23 травня 2017 р. Справа № 804/2055/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В.
при секретарі - Музиці Я.І. за участю: представника позивача - ОСОБА_1 представника позивача - ОСОБА_2 представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач) в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 22.02.2017 року № 917 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_5А.»;
- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_5 та оформлення результатів такої перевірки у вигляді акта №1834/04-36-13-03-10/НОМЕР_1 від 09.03.2017.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити з викладених у ньому підстав.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що відповідно до вказаного наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області було призначено провести з 23.02.2017 року документальну позапланову невиїзну перевірку стосовно ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 тривалістю 5 робочих днів.
Порушення виявлені під час перевірки знайшли своє відображення в акті перевірки від 09.03.2017 року 1834/04-36-13-03-10/НОМЕР_1.
Так, правомірність та обґрунтованість наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 22.02.2017 року № 917 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_5А.» та акту перевірки від 09.03.2017 року №1834/04-36-13-03-10/НОМЕР_1 є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен бути утворений в порядку, визначеному Конституцією та законами України, та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених відповідним законом.
«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дій, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Порядок призначення перевірок та порядок їх проведення органами державної податкової служби визначені главою 8 Податкового кодексу України (статті 75-86).
Так, відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Так, судом встановлено, що позивача проінформовано про проведення документальноїпозапланової невиїзної перевірки.
Отже, перевірку здійснено уповноваженими на те службовцями, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законами України. Позивачем не наведено жодних доказів, які б свідчили про те, що саме по собі видання наказу про проведення планової виїзної документальної перевірки безпосередньо порушило її права та інтереси і у чому конкретно це проявилось.
Таким чином, документальна позапланова перевірка позивача була проведена на підставі норм чинного законодавства та відповідно до затвердженого плану перевірки.
Так, згідно з пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Обов'язковою ознакою як нормативно-правового акта, так і правового акта індивідуальної дії, є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання якої забезпечується правовими механізмами.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законом України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
З наведених процесуальних норм права та положень ч.2 ст.11 КАС України вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень та визначає зміст позовних вимог. Проте, ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Так, справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки у розумінні статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Відповідно до п.86.1., п.86.8 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
За таких обставин, складання акту за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 не створює небезпеки інтересам позивача, оскільки сам по собі факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків. Проведення перевірки та фіксування виявлених фактів в Акті перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову у позові.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У відповідності з п.п.1, 2 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення та зобов'язати відповідача вчинити певні дії.
За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог із викладених вище підстав.
Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_4 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу- відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складено 26 травня 2017 року.
Суддя ОСОБА_6