15 червня 2017 року Житомир Справа № 806/1642/17
Категорія 6.2.1
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Капинос О.В. , розглянувши матеріали позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Підлуби Агро+" до Осівської сільської ради Ємільчинського району, Ємільчинської районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження №259 від 23.12.2014 року, скасування реєстрації договорів оренди,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати незаконним та скасувати розпорядження Ємільчинської РДА Житомирської області за №259 від 23.12.2014;
- скасувати державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок укладених на підставі розпорядження Ємільчинської РДА Житомирської області за №259 від 23.12.2014
Перевіривши матеріали позову, вважаю, що у відкритті провадження у справі за даною позовною заявою слід відмовити, з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Позивачем оскаржується розпорядження Ємільчинської РДА Житомирської області за №259 від 23.12.2014 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок на території Осівської сілської ради ТОВ "Лан Полісся-Агро", пунктом 2 якого ТОВ "Лан Полісся-Агро" передано земельні ділянки в оренду. А також оскаржується державна реєстрація договорів оренди земельних ділянок укладених ТОВ "Лан Полісся-Агро" на підставі спірного розпорядження.
Тобто, спір стосується правомірності передачі в оренду земельних ділянок, укладених на підставі розпорядження Ємільчинської РДА Житомирської області за №259 від 23.12.2014.
Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16.04.2009 № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.
Прийняте районною державною адміністрацією спірне рішення (як суб'єктом владних повноважень) є ненормативним актом місцевого органу виконавчої влади, яке вичерпало свою дію внаслідок його виконання. Скасування такого акта (актів) не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку, укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.
У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 09 грудня 2014 року у справі №21-308а14, від 26 січня 2016 року у справі № 21-3367а15, від 26 січня 2016 року у справі №21-5523а15.
Оскільки відносини, що склалися між сторонами, становлять собою перевірку правильності формування волі однієї із сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, а тому вони не підлягають розгляду за правилами КАС України.
Враховуючи викладене, даний спір має вирішуватися у порядку господарського (цивільного) судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно п.1 ч.1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, зазначена позовна заява не містить ознак публічно-правового спору, а тому вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 109, ст.165 КАС України,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підлуби Агро+" до Осівської сільської ради Ємільчинського району, Ємільчинської районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження №259 від 23.12.2014 року, скасування реєстрації договорів оренди.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали
Суддя О.В. Капинос