15 грудня 2016 р. Справа № 804/8158/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 1587,40 грн., -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) в рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку кошти у сумі 1587,40 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та знаходиться на спрощеній системі оподаткування групи 2. ОСОБА_2 має податковий борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1587,40 грн. На момент звернення до суду сума боргу залишається не сплаченою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №804/8158/16 та призначено її до розгляду на 15 грудня 2016 року о 11:40.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. 13.12.2016 до канцелярії суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника в порядку письмового провалдження.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Кореспонденція суду повернулася з адреси відповідача, вказаної в адміністративному позові, у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Згідно з ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та є платником єдиного податку.
Відповідач знаходиться на спрощеній системі оподаткування II групи платників єдиного податку, ставка такого податку у розмірі 20 відсотків від мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п. 293.2 ст. 293 Податкового кодексу України (далі - ПК України) фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно п.295.1 ст. 295 ПК України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
У зв'язку з несплатою узгодженого грошового податкового зобов'язання у встановлений законом термін, у відповідача утворився податковий борг із сплати щомісячних сум єдиного податку на загальну суму 1587 грн. 40 коп.
Отже, на момент звернення до суду заборгованість фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 по єдиному податку становить 1587 грн. 40 коп.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до вимог ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим Кодексом України, законами з питань митної справи.
Згідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до п. 56.11 статті 56 ПК України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно із пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
В контексті наведених норм чинного законодавства, грошове зобов'язання відповідача у сумі 1587 грн. 40 коп. вважається податковим боргом.
У відповідності до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Оскільки відповідачем самостійно не сплачено суму податкового зобов'язання з даного податку, податковим органом на виконання вищевказаної норми, була сформована та направлена відповідачу податкова вимога від 04.07.2016 № 1363-17 (форми «Ф») на суму 485,00 грн.
Як передбачено положенням п. 59.5. ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З наведеного вбачається, що Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області вжиті усі заходи для забезпечення стягнення з відповідача податкового боргу, однак добровільного погашення останнім податкового боргу не відбулось.
Відповідно до п. 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення вертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи наведене та беручи до уваги, що відповідач заперечень проти позову та доказів про сплату податкового боргу в розмірі 1587,4 грн. не надав, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення коштів, є обґрунтованою, відповідає дійсним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 128, 158-163, 167, 186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 1587,40 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, 49089, АДРЕСА_1) суму податкового боргу зі сплати єдиного податку у розмірі 1587 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят сім) грн. 40 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_1