м. Вінниця
07 червня 2017 р. Справа № 802/542/17-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дмитришеної Руслани Миколаївни,
за участю:
секретаря судового засідання: Могиль Тетяни Олександрівни
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: Кундеуса С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: Департаменту архітектурно - будівельного контролю Вінницької міської ради
про: скасування припису та постанови
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради про скасування припису та постанови.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі договору купівлі-продажу має у власності квартиру, що знаходиться за адресою м. Вінниця. АДРЕСА_1. В зв'язку із архітектурними особливостями будинку вхід до квартири позички знаходиться окремо з вулиці будинку, про що свідчить технічний паспорт. В подальшому, ОСОБА_1 здійснила ремонтні роботи та переобладнала вказаний вхід шляхом його утеплення метало-пластиковою конструкцією.
На підставі наказу №43 від 20.02.2017р. та направлення на проведення позапланової перевірки за №37-ПП від 20.02.2017р. у період з 27.02.2017 по 03.03.2017 головним спеціалістом відділу контролю за будівництвом ОСОБА_4 проведено позапланову перевірку дотримання вимог чинного законодавства в сфері містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо прибудови АДРЕСА_2. За результатами виявлених порушень Департаментом архітектурно - будівельного контролю Вінницької міської ради складено протокол від 03.03.2017 р. про адміністративне правопорушення, припис №7 від 03.03.2017 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та винесено постанову №11 від 06.03.2017 року про адміністративне правопорушення, з якими позивач не погоджується.
Позивач, покликаючись на Закон України №191-УІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу" вважає, що даним законом скасовано вимоги щодо отримання дозволу на виконання робіт із переобладнання та перепланування житлового будинку або приміщення за умови, що останні не стосуються втручання в несучі конструкції чи інженерні системи.
За наведених вище обставин позивач вважає, що вона не допускала порушення законодавства у сфері містобудування, тому звернулась до суду за захистом своїх прав та просить:
визнати протиправними та скасувати припис №7 від 03.03.2017 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанову №11 від 06.03.2017 року про адміністративне правопорушення, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 8 ст. 96 КУпАП.
В судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали заявлені позовні вимоги посилаючись на те, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі. Окрім того, власник має право за свій рахунок здійснити її поточний та капітальний ремонт. На думку позивача, метало-пластикова конструкція не є переплануванням житлового будинку, оскільки, зазначене не є втручанням в несучі конструкції або інженерні системи загального користування, а тому не потребує отримання документів, які дають право на їх проведення.
Разом з тим, представник позивача вважає, що прибудовою є частина будинку, яка призначена для розміщення адміністративних та побутових приміщень. Прибудова, згідно будівельних стандартів, має певне своє цільове призначення. Відтак, висновки в Акті не відтворюють дійсних обставин щодо утеплення приватної квартири та без урахування її особливостей.
Представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивачем порушено норми чинного законодавства, тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
В судовому засіданні в якості свідка було допитано спеціаліста департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради ОСОБА_4, який здійснював позапланову перевірку за адресою АДРЕСА_3, щодо дотримання вимог чинного законодавства у сфері містобудування. Свідок з приводу виявлених порушень під час перевірки вказаної квартири, яка належить ОСОБА_1 суду пояснив, що позивач без дозвільних документів здійснила перепланування окремого входу до вказаної квартири. Зокрема, встановила метало-пластикову конструкцію, чим збільшила загальну площу своєї квартири за рахунок території загального користування.
Щодо часткового демонтування та перенесення внутрішньої перегородки вбиральні, то дозвільні документи не потрібні для проведення таких робіт. Дані обставини були вказані в Акті та приписі лише в зв"язку із встановленими обставинами для повноти відображення перепланування. Однак, за внутрішнє переобладнання квартири позивач не притягувалась до адміністративної відповідальності та припис не виновся.
Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, свідка, дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
На підставі договору купівлі - продажу від 20.02.2016 року ОСОБА_1 є власником квартири, яка розташована за адресою м. Вінниця. АДРЕСА_1. Загально площа даної кваритири становить 33,5кв.м.
Згідно відомостей з технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1, в зв'язку із архітектурними особливостями будинку вхід у приміщення є окремо розташованим з вулиці. В подальшому, позивач здійснила прибудову з метало - пластикових конструкцій до квартири розмірами 2,42м на 1,32 м.
На підставі направлення на проведення позапланової перевірки №37-ПП від 20.02.2017, згідно звернення ТОВ "ЖЕО" від 27.01.2017 №36-21-4969, головним спеціалістом відділу контролю за будівництвом ОСОБА_4 здійснено позапланову перевірку з питань дотримання вимог чинного законодавства у сфері містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо прибудови АДРЕСА_4.
За результатами проведеного заходу сформовано акт №37-ПП перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зафіксовано порушення щодо часткового демонтування та перенесення внутрішньої перегородки, збільшення приміщення вбиральні та влаштування прибудови з метало-пластикових конструкцій до квартири без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
В зв'язку із виявленими порушеннями, складено протокол про адміністративне правопорушення від 03.03.2017 р. За змістом даного протоколу, ОСОБА_1 своїми діями порушила вимоги п. 2 ч.1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідальність за яке передбачена ч. 8 ст. 96 КУпАП України.
У відповідності до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", 03.03.2017 року винесено припис №7 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано ОСОБА_1 до 05.09.2017 року привести об'єкт до вимог чинного законодавства.
На підставі виявлених порушень, та акту перевірки від 03.03.2017 №37-ПП, протоколу про адміністративне правопорушення від 03.03.2017р., винесено постанову №11 від 06.03.2017р. по справі про адміністративне правопорушення, якою визнано позивача винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 96 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).
Державний архітектурно-будівельний контроль, як визначено статтею 41 Закону № 3038-VI, це - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону та видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (частина четверта статті 41 Закону № 3038-VI).
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (далі - Порядок).
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.
Державний архітектурно-будівельний контроль, відповідно до пункту 5 Порядку, здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Підстави для проведення позапланової перевірки визначені пунктом 7 Порядку, однією із яких, зокрема, є перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.
У відповідності до підпункту (3) пункту 11 Порядку до повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю належить право на видачу обов'язкових для виконання приписів щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно з пунктами 16 та 17 Порядку, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Аналіз пункту 17 Порядку дає підстави стверджувати, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності складається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а у разі виявлення виконання підготовчих та будівельних робіт без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт складається припис про зупинення виконання таких робіт.
Як свідчать матеріали справи та пояснення представника відповідача, позивачем в зв"язку із встановленням прибудови із метало-пластикових конструкцій до квартири без здійснення на те реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги п. 2 ч.1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Згідно припису №7 від 03.03.2017 ОСОБА_1 зобов'язано до 05.09.2017 року привести об'єкт до вимог чинного законодавства. В зв"язку із виявленими порушеннями, винесено постанову №11 від 06.03.2017р. по справі про адміністративне правопорушення, якою визнано позивачку винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 96 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
Відповідно до наведених у статті 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" (Закону №687-XIV) основних визначень, об'єктами архітектурної діяльності (об'єктами архітектури) є будинки і споруди житлово-цивільного призначення та їх комплекси, а проектом - документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.
Статтею 9 Закону №687-XIV встановлено, що будівництво об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». При цьому під будівництвом розуміється нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт.
Відповідно до частини 1 статті 34 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" (надалі - Закон №3038-VI) замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.
В силу положень п. 2 ч.1 ст. 34 Закону №3038-VI, замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності. Згідно ч.1 ст. 36 Закону виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.
Системний аналіз вищевказаних положень Законів №3038-VI та №687-XIV свідчить, що початок реконструкції житлового будинку можливий лише після виконання вимог частини 1 статті 34 Закону №3038-VI, що передбачає розроблення та затвердження проектної документації та реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт.
Пояснення представника позивача вказують на те, що вхід в квартиру, яка розташована АДРЕСА_5, є особливим, окремим та потребував ремонту. В зв'язку із чим, для поліпшення вигляду та з метою утеплення було встановлено метало-пластикову конструкцію, яка не є переобладнанням та переплануванням житлового будинку, житлового приміщення, та не передбачає втручання в несучі конструкції або інженерні системи, а тому не було необхідності отримувати документи, що дають права на проведення робіт.
Разом із тим, позивач посилається на те, що прибудова, згідно будівельних норм, є частиною будинку, яка призначена для адміністративних та побутових приміщень, відокремлювана від виробничих будинків і приміщень протипожежними перешкодами. Натомість установлена метало-пластикова конструкція є лише прохідним простором між дверима для захисту від холодного повітря при вході в будинок, а тому зазначена конструкція не стосується втручання в несучі конструкції, а також не змінює житлову чи додаткову площу помешкання.
Однак, суд не може погодитьсь із посиланнями позивача, з огляду на те, що реконструкція житлового будинку це перебудова будинку з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, зміни кількості житлових квартир, загальної і житлової площі тощо у зв'язку зі зміною геометричних розмірів, функціонального призначення, заміною окремих конструкцій, їх елементів, основних технічно-економічних показників. (Державно будівельні норми України, ДБН В. 3.2-2-2009).
Також, згідно даних Державно будівельних норм України визначено, що прибудова це вид реконструкції, при якій збільшується площа забудови житлового будинку шляхом створення нових приміщень, що безпосередньо прилягають до зовнішніх стін будинку.
Враховуючи наведені обставини та як свідчать матеріали справи, зазначена метало-пластикова конструкція безпосередньо прилягає до зовнішніх стін будинку, а також змінює загальну площу за рахунок площі, яка відноситься до загального користування. До такого висновку суд приходить, виходячи з технічної документації, із якої убачається, що в межі приватної власності позивача входить квартира АДРЕСА_5, загальною площею 33,5 кв.м. Металево-пластикова конструкція, розміром 2,42х1,32м, установлена на залізо-бетонній сходовій клітині, яка не входить у площу квартири, відтак не є приватною власністю позивача та є площею загального кристування. Крім того, дана конструкція містить вхідні двері, що забезпечує обмежений доступ до даної території. На зовнійшній частині вхідних дверей у правому верхньому кутку міститься наклейка "Об"єкт під охороною".
Відповідно до п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 із внесеними змінами, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:
- подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об'єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт;
- реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів I-III категорії складності.
Диспозицією ч. 8 ст. 96 КУпАП передбачена відповідальність за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації, вчинені щодо об'єктів ІІІ категорії складності. Згідно матеріалів справи на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у мінімальному розмірі, встановленого санкцією ч.8 ст. 96 КУпАП, а саме: 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.
За наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що відповідач приймаючи оскаржувані рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд доходить висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
З урахуванням вимог ст. 94 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не присуджується.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-
В задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя: Дмитришена Руслана Миколаївна