н.П.,
сторони в попереднє судове засідання повторно не з'явилися,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в приміщення Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Іршавського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Закарпатської області про зобов'язання внести зміни до актового запису,-
16 травня 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Іршавського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Закарпатської області (далі - відповідач), якою просить суд зобов'язати Іршавський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Закарпатської області внести зміни до актового запису №38 про народження ОСОБА_2, зроблений відділом реєстрації актів цивільного стану Іршавського районного управління юстиції Закарпатської області 15 березня 1974 року, а саме: в графі «ім'я» змінити власне ім'я «ОСОБА_2» на «ОСОБА_2».
Позовні вимоги мотивовані тим, що у позивача виникла необхідність виготовлення свідоцтва про народження нового зразка із штампом апостилю. При підготовці вищевказаного документа виявилося, що під час запису у Книзі реєстрації народжень було зроблено помилку, яка полягає у тому, що неправильно зазначена власне ім'я позивача, а саме: замість «ОСОБА_2» зазначено «ОСОБА_2». З метою виправлення вищевказаної помилки позивач звернулася до відповідача щодо внесення останнім змін до актового запису, однак отримала відмову у внесенні змін, оформлену висновком про внесення змін до актового запису цивільного стану від 05 серпня 2015 року. Дану відмову позивач вважає прийнятою непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямований правовий акт індивідуальної дії, тобто вищевказаний висновок. Помилки, що містяться в актовому записі цивільного стану позивач вважає такими, що негативно впливають на здійснення нею суб'єктивних прав та з метою усунення таких помилок, остання звернулася до суду із вимогою зобов'язати відповідача внести відповідні записи до акту цивільного стану.
Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року було відкрито провадження по даній адміністративній справі та призначено попереднє засідання на 31 травня 2017 року для з'ясування поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та з метою належної реалізації права позивача на доступ до правосуддя.
Попереднє судове засідання було відкладено на 15 червня 2017 року у зв'язку з неявкою представників сторін по справі.
15 червня 2017 року у попереднє судове засідання позивач не з'явився повторно, хоча судом вжито всіх заходів для належного повідомлення останнього про дату, час та місце судового розгляду, відповідно до вимог Розділу ІІ Глави 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
15 червня 2017 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява від позивача про розгляд справи у її відсутності.
Представник відповідача у попереднє судове засідання не з'явися, хоча судом вжито всіх заходів для належного повідомлення останнього про дату, час та місце судового розгляду, відповідно до вимог Розділу ІІ Глави 3 КАС України. Заяв, клопотання та заперечень проти позову від останнього на адресу суду не надходило.
Відповідно до частини 1 статті 41 КАС України встановлено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. А оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу не здійснюється.
З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку про залишення даного адміністративного позову без розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до вимог статті 9 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom) від 21 січня 1975 року (п. 36). На це «право на суд», в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним. Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб». Встановлюючи такі правила, держава користується певною свободою розсуду.
Як зазначено у Рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» 19 червня 2001 року (Kreuz v. Poland) (заява N 28249/95), «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов'язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети.
Таким чином право особи на звернення до суду не є необмеженим.
Відповідно до вимог частини 1 статті 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно частини 2 статті 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином у даному випадку для звернення до суду із позовною заявою законодавцем встановлений шестимісячний строк і такий обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи встановлено, що позивач зверталася до Іршавського районного відділу реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Закарпатської області з метою виправлення помилки та внесення змін до актового запису про її народження та отримала висновок Іршавського районного відділу реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Закарпатської області про відмову у внесенні змін до актового запису про народження позивача та можливість оскарження такої відмови у судовому порядку. З доданих до позовної заяви додатків слідує, що вищевказаний висновок був виданий 05 серпня 2015 року.
Таким чином суд вважає, що позивачем допущено пасивну поведінку, яка проявилася в тому, що тривалий час, зокрема із серпня 2015 року по 16 травня 2017 року (день звернення позивача до суду) остання не цікавилася станом справ, що пов'язані із захистом її порушених прав чи інтересів.
Відповідно до приписів статті 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Згідно вимог пункту 9 частини 1статті 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
За наведених обставин позовну заяву ОСОБА_1 до Іршавського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Закарпатської області про зобов'язання внести зміни до актового запису - необхідно залишити без розгляду.
Керуючись статтями 99, 100, 121, 155, 160 частинами 3 та 7 статті 165, КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Іршавського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Закарпатської області про зобов'язання внести зміни до актового запису - залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також постановлення ухвали в письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених статтею 167 частиною 4 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
СуддяЯ.М. Калинич