копія
27 лютого 2017 р. Справа № 804/8810/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Захарчук - Борисенко Н.В.,
при секретарі - Музиці Я.І.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Девелопмент» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рітейл Девелопмент» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 28.11.2012, № НОМЕР_2 від 18.02.2013.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Девелопмент» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2014 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Девелопмент» залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року - без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2016 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Девелопмент» задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2014 року - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
На виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2016 року адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Девелопмент» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на новий розгляд.
Ухвалою суду від 09.12.2016 адміністративну справу №804/8810/16 прийнято до провадження судді Захарчук - Борисенко та призначено до розгляду у судовому засіданні.
В обґрунтування адміністративного позову позивачем зазначено:
- використання відповідачем під час проведення перевірки ОСОБА_3 перевірки АТЗТ “Енергопромбуд” № 1544/22-6/2446982 від 20.07.2012 р. ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська як доказу є протиправним, оскільки законодавством не передбачено солідарної відповідальності платника податків за дії контрагентів, що підтверджується практикою Європейського суду з прав людини та по зазначеному акту перевірки податкові повідомлення-рішення не приймалися;
- законодавством України не передбачено наявність в податкових органах повноважень щодо визнання факту нікчемності правочинів;
- під час проведення перевірки були надані первинні документи, що підтверджують реальність господарських відносин з АТЗТ “Енергопромбуд”. Факт наявності первинних документів відповідачем не спростовується та не заперечується факт використання придбаних робіт в межах господарської діяльності ТОВ “Рітейл Девелопмент”.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом встановлено наступні обставини.
У зв'язку з надходженням на адресу Дніпропетровської МДПІ матеріалів перевірки від ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (документальної позапланової виїзної перевірки АТЗТ “Енергопромбуд” (код ЄДРПОУ 24446982) № 1544/22-6/2446982 від 20.07.2012 р. з питань правомірності проведених господарських операцій з контрагентами покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р.) проведену документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ “Рітейл-Девелопмент” з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з АТЗТ “Енергопромбуд” за вересень 2010 р., про що складено ОСОБА_3 № 618/15-0/34735704 від 16.11.2012 р., згідно якого встановлено порушення позивачем:
- ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ст. 901 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог щодо реального настання правових наслідків, що обумовлені ним (п. 5 ст. 203 ЦК України), ст. 1 ЗУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, ст. 44 ГК України;
- пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ “Про податок на додану вартість”, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 розділу 5 ПК України та завищено суму ПДВ, яка віднесена до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з АТЗТ “Енергопромбуд” на суму 542724,28 грн.
На підставі акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 28.11.2012 р. з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 542724,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 271362,14 грн. та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 18.02.2013 р. з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 542724,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 106845,88 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 2.7. “Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. (надалі - Положення № 88), первинні документи складаються на бланках типових форм затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України.
Відповідно до 2.1. Положення № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Відповідно до 2.2. Положення № 88 первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.
Відповідно до п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до п. 1.7. ЗУ “Про податок на додану вартість” (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до п. 1.7. ЗУ “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 ЗУ “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 ЗУ “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податковою обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Між ТОВ “Рітейл Девелопмент” (замовник) та АТЗТ “Енергопромбуд” (підрядник) були укладені договори підряду на виконання будівельно-ремонтних робіт (робіт з реконструкції та ремонтних робіт), договір про надання послуг з монтажу зовнішніх мереж електропостачання та договори по наданню послуг на отримання і оформлення дозвільної та технічної документації. Об'єктами за даними договорами були об'єкти нерухомості за наступними адресами: м. Красноград, вул. Полтавська, 91; АР Крим, м. Щолкіно, вул. б/н, буд. 19; м. Ялта, вул. Темірязева, 37-а; м. Біла Церква, вул. Леваневського, 57, м. Біла Церква, вул. 50 років Перемоги, 84, прим. 49; м. Севастопполь, вул. Косарева, 1.
