м. Вінниця
13 червня 2017 р. Справа № 802/646/17-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу
26 квітня 2017 року Головне управління ДФС у Вінницькій області звернулось в суд з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Ухвалою суду від 28.04.2017 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку із недотриманням позивачем вимог ст. 106 КАС України щодо форми та змісту позовної заяви, а також запропоновано уточнити суб'єктний склад адміністративного позову.
10.05.2017 року позивачем, на виконання ухвали суду від 28.04.2017 року, подана заява з усуненням недоліків позовної заяви, в тому числі заявник вказав, що 18.07.2016 року відповідач припинив свою господарську діяльність, з огляду на що, просили стягнути заборгованість з фізичної особи ОСОБА_1
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 158 701,56 грн. з яких: 510 грн. - по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати; 3851,19 грн. - по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларував; 510 грн. - адміністративні штрафи та інші санкції; 153830,37 грн. - податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). Вказану заборгованість ОСОБА_1 добровільно не сплатив, а тому позивач звернувся до суду щодо її примусового стягнення.
Представник позивача в судове засідання не прибув, натомість надав суду заяву за вх. №12774 від 13.06.2017 року про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання також не з'явилась, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частин 4, 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд виходив з наступного.
Так, підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VІ передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 статті 56 ПК України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із п. 168.2.1 ст. 168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстрований виконавчим комітетом Вінницької міської ради 20.01.1993 року.
18.07.2016 року до Єдиного державного реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 Разом з тим, на даний час ОСОБА_1 продовжує перебувати на податковому обліку у Вінницькій ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області.
ОСОБА_1 являється платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями).
У зв'язку із несплатою сум податкових зобов'язань, станом на день розгляду адміністративної справи у суді за відповідачем рахується податковий борг у сумі 158 701,56 грн.
Сума податкового боргу за податком на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, становить - 510 грн., (штрафні санкції).
Сума податкового боргу за податком на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування становить - 3851,19 грн., з яких основний платіж - 2086,02 грн., штрафні санкції - 1043,01 грн., пеня - 722,16 грн.
Сума податкового боргу за адміністративними штрафами та іншими санкціями становить 510 грн.
Сума податкового боргу з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів становить - 153830,37 грн., з яких основний платіж - 98305 грн., штрафні санкції - 24 576,26 грн., пеня - 30949,37 грн.
Загальна сума боргу, яка підлягає стягненню з відповідача становить 158701,56 грн.
Наявність у відповідача даної заборгованості підтверджується відомостями облікових карток платника податків (а.с. 11-19), довідкою про суми заборгованості перед бюджетом платника податків ФОП ОСОБА_1 (а.с. 6), копіями податкових повідомлень-рішень Вінницької ОДПІ ГУ ДФС від 01.11.2016 року №0041321305 (а.с. 20), від 29.07.2016 року №0016361305 (а.с. 33), від 29.07.2016 року № 0016351305 (а.с. 34), від 29.07.2016 року № 0016311305 (а.с. 35)
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що Вінницькою ОДПІ ГУ ДФС, з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено податкову вимогу № 24120-02 від 14.11.2016 року на суму 224755,22 грн., яка була отримана відповідачем 23.11.2016 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 10), проте виконана не була. Станом на день розгляду справи суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку існуючої заборгованості, що є предметом даного позову.
Стосовно заперечень відповідача щодо припинення ним підприємницької діяльності, слід наголосити на правовому висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 04.12.2013 року у справі №6-125цс13, в якому вказується, що однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Згідно з п. 87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості відповідач ОСОБА_1 у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення адміністративного позову.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3) податковий борг у сумі 158701,56 грн. (сто п'ятдесят вісім тисяч сімсот одну гривню п'ятдесят шість копійок).
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дончик Віталій Володимирович