19.01.2017р. справа №804/5588/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №5090-1302 від 14.06.2016р.
В обґрунтування пред'явлених позовних вимог зазначалося, що оскаржуваним рішенням позивачу протиправно визначено суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб. Так, з розрахунку податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №5090-1302 від 14.06.2016р. слідує, що об'єктом оподаткування є земельна ділянка, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Каштанова, 15-Б, проте, позивач не має жодного відношення до вищевказаної земельної ділянки, не є ні її власником, ні її користувачем, а в Державному земельному кадастрі відсутні дані щодо користування позивача цією земельною ділянкою.
Представник позивача у судових засіданнях підтримав пред'явлений позов та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив його повністю задовольнити.
Відповідач пред'явлений позов не визнав. Представник відповідача у судових засіданнях проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним, оскільки позивачу на праві приватної власності належать нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Каштанова, 15-Б (колишня адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Каштанова, 1), тому на підставі п.287.6. ст.287 Податкового кодексу України ОСОБА_1 повинен сплачувати податок за цю земельну ділянку, на якій розташовані такі будівлі, на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
Правом на подання письмових заперечень на позов відповідач не скористався.
У судове засідання 19.01.2017р. представник відповідача не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Зважаючи на приписи ч.6 ст.128 КАС України, а також на строки розгляду адміністративних справ, встановлені ст.122 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 14.06.2016р. було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №5090-1302, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за період 2016 рік в розмірі 3618,87грн. за платежем земельний податок з фізичних осіб за земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Каштанова, 15-Б.
Позивач, вважаючи означене податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду з позовом про його скасування.
Розглядаючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, суд зважає на наступне.
Відповідно до вимог пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, позивач як платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено податковий обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
За змістом приписів п.269.1 ст.269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Згідно з п.270.1 ст.270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
При цьому п.285.1, п.285.2 ст.285 Податкового кодексу України встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Відповідно до п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу. У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Приписами п.286.6 ст.286 Податкового кодексу України визначено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: 1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; 2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності; 3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
Відповідно до п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Згідно з п.287.5 ст.287 Податкового кодексу України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
Так, на підставі приписів п.286.5 ст.286 Податкового кодексу України відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №5090-1302 від 14.06.2016р.
Зі службової записки контролюючого органу від 17.01.2016р. №737 слідує, що при винесені цього рішення відповідачем було прийнято до уваги рішення міської ради від 15.07.2015р. №4/65 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська», яким було визначено нормативу грошову оцінку земель м. Дніпропетровська та встановлено базову вартість за 1 кв.м землі, а також відомості Державного земельного кадастру для розрахунку плати за землю, відповідно до яких ОСОБА_1, зокрема, має в користуванні земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Каштанова, 15-Б, площею 0,0029га, на якій знаходяться нежитлові приміщення.
При цьому матеріали справи свідчать про те, що на підставі договору купівлі-продажу від 22.01.2002р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованим в реєстрі за №164, ОСОБА_1 придбав нежитлові приміщення, розташовані в адміністративному корпусі літ.А-2, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Каштанова, буд.1
Станом на час розгляду справи позивач є власником вищевказаних приміщень, що ним не заперечується.
Водночас, з листа Дніпропетровської міської ради від 06.12.2016р. №7/11-2349 слідує, що розпорядженням міського голови від 14.11.2005р. №1015-р «Про присвоєння адрес об'єктам по вул. Каштановій (Індустріальний район)» із схемою адресації об'єкту - прибудові до адміністративної будівлі було присвоєно адресу - вул. Каштанова, 15-Б (колишня адреса - вул. Каштанова, 1).
Аналогічна інформація відображена і в довідці міського комунального підприємства «ЗЕМГРД» №1027.
Таким чином, доводи позивача про те, що відповідачем донараховано грошові зобов'язання з земельного податку за земельну ділянку, до якої позивач не має жодного відношення, є хибними, та спростовуються вищевказаними доказами.
Також суд не погоджується з доводами позивача, викладеними у додаткових письмових поясненнях від 19.01.2017р., відносно того, що інформація про належність земельних ділянок, які стали об'єктом оподаткування земельного податку, ОСОБА_1 є хибною, оскільки в листі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 21.11.2016р. зазначено про відсутність станом на 01.01.2013р. зареєстрованого за позивачем права власності або користування цими земельними ділянками, з огляду на наступне.
Як зазначалося вище, ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 22.01.2002р. на праві власності належать нежилі приміщення поз. 33,34, розташовані на другому поверсі адміністративного корпусу літ. А-2, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Каштанова, буд. 15-Б (колишня адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Каштанова, 1).
При цьому п.287.6. ст.287 Податкового кодексу України визначено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
Водночас, відповідно до ч.1 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
З аналізу вищевказаних норм слідує, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) переходить право на земельну ділянку. При цьому, при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (реєстрації права на нерухомість, про яку йдеться в п.287.6 ст.287 Податкового кодексу України), право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без «оформлення» припинення права будь-якими актами та документами.
Тобто в усіх випадках переходу права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право на земельну ділянку виникає в набувача одночасно із виникненням права на зведені на ній об'єкти. Подальша «реєстрація земельної ділянки» (ст.202 ЗК України) та права на земельну ділянку (Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») повинні бути здійснені з метою запобігання спорам та створення можливості для наступного відчуження земельної ділянки за договором.
Таким чином, право на земельну ділянку переходить «автоматично» безпосередньо в силу закону (ст.120 ЗК України) незалежно від його оформлення.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень, розташованих на земельній ділянці за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Каштанова, 15-Б, що позивачем визнається, він автоматично є землекористувачем цієї земельної ділянки, на якій такі нежитлові приміщення зведені, тому повинен сплачувати земельний податок за користування нею.
Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачу було відмовлено у задоволені адміністративного позову у повному обсязі, а тому понесені останнім судові витрати у вигляді сплати судового збору відповідно до ст.94 КАС України відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст.160-163,183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити у повному обсязі.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя: О.М.Турова