Відповідно до матеріалів справи встановлено, що договори на виконання будівельно-ремонтних робіт (робіт з реконструкції та ремонтних робіт), договір про надання послуг з монтажу зовнішніх мереж електропостачання та договори по наданню послуг на отримання і оформлення дозвільної та технічної документації від імені та в інтересах ТОВ “Рітейл Девелопмент” укладалися ТОВ “АТБ-Торгстрой”, ТОВ “АТБ-Інвест” та ТОВ “Торговий дім “Фаворит” як довірителями відповідно до укладених з “Рітейл Девелопмент” як повіреним договорами доручення (№ 12-313/0103 від 01.03.2010 р., № 12-391/1507 від 15.06.2010 р., № 12-307/0202 від 02.02.2010 р., № 12-255/1909 від 19.09.2009 р., № 12-267/2109 від 21.09.2009 р., № 12-365/1106 від 11.06.2010 р., № 12-239/2005 від 20.05.2009 р.).
Для підтвердження реальності господарських операцій з АТЗТ “Енергопромбуд” та підтвердження правомірності формування податку на додану вартість за даними операціями позивачем під час перевірки та під час розгляду справи в суді були надані наступні документи: договори підряду на виконання будівельно-ремонтних робіт (робіт з реконструкції та ремонтних робіт), договір про надання послуг з монтажу зовнішніх мереж електропостачання та договори по наданню послуг на отримання і оформлення дозвільної та технічної документації, договори доручення, платіжні доручення, податкової накладні, звіти повіреного за договорами доручення, акти приймання-передачі встановленого обладнання, довідки про вартість виконаних підрядних робіт (КБ-3), акти здачі-приймання за договорами про надання послуг, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за договором № 19-04/2 від 19.04.2010 р., технічна документація на об'єкти за зазначеними договорами підряду та надання послуг.
Суд визнав недостатнім надання зазначених документів для набуття ними сили первинних в розумінні ЗУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та підтвердження факту реальності господарських операцій з АТЗТ “Енергопромбуд” в вересні 2010 р. з наступних причин.
Відповідно до п. 1.3 договорів підряду на виконання будівельно-ремонтних робіт (робіт з реконструкції та ремонтних робіт) “исчерпывающий перечень работ (объемы, виды, содержание), их стоимость указываются в сметах (составленных в соответствии с ДБН), которые являются неотъемлемой частью настоящего договора”.
Згідно п. 1.4 договорів підряду на виконання будівельно-ремонтних робіт (робіт з реконструкції та ремонтних робіт) “проектно-сметная документация на реконструкцию объекта должна включать себя чертежи, расчеты, схемы, обоснования принятых решений и иные материалы, указанные в приложении Ж к ДБН А.2.2-3-2004 “Состав, порядок разработки, согласования и утверждения проектной документации для строительства” (утвержденные приказом Госстроя Украины № 8 от 20.01.2004 р.). Содержание указанных материалов должно соответствовать требованиям ДБН А.2.2-3-2004”.
Відповідно до п. 2.2 договорів підряду на виконання будівельно-ремонтних робіт (робіт з реконструкції та ремонтних робіт) “конкретные сроки выполнения отдельных работ в пределах сроков, указанных в п. 2.1 настоящего договора, устанавливаются в графике выполнения подрядных работ (Приложение № 1 к настоящем договору, которое является его неотъемлемой частью), который в обязательном порядке согласовывается и подписывается сторонами на момент подписания настоящего договора”.
Згідно п. 4.1.1 договорів підряду на виконання будівельно-ремонтних робіт (робіт з реконструкції та ремонтних робіт) “размер аванса согласовывается сторонами и указывается в Приложении № 2 к настоящему договору, которое является его неотъемлемой частью”.
Відповідно до п. 5.1.1 договорів підряду на виконання будівельно-ремонтних робіт (робіт з реконструкції та ремонтних робіт) “заказчик по настоящему договору обязан передать подрядчику на период выполнения работ (и до их завершения) пригодную для выполнения работ строительную площадку по акту приема-передачи строительной площадки (Приложение № 3 к настоящему договору, которое является его неотъемлемой частью)”.
Згідно п. 5.1.2 договорів підряду на виконання будівельно-ремонтних робіт (робіт з реконструкції та ремонтних робіт) “заказчик по настоящему договору обязан передать Подрядчику проектно-сметную документацию и концепцию строения объекта по акту приема-передачи документации (Приложение № 4 к настоящему договору, которое является его неотъемлемой частью).”.
