УхвалА
іменем україни
12 червня 2017 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
Луспеника Д.Д., Закропивного О.В., Штелик С.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет застави за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою її представником - ОСОБА_6, на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 21 вересня 2015 року та рішення апеляційного суду Вінницької області від 5 грудня 2016 року,
У грудні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (далі - ТОВ «Порше Мобіліті») звернулося до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 5 червня 2012 року між товариством та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, за умовами якого кредитор передав позичальнику грошові коштиу розмірі 128 373 грн 55 коп., що еквівалентно 15 852 долари 50 центів США, зі змінною процентною ставкою, строком на 60 місяців, з цільовим призначенням - для придбання автомобіля «Volkswagen Polo», 2012 року випуску, ОСОБА_5 як поручитель зобов'язався солідарно з позичальникомвідповідати перед товариством за виконання ним зобов'язання по вказаному договору. 9 липня 2012 року на забезпечення виконання зобов'язання за зазначеним кредитним договором між товариством та ОСОБА_4 було укладено договір застави транспортного засобу, за умовами якого заставодавець передав заставодержателю у заставу вищевказаний автомобіль, заставною вартістю 151 027 грн 70 коп.
Відповідачі взяті на себе зобов'язання не виконали, на вимоги не реагували, унаслідок чого станом на 5 грудня 2014 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 283 472 грн 60 коп., з яких: основна сума боргу у розмірі 189 005 грн 65 коп., збитки у розмірі 26 666 грн 34 коп., штраф у розмірі 48 913 грн 83 коп., пеня у розмірі 1 134 грн 53 коп., 3 % річних у розмірі 2 794 грн 85 коп. та інфляційні втрати у розмірі 14 957 грн 40 коп.
Ураховуючи викладене, ТОВ «Порше Мобіліті» просило суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 283 472 долари 60 центів США. Також просило звернути стягнення на предмет застави.
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 21 вересня 2015 року позов ТОВ «Порше Мобіліті» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» заборгованість за кредитним договором від 5 червня 2012 року у розмірі 283 472 грн 60 коп., з яких: основна сума боргу у розмірі 189 005 грн 65 коп., збитки у розмірі 26 666 грн 34 коп., штраф у розмірі 48 913 грн 83 коп., пеня у розмірі 1 134 грн 53 коп., 3 % річних у розмірі 2 794 грн 85 коп. та інфляційні втрати у розмірі 14 957 грн 40 коп.
Звернуто стягнення на автомобіль «Volkswagen Polo», 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, заставною вартістю 151 027 грн 70 коп., що належить ОСОБА_4, шляхом його вилучення на користь ТОВ «Порше Мобіліті» та подальшого продажу з публічних торгів на умовах, визначених договором застави транспортного засобу від 9 липня 2012 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 5 грудня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано. Позов ТОВ «Порше Мобіліті» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» заборгованість за кредитним договором від 5 червня 2012 року станом на 5 грудня 2014 року у розмірі 233 457 грн 64 коп., що складається з: 189 005 грн 65 коп. заборгованості за кредитом та відсотками за користування кредитом; 6 309 грн 18 коп. збитків; 19 256 грн 03 коп. штрафу; 1 134 грн 53 коп. пені; 2 794 грн 85 коп. 3 % річних; 14 957 грн 40 коп. інфляційних втрат. У решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Порше Мобіліті» відмовити.
Інші учасники процесу судові рішення не оскаржили.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Частково задовольняючи позов ТОВ «Порше Мобіліті», апеляційний суд, вірно застосувавши положення ст. ст. 526, 543, 549, 554, 625, 1048, 1050 ЦК України, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов правильного висновкупро те, що відповідачі, як позичальник так і поручитель, належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконали, унаслідок чого наявні підстави для стягнення з них кредитної заборгованості разом із штрафними санкціями та збитками, розмір яких судом визначено відповідно до умов кредитного договору та вимог закону. При цьому судом стягнуто пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання і штраф (збитки) за несплату страхових платежів, що передбачено умовами кредитного договору.
Посилання касаційної скарги про те, що згідно з п. 1.3.2. Загальних умов кредитування компанія повинна була повідомити позичальника про свій намір зміни обмінного курсу за 7 робочих днів до дати платежу, а такі повідомлення від банку він не отримував, безпідставні, так як заявником не враховано, що зазначене речення цього пункту слід системно застосовувати з першим реченням цього пункту, яке стосується зміни обмінного курсу в разі зміни банку, де є інший курс валюти, що й відповідає умовам укладеного між сторонами договору.
Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити рішення апеляційного суду без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану її представником - ОСОБА_6, відхилити.
Рішення апеляційного суду Вінницької області від5 грудня 2016 рокузалишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Д.Д. Луспеник
О.В.Закропивний
С.П.Штелик