Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 червня 2017 р. Справа №805/1722/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови: 12 год. 30 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Мангуш З.В. та представників сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача - ОСОБА_1;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 50 000, 00 грн.,
Головне управління ДФС у Донецькій області звернулось до суду з позовом до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 50 000, 00 грн.
Позивач зазначає, що відповідач на момент звернення до суду, має податковий борг з транспортного податку в розмірі 50 000, 00 грн., який виник у зв'язку з несплатою відповідачем податкових зобов'язань по податковим повідомленням - рішенням № 85114-13 від 29.06.2016 року та № 19315-17 від 09.06.2015 року.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, представника не направив. Жодних заперечень на позову заяву суду не надав.
Враховуючи викладене, на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає за необхідне вирішити дану справу на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.п. 16.1.4. п.16.1. ст.16 ПК України, - платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Так, згідно п. 15.1. ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно пп. 53.3.3 п 53.3 ст. 53 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України № 71-V111 від 28 грудня 2014 року “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України, щодо податкової реформи”, яким шляхом викладення в новій редакції статті 267 Податкового кодексу України, введено в дію новий місцевий податок - транспортний податок.
Відповідно до ст. 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Згідно до п.п. 267.2.1 ст. 267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Механізм визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів встановлено поставновою Кабінету Міністрів України № 66 від 18 лютого 2016 року «Про затвердження ОСОБА_3 визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів» (далі - ОСОБА_3).
Згідно з п. 13 ОСОБА_3 економічного розвитку і торгівлі України відповідно до ОСОБА_3 розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 01 лютого базового податкового звітного періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.
Позивачем надано суду довідку, відповідно до якої автомобіль відповідача Lexus RX 350 з об'ємом циліндрів двигуна - 3,5 л., типом двигуна - внутрішнього згорання, типом палива - бензин, типом коробки передач - автоматична, зі строком експлуатації до 3 років (включно) включено в перелік автомобілів, інформацію про які надано Мінекономрозвитку до ДФС України відповідно до п.13 ОСОБА_3 економічного розвитку і торгівлі України.
Таким чином, автомобіль відповідача є об'єктом оподаткування транспортним податком.
За приписами п. 267.4 ст. 267 ПКУ ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті, а відповідно до п.п. 267.5.10 ст. 267 ПКУ базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Крім цього, позивачем надано суду рішення Маріупольської міської ради № 6/46-5136 від 27.02.15 р. та № 7/4-39 від 28.01.2016 року, відповідно до якого затверджено положення про транспортний податок на 2015 та 2016 рік та встановлено його ставку в сумі 25 000,00 грн.
Пунктами п.п. 267.6, 267.6.1, 267.6.2 ст. 267 Податкового кодексу України встановлено, що порядок обчислення та сплати податку, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Органи внутрішніх справ зобов'язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.
З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов'язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.
Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.
У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об'єкт.
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
За об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.
У разі спливу п'ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п'яти років.
У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.
У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов'язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.
Фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:
а) об'єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;
б) розміру ставки податку;
в) нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об'єкт оподаткування, перехід права власності на об'єкт оподаткування, документів, що впливають на середньо ринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Фізичні особи - нерезиденти у порядку, визначеному цим пунктом, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об'єктів оподаткування".
Податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Транспортний податок сплачується: а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення; б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації".
За даними, отриманими позивачем від Управління ДАІ УМВС України в Донецькій області Центр надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Маріуполь, за фізичною особою ОСОБА_2 зареєстровано легковий автомобіль LEXUS RX 350 2013 року випуску з об'ємом двигуна понад 3000 куб. см., що підтверджується відповідним витягом з відомостей про платників податків транспортного податку та результатами пошуку по базі даних «Автомобіль».
Так як за відповідачем зареєстровано транспортний засіб, який є об'єктом оподаткування транспортним податком, податковим органом було прийняті податкові повідомлення - рішення № 85114-13 від 29.06.2016 року та № 19315-17 від 09.06.2016 року, якими визначено відповідачу податкове зобов'язання із зазначеного податку у розмірі 50 000, 00 грн. (25 000, 00 грн. за 2015 рік + 25 000, 00 грн. за 2016 рік), з терміном сплати 60 днів з дня вручення, які були направлені відповідачу засобами поштового зв'язку, проте поштові конверти були повернуті з відміткою поштового органу «за закінченням терміну зберігання».
Відомості щодо оскарження чи скасування вказаних податкових повідомлень-рішень відповідачем суду не надано.
Отже, відповідно до положень Податкового кодексу України, податкове зобов'язання відповідача з транспортного податку в сумі 50 000,00 грн. є узгодженим.
Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно п. 36.1. ст. 36. Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи
З матеріалів справи видно, що відповідачем самостійно не були вжиті заходи з погашення податкового боргу.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.3.ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
На адресу боржника надіслано податкову вимогу за № 8912-17 від 26.02.2016 року про сплату 25 000,00 грн. Відомостей щодо оскарження вказаної податкової вимоги матеріали справи не містять.
Строки добровільної сплати узгоджених податкових зобов'язань сплинули, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов'язань, не призвели до їх погашення.
Станом на момент розгляду справи відповідач має заборгованість з транспортного податку на загальну суму 50 000,00 грн.
Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
У відповідності до п. 95.2 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).
На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність податкової заборгованості у відповідача та вжиття заходів її стягнення. З боку відповідача вказані докази не спростовані.
Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача коштів у розмірі 50 000, 00 гривень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд,
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Донецькій області до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 50 000, 00 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_2 (87514, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) податковий борг з транспортного податку в розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок на користь держави (код платежу 18011001, призначення: *; 101; код ЄДРПОУ 37989721, МФО 834016, Маріупольський УК/Центральний р-н, ГУ ДКСУ у Донецькій області, р/р 33215868700052).
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 09 червня 2017 року.
Постанову складено у повному обсязі 13 червня 2017 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Бабіч С.І.