13 червня 2017 року Справа № 904/4815/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Катеринчук Л.Й. (головуючого),
Короткевича О.Є.,
Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргуПрАТ "Галичина"
на постанову та ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 року Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2016 року
у справі Господарського суду№ 904/4815/15 Дніпропетровської області
за заявоюліквідатора ТОВ "Мепромаг" Кушнір Т.І.
провизнання банкрутом ТОВ "Мепромаг"
ліквідаторВласов Р.В.
подана ПрАТ "Галичина" (далі - скаржником) касаційна скарга за вих. №13/03-01 від 13.03.2017 року на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 року та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2016 року у справі №904/4815/15 не може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з таких підстав.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 111 ГПК України, касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити перелік доданих до скарги документів.
Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму та зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Частиною 1 статті 1111 ГПК України передбачено, що особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 року, положення якого застосовуються в процедурі банкрутства ТОВ "Мепромаг"), сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).
Згідно з пунктами 3, 4 частини 1 статті 1113 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі та документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
З 01.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 року, яким встановлено ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення та ухвали господарського суду.
Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, касаційних скарг у справі про банкрутство становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Як вбачається із змісту резолютивної частини касаційної скарги ПрАТ "Галичина" за вих. №13/03-01 від 13.03.2017 року, предметом касаційного оскарження є постанова апеляційного суду від 21.02.2017 року та ухвала суду першої інстанції від 13.10.2016 року про визнання грошових вимог ТОВ "Медком маркетинг і продаж України" до ТОВ "Мепромаг".
Отже, ставка судового збору за подання скаржником касаційної скарги на постанову апеляційного суду та ухвалу суду першої інстанції, прийняті за результатами розгляду спірних кредиторських вимог, обчислюється виходячи із ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника, та становить 120% від її розміру.
Як вбачається з матеріалів справи, заява ТОВ "Медком маркетинг і продаж України" з грошовими вимогами до боржника подана до місцевого господарського суду у липні 2015 року (том 2, а.с. 76 - 82). Отже, ставка судового збору за звернення кредитора із заявою з грошовими вимогами до боржника становила 1 218 грн. (1 розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2015 року), що узгоджувалося з положеннями частини 1 статті 4 та підпункту 14 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції до набрання чинності з 01.09.2015 року змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року.
Відтак, оскаржуючи до Вищого господарського суду України постанову апеляційного суду від 21.02.2017 року та ухвалу суду першої інстанції від 13.10.2016 року у даній справі, скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 1 461, 60 грн. (1 218 * 120%).
Однак, звертаючись до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою на зазначені судові рішення, ПрАТ "Галичина" не надало документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Також, ПрАТ "Галичина" не надано доказів надіслання копії касаційної скарги за вих. №13/03-01 від 13.03.2017 року з доданими до неї документами боржнику - ТОВ "Мепромаг" як іншій стороні у справі про банкрутство №904/4815/15.
З огляду на таке, касаційна скарга ПрАТ "Галичина" за вих. №13/03-01 від 13.03.2017 року не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі пунктів 3, 4 частини 1 статті 1113 ГПК України. При цьому, виходячи з положень частини 3 статті 1113 ГПК України, скаржник вправі повторно звернутися до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою після усунення обставин, що стали підставою для її повернення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 111, пунктами 3, 4 частини 1 статті 1113, статтею 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу ПрАТ