Відповідно до п. 6.1.23 договорів підряду на виконання будівельно-ремонтних робіт(робіт з реконструкції та ремонтних робіт) “подрядчик обязан производить закупку материалов и оборудования только тех марок и моделей, которые согласованы заказчиком, у рекомендуемых поставщиков, которые указаны в согласованном сторонами перечне основных поставщиков по материалам и оборудованию, применяемых при выполнении строительно-монтажных работ на объекте (Приложение № 5 к настоящему договору, которое является его неотъемлемой частью).
Згідно п. 8.1 договорів підряду на виконання будівельно-ремонтних робіт (робіт з реконструкції та ремонтних робіт) “подрядчик передает заказчику акт приемки выполненных работ по форме КБ-2в и справку о стоимости выполненных работ по форме КБ-3, составленные в программном комплексе АВК-2”.
Відповідно до п. 1.2 договору про надання послуг з монтажу зовнішніх мереж електропостачання “исчерпывающий перечень работ указывается в сметах, которые с момента подписания уполномоченными представителями сторон являются неотъемлемой частью настоящего договора”.
Згідно п. 1.2 договорів по наданню послуг на отримання і оформлення дозвільної та технічної документації “наименование (перечень, вид и содержание), сроки предоставления, а также стоимость услуг указывается в Приложении № 1 к настоящему договору, которое является его неотъемлемой частью”.
Відповідно до п. 5.1 договорів доручення “ежемесячно, до 20 (двадцатого) числа месяца, который следует за месяцем, в котором поверенный оказывал услуги доверителю, поверенный направляет доверителю письменный отчет об исполнении поручения (с приложением всех необходимых документов) и акт сдачи-приемки оказанных услуг (в двух экземплярах), подписанные уполномоченным лицом Поверенного и скрепленные печатью поверенного. Доверитель рассматривает все указанные документы на протяжении 2 (двух) рабочих дней с момента их получения, в случае согласия с ними - подписывает оба экземпляра акта сдачи-приемки оказанных услуг, скрепляет их своей печатью и один экземпляр акта возвращает поверенному, а в случае несогласия с ним - направляет поверенному письменный мотивированный отказ от подписания”.
Позивачем ані під час перевірки ані в судовому засіданні не були надані наступні первинні документи, обов'язковість яких передбачена пунктами зазначених договорів:
- за договорами підряду на виконання будівельно-ремонтних робіт (робіт з реконструкції та ремонтних робіт) не надано проектно-кошторисну документацію, яка повинна включати креслення,схеми, розрахунки,обґрунтування прийнятих рішень та інші матеріали, зазначені в додатку Ж до ДБН А.2.2-3-2004 “Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва”, затверджені наказом Держбуду України від 20 січня 2004 р. N 8., графіки виконання підрядних робіт (Додаток № 1), додатки № 2 щодо розміру авансу, узгодженого сторонами, акти приймання-передачі будівельного майданчику (Додаток № 3), акти приймання-передачі документації (Додаток №4), перелік основних постачальників матеріалів та обладнання, що використовуються при виконанні будівельно-монтажних робіт на об'єкті (Додаток № 5). ОСОБА_3 виконаних робіт не відповідають формі КБ-2в, затвердженої наказом Мінрегіонбу України від 4 грудня 2009 р. N 554 та обов'язковість дотримання якої передбачено п. 8.1 договорів підряду на виконання будівельно-ремонтних робіт (робіт з реконструкції та ремонтних робіт);
- за договорами про надання послуг з монтажу зовнішніх мереж електропостачання не надано кошторис;
- за договорами по наданню послуг на отримання і оформлення дозвільної та технічної документації не надано додаток № 1 щодо найменування (перелік, вид та зміст), строків надання, а також вартості послуг.
Обов'язковість наявності кошторису за договорами підряду також передбачено ст. 877 ЦК України, згідно якої підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Зазначені документи повинні бути в ТОВ “Рітейл Девелопмент” як повіреного за договорами доручення з ТОВ “АТБ-Торгстрой”, ТОВ “АТБ-Інвест” та ТОВ “Торговий дім “Фаворит”, згідно яких зазначені підприємства укладали договори з АТЗТ “Енергопромбуд” від імені та в інтересах ТОВ “Рітейл Девелопмент”, що передбачено п. 5.1 договорів доручення (“ежемесячно, до 20 (двадцатого) числа месяца, который следует за месяцем, в котором поверенный оказывал услуги доверителю, поверенный направляет доверителю письменный отчет об исполнении поручения (с приложением всех необходимых документов”) та ст. 1006 ЦК України (п.ісля виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення).
За договорами доручення позивачем не було надано ОСОБА_3 здачі-приймання наданих послуг (п. 5.1 договорів доручення).
Враховуючи зазначене, суд встановив, що надані позивачем документи не мають силу первинних, чим підтверджено висновки відповідача про нереальність господарських операцій між ТОВ “Рітейл-Девелопмент” та АТЗТ “Енергопромбуд” та те, що в позивача відсутні об'єкт оподаткування податком на додану вартість за вересень 2010 р.
Правомірність зазначених висновків підтверджено інформаційним листом № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. Вищого адміністративного суду України, згідно якого судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому, приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.
При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.
Щодо використання під час перевірки позивача ОСОБА_4 перевірки АТЗТ “Енергопромбуд” № 1544/22-6/2446982 від 20.07.2012 р. ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська суд зазначає наступне.
Відповідно до ОСОБА_3 перевірки АТЗТ “Енергопромбуд” № 1544/22-6/2446982 від 20.07.2012 р. встановлено, що АТЗТ “Енергопромбуд” отримало послуги по розробці проектної та технічної документації, зовнішньому електропостачанню від ТОВ “БрендСтрой” по об'єктах за адресами: АР Крим, м. Ялта, вул. Темірязєва, 37-а та АР Крим, м. Щолкіно, вул. б/н, 19. Враховуючи той факт, що за даним адресами ТОВ “Рітейл-Девелопмент” отримало від АТЗТ “Енергопромбуд” аналогічні послуги (договори № 30-08/5 від 30.08.2010 р. та № 20-09/1 від 20.09.2010 р.) та з урахуванням встановленої судом нереальності господарських операцій між ТОВ “Рітейл-Девелопмент” та АТЗТ “Енергопромбуд”, суд встановив правомірність висновків про нереальність правочинів, здійснених по ланцюгу постачання АТЗТ “Енергопромбуд” до ТОВ “Рітейл Девелопмент” в частині надання послуг по зазначеним об'єктам за договорами № 30-08/5 від 30.08.2010 р. та № 20-09/1 від 20.09.2010 р.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.
Відповідно до ст. 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.
Згідно зі ст. 1 зазначеного Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Господарська операція пов'язана з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Закону України “Про податок на додану вартість” та Податковим кодексом України.
Так, відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”).
Аналогічні положення наведені і в ПК України, який набрав чинності з 01.01.2011.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (п. 198.6 ст. 198 ПК України).
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Суд зазначає, що факт наявності усіх первинних документів щодо операцій між ТОВ «Рітейл Девелопмент» та АТЗТ «Енергопромбуд» податковим органом не оскаржується.
Не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Слід враховувати, що, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як елемента верховенства права (ст. 8 Конституції України), індивідуалізації відповідальності (ст. 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (ст. 129 Конституції України).
Таким чином, позивачем отримані вказані податкові накладні у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.
Так, у відповідності до роз'яснень ОСОБА_5 адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11 оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Суд звертає увагу на той факт, що до перевірки були надані всі первинні документи, по взаємовідносинам позивача з контрагентами, які підтверджують здійснення господарської операції за зазначеними договорами, а саме: рахунки-фактури, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, прибуткові ордери, акти, паспорти якості, платіжні документи.
У зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Девелопмент» Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень частково.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 2, 71, 86, 158- 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Девелопмент» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 28.11.2012 №0001941542.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 18.02.2013 №0001961542.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Присудити Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Девелопмент» (код ЄДРПОУ 34735704) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1552,30 грн.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складено 06 березня 2017 року.
Суддя ОСОБА_6