копія
30 грудня 2016 р. Справа № 804/7727/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В.,
розглянувши у скороченому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Нікопольське підприємство матеріально-технічного забезпечення» про стягнення податкового боргу у розмірі 72 260,30 грн., -
10.11.2016 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Нікопольске підприємство матеріально-технічного забезпечення», в якому просить суд стягнути кошти з Приватного акціонерного товариства «Нікопольське підприємство матеріально-технічного забезпечення» (реєстраційний номер облікової справи платника податків 00903185, 53200, Дніпропетровська обл. м.Нікополь, вул.Кооперативна, буд 3, з розрахункових рахунків підприємства, відкритих у банківських установах, до бюджету держави на суму податкового боргу всього в розмірі 72 260,30 грн., в т.ч.:
- 65642,53 грн. по платежу «земельний податок» (код платежу 18010500);
- 6617,77 грн. по платежу «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» (код платежу 18010400).
Свої позовні вимоги податкова інспекція обґрунтовує тим, що за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі - 72 260,30 грн. Втім, спірна сума податкового боргу залишається несплаченою на момент звернення до суду із цим позовом.
Ухвалою судувід11.11.2016 року було відкрито скорочене провадження у цій адміністративній справі та надано відповідачу десятиденний строк з дня отримання ухвали для надання суду своїх письмових заперечень проти заявленого адміністративного позову, наявних доказів або заяви про визнання позову.
Сторони були належним чином повідомлені про порядок розгляду адміністративного позову, що підтверджується матеріалами справи. Втім, у встановлений строк відповідач не надав суду жодного із запропонованих документів.
Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечень відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Суд, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити цей адміністративний позов повністю з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, щоПриватне акціонерне товариство «Нікопольське підприємство матеріально-технічного забезпечення» (далі - ПАТ «Нікопольське підприємство матеріально-технічного забезпечення», відповідач) зареєстровано в єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: 53200, Дніпропетровська обл. м.Нікополь, вул. Кооперативна, буд.3 та з 15.01.1996 року перебуває на податковому обліку в Нікопольській ОДПІ.
Згідно п.6.2 ст. 6 ПК України збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.
Згідно з п. 6.3 ст. 6 ПК України сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.
Стаття 8 ПК України визначає види податків та зборів.
Згідно п. 8.1. ст. 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
Відповідно до п.8.3 ст. 8 ПК України до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Статтею 10 ПК України визначено виключний перелік місцевих податків.
Згідно з п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 ПК України до місцевих податків належить податок на майно та єдиний податок.
Згідно п.10.2 ст. 10 ПК України місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно {в частині транспортного податку та плати за землю).
Відповідно до п.14.1.147 ст.147 Податкового Кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до СТ.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно п. 49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Згідно ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Відповідно п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та з землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Згідно п.289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Стаття 54 ПК України визначає суми податкових та грошових зобов'язань.
Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Стаття 57 ПК України визначає строки сплати податкового зобов'язання.
Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так,податковий борг ПРАТ «Нікопольський агропостач» по платежу «земельний податок» в розмірі 65 642, 53 грн. складається із несплачених грошових зобов'язань, які самостійно визначені Відповідачем поданою податковою звітністю, а саме:
22.02.2016 ПРАТ «Нікопольський агропостач» було подано до Нікопольської ОДПІ звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік № НОМЕР_1, згідно якої сума податкового зобов'язання по платежу «земельний податок» до сплати в бюджет за 2016 рік складає 98 490,73 грн. (в т.ч. за січень-листопад 8 207,56 грн., за грудень - 8 207,57 грн.).
ПРАТ «Нікопольський агропостач» у встановлені строки частково не сплачено суму податкових зобов'язань, зазначених у поданій ним податковій декларації в розмірі 65 642,53 грн.
Згідно п.6.2 ст. 6 ПК України збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної в тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органамимісцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.
Згідно п. 6.3. ст. 6 ПК України сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.
Згідно п. 8.2. ст. 8 ПК України до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 10.1 ст. 10 ПК України до місцевих податків належить єдиний податок та податок на майно.
