м. Вінниця
01 червня 2017 р. Справа № 802/811/17-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,
секретаря судового засідання: Федчук Т.Ю.,
за участю представників сторін:
відповідача: Матящук Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці
адміністративну справу за позовом
ОСОБА_2
до Головного управління Державної Казначейської служби України у Вінницькій області
про визнання дій незаконними, -
До Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом звернулась ОСОБА_2 до Головного управління Державної Казначейської служби України у Вінницькій області про визнання дій незаконними.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказала, що не погоджується з тим, що Державною Казначейською службою України у Вінницькій області повернуто виконавчий лист, який виданий 30.06.2016 року у справі №127/2037/16-ц без виконання у зв'язку з тим, що у виконавчому листі відсутній ідентифікаційний номер стягувача. ОСОБА_2 вважає, що дані обставини не є підставою для повернення виконавчого листа, оскільки, відповідач для покладених на нього завдань має право в установленому порядку: одержувати безоплатно від державних органів і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та посадових осіб, фізичних осіб-підприємців, а також громадян та їх об'єднань інформацію, документи та матеріали, необхідні для безспірного списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, стягнутої відповідним судовим рішенням.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, уповноваженого представника до суду не направила, хоча судом вжито усіх необхідних заходів з метою належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи. Суд також зазначає, що в прохальній частині позову ОСОБА_2 заявила клопотання про розгляд справи у відсутність позивача.
Представник Головного управління Державної Казначейської служби України у Вінницькій області в судовому засіданні проти позову заперечувала та просила відмовити в його задоволенні, вважає, що їх дії щодо повернення виконавчого листа правомірними, так як відсутній ідентифікаційний номер стягувача ОСОБА_2.
Згідно з ч. 4. Ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Частиною 6 ст. 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи у відсутність позивача.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову, з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду від 28.04.2016 року у справі №127/2037/16-ц стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
На виконання вказаного рішення, яке набрало законної сили 14.06.2016 року, Вінницький міський суд Вінницької області видав виконавчий лист (а. с. 7) зворотна сторона від 30.06.2016 року 127/2037/16-ц, стягувачем у якому зазначено ОСОБА_2.
11.06.2016 позивач звернулася до ГУ ДКСУ у Вінницькій області із заявою про виконання зазначеного вище виконавчого листа, вказавши у заяві реквізити банківського рахунка, на який необхідно перерахувати кошти.
Листом за № 12-13/934-3992 від 12.07.2016 року (а. с. 6-7) відповідач ГУ ДКСУ у Вінницькій області повідомило ОСОБА_2 про повернення виконавчого листа, оскільки, останній не містить ні індивідуального ідентифікаційного номеру, ні номеру і серії паспорта, ні будь-яких інших даних, які ідентифікують стягувача.
Вважаючи такі дії ГУ ДКСУ у Вінницькій області незаконними, позивач на адресу голови Державної Казначейської служби України направила скаргу.
На скаргу ОСОБА_2 отримала відповідь від 06.04.2017 року № 5-13/2162-5758 (а. с. 8), якою відмовлено у задоволенні скарги і повідомлено, що вказані вище дії вчинені відповідачем з дотриманням вимог законодавства, тобто, є законними. Крім того повідомлено, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 12.09.2016 року зупинялось виконання рішення Вінницького міського суду по справі №127/2037/16-ц, безспірне списання коштів за цим рішенням також зупинялось до закінчення його касаційного перегляду. Після отримання 21.02.2017 року Головним управлінням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 08.12.2016 року, яким залишено у силі рішення суду по справі №127/2037/16-ц, безспірне списання коштів за цим рішенням поновлено. Казначейством 30.03.2017 виконано рішення у справі № 127/2037/16-ц шляхом перерахування коштів на вказаний у заяві банківський рахунок.
Вважаючи дії відповідача щодо повернення виконавчого листа №127/2037/16-ц від 30.06.2016 року незаконними, позивач звернулася до суду з указаним адміністративним позовом.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконується органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржника, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року.
Відповідно до п. 24 Порядку №845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у п.6 Порядку.
Пунктом 6 Порядку №845 визначено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:
- заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній;
- оригінал виконавчого документа;
- судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);
- оригінал або копію розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
При цьому, інші вимоги до заяви про виконання рішення відсутні.
Пунктом 2 Порядку №845 визначено, що виконавчі документи - це оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", у виконавчому документі зазначаються, зокрема, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України.
Суд установив, що у поданому позивачем на виконання виконавчому листі від 14.06.2016 року №127/2037/16-ц дійсно відсутні індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача, номер і серія паспорта.
Відповідно до ч.2, ст.3 закону України "Про виконавче провадження" Головне управління Державної Казначейської служби України у Вінницькій області, як суб'єкт владних повноважень уповноважений на виконання рішень судів.
Відповідно до пп. 3 п. 5 Порядку № 845 під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію.
Суд також зазначає, що пп.1, п.6 Положення про Державну казначейську службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215, визначено, що Казначейство для виконання покладених на нього завдань має право в установленому порядку: одержувати безоплатно від державних органів і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежне від форми власності та їх посадових осіб, фізичних осіб - підприємців, а також громадян та їх об'єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань.
Тобто, не зазначення індивідуального ідентифікаційного номеру стягувача у рішенні суду, судовому наказі, орган Казначейства може самостійно звернутися до відповідного контролюючого органу із запитом про витребування довідки про індивідуальний ідентифікаційний номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків) стягувача.
Такий висновок відповідає практиці Верховного суду України, викладеній у постанові від 25.06.2014 за № 6-62цс14.
Так, Верховний Суд України вказав, що частина 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" містить вимоги до виконавчого документа, у якому, зокрема, має бути зазначено й індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (фізичної особи).
Разом із тим, як зазначив Верховний Суд України, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону державний виконавець з метою захисту інтересів стягувача може самостійно одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну. Тобто, у разі не зазначення індивідуального ідентифікаційного номера (реєстраційного номера облікової картки платника податків) у рішенні суду, судовому наказі, згідно із п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець може самостійно звернутися до відповідного державного органу державної податкової служби із запитом про витребування довідки про індивідуальний ідентифікаційний номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків) боржника.
Відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника, на думку Верховного Суду України, не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.
Відповідно до вимог частини другої 2 статті 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Правовідносини у справі, яку переглядав Верховний Суд України, є подібними тим, котрі виникли між сторонами у цій справі.
Крім того, зазначена позиція узгоджується з висновком Вищого адміністративного суду, що викладений в ухвалі від 27.07.2016 К/80011958/16.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо повернення без виконання позивачу виконавчого листа, виданого 30.06.2016 на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28.04.2016 у справі №127/2037/16-ц є протиправними.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), а згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені у ході судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати дії Головного управління Державної Казначейської служби України у Вінницькій області щодо повернення без виконання виконавчого листа, виданого 30.06.2016 року на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28.04.2016 року у справі №128/2037/16-ц не законними.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя /підпис/ Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом Суддя Секретар