Ухвала іменем україни 14 червня 2017 року м. Київ Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючогоОСОБА_1 , суддів:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі з участю прокурора в режимі відеоконференції засудженого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 18 серпня 2016 року щодо ОСОБА_6 .
Вироком Іванівського районного суду Херсонської області від 04 березня 2016 року
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, раніше судимого вироком Нижньосірогозьким районним судом Херсонської області від 30 липня 2015 року за ч.1 ст.185, ч.ч. 1, 2 ст.263-1, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, звільненого на підставі статей 75, 76 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки,
визнано винуватим та засуджено за ч.1 ст.122 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.
Ухвалено відповідно до ч.4 ст.70 КК України вирок Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 30 липня 2015 року за ч.1 ст.185, ч.ч.1, 2 ст.263-1, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, звільненого на підставі ст.ст.75, 76 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, виконувати самостійно.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 18 серпня 2016 року вирок Іванівського районного суду Херсонської області від 04 березня 2016 року щодо ОСОБА_6 змінено. Уточнено в резолютивній частині вироку і ухвалено вважати ОСОБА_6 засудженим за ч.1 ст.122 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, на підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, остаточно визначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.
Ухвалено вирок Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 30 липня 2015 року за ч.1 ст.185, ч.ч.1, 2 ст.263-1, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, звільненого на підставі ст.ст.75.76 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, відповідно до вимог ст.72 КК України виконувати самостійно.
В решті вирок залишено без зміни.
Як визнав встановленим суд, о 23 год 25 червня 2015 року ОСОБА_6 , знаходячись поблизу кафе ПП «Малохатко», розташованого в с. Благодатне, Іванівського району Херсонської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в ході раптово виниклої сварки, на ґрунті особистих неприязних стосунків, умисно наніс один удар кулаком руки в обличчя ОСОБА_7 , внаслідок чого заподіяв потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді: двостороннього перелому нижньої щелепи.
У касаційній скарзі прокурор просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
В обґрунтування наведеного зазначає, що апеляційний суд, змінюючи порядок призначення покарання, неправильно застосував вимоги закону України про кримінальну відповідальність. Оскільки, маючи дані про те, що ОСОБА_6 вчинив злочин до постановлення вироку від 30 липня 2015 року, суд апеляційної інстанції не визначив засудженому остаточне покарання за правилами, передбаченими ч.4 ст.70 КК України, а лише ухвалив рішення про самостійне виконання переднього вироку, тобто при призначені засудженому кримінального покарання, апеляційний суд не застосував закон, який підлягав застосуванню, а саме положення ч.4 ст.70 КК України, що є підставою для скасування ухвали.
Вважає, що мало місце порушення вимог ст.419 КПК України.
Також, вказує, що апеляційний суд безпідставно погіршив становище ОСОБА_6 . Так, за вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 призначено покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Апеляційним судом засудженому визначено до відбуття окрім покарання у виді реального позбавлення волі, ще й покарання з випробуванням з іспитовим строком, строки погашення судимості за які, відповідно до вимог ст.90 КК України, необхідно обчислювати окремо. А тому таке покарання апеляційного суду є більш суворим від покарання суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, пояснення засудженого, який не підтримав касаційну скаргу прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, «кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».
Згідно з вимогами ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і мотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими відповідно до ст.94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви й підстави для його ухвалення.
Відповідно до ст.438 КПК України предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
У відповідності з вимогами ч.2 ст.433 КПК України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Як убачається зі змісту касаційної скарги прокурора кримінально-правова оцінка діяння та доведеність вини засудженого ОСОБА_6 за ч.1 ст.122 КК України не оспорюється.
Крім того, у відповідності із ст.419 КПК України в ухвалі суду апеляційної інстанції, якою апеляційну скаргу залишено без задоволення, мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою і положення закону, якими керувався суд.
Як вбачається з ухвали суду апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги прокурора не були дотримані вказані вище вимоги кримінального процесуального закону, оскільки не дано належну оцінку викладеним доводам апеляційної скарги прокурора.
Крім того, резолютивна частина ухвали апеляційного суду не відповідає вимогам п.3 ч.1 ст.372 КПК України, оскільки містить одночасно два рішення: зміну і уточнення судового рішення, що є неприпустимим.
Наведені обставини свідчать про формальний підхід до розгляду справи, що призвело до порушення вимог статей 372, 412 КПК України, у зв'язку із чим вирок суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню і призначенню нового розгляду у суді апеляційної інстанції, у ході якого слід усунути вказані недоліки, перевірити доводи, викладені у касаційній скарзі прокурора, та на підставі об'єктивно з'ясованих обставин провадження, в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами ст.419 КПК України.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 433, 434, 436-438 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 18 серпня 2016 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
________________ _________________ ___________________
ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3