Згідно пп.265.1.1 п.265.1 ст.265 ПК України до складу податку на майно відноситься податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно п.п.266.1.1 п.266.1 СТ.266 ПК Україниплатниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в Україні згідно з чинним законодавством
Підпунктом 266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК Україниоб'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Згідно п.п.266.3.1 п.266.3 ст.266 ПК Українибазою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості в тому числі його часток.
Пунктом 266.6 ст.266 ПК України встановлюється базовий податковий (звітний) період., який дорівнює календарному року.
Згідно п.п.266.9.1 п.266.9 ст.266 ПК України порядок сплати податку.
Податок сплачується за місцем розташування об'єкта оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Пунктом 266.10 статті 265 ПК України визначено строки сплати податку
Податкове зобов'язання за звітний рік сплачується :
а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до ЗО числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Так, податковий борг ПРАТ «Нікопольський агропостач» по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 6 617,77 грн. складається із несплачених грошових зобов'язань, які самостійно визначені Відповідачем поданою податковою звітністю, а саме:
18.02.2016 ПРАТ «Нікопольський агропостач» було подано до Нікопольської ОДНІ звітну податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік № НОМЕР_2, згідно якої сума податкового зобов'язання по платежу «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» до сплати в бюджет за 2016 рік складає 13 238,33 грн. (в т.ч. за І-ІІІ квартал - 3 309,57 грн., за ІУ квартал - 3 309,62 грн.).
ПРАТ «Нікопольський агропостач» у встановлені строки частково не сплачено суму податкових зобов'язань, зазначених у поданій ним податковій декларації в розмірі 6 617,77 грн.
На момент нарахування сум згідно вищевказаної декларації в ІК платника по платежу -земельний податок» (код бюджетної класифікації 18010400) переплати не було.
Так, податковий борг ПРАТ «Нікопольський агропостач» по платежу «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» (код бюджетної класифікації 18010400) згідно вищевказаної податкової декларації складає6 617,77 грн.
Отже, станом на 31.10.2016 ПРАТ «Нікопольський агропостач» має податковий борг перед бюджетом по податкам та зборам всього в розмірі 72 260,30 гри., в т.ч.:
65 642,53 грн. по платежу «земельний податок» (код платежу 18010500); 6 617,77 грн. по платежу «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами» (код платежу 18010400).
Відповідно до п.59.1, п.59.3, п.59.4, п.59.9 ст.59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України відповідачу було надіслано податкову вимогу від 06.04.2016 року №5715-17. Проте, суму податкового боргу зі вказаних видів податків відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, така не скасована, тому підлягає стягненню в судовому порядку.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
За п.87.1,п.87.2, п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.
Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з частиною 3 статті 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд, приймаючи до уваги вищевикладене та, враховуючи, що на час розгляду справи податковий борг відповідачем не сплачено в добровільному порядку, відповідних доказів не надано суду, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до вимог частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Відповідно до положень ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому, сплачена податковим органом сума судового збору у загальному розмірі - 1 378,00грн. (платіжне доручення №826 від 04.11.2016 року) йому з Державного бюджету України не повертається.
За вказаних обставин, оскільки позивачем не сплачено судовий збір у встановлений судом строк, то останній підлягає стягненню з позивача за наслідками розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163, 183-2 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Нікопольське підприємство матеріально-технічного забезпечення» про стягнення податкового боргу у розмірі 72 260,30 грн.- задовольнити.
Стягнути кошти з Приватного акціонерного товариства «Нікопольське підприємство матеріально-технічного забезпечення» (реєстраційний номер облікової справи платника податків 00903185, 53200, Дніпропетровська обл. м.Нікополь, вул.Кооперативна, буд 3, з розрахункових рахунків підприємства, відкритих у банківських установах, до бюджету держави на суму податкового боргу всього в розмірі 72 260,30 грн., в т.ч.:
- 65642,53 грн. по платежу «земельний податок» (код платежу 18010500);
- 6617,77 грн. по платежу «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» (код платежу 18010400).
Постанову суду відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України звернути до негайного виконання.
Копію постанови направити сторонам.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 30.12.2016 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник суддіОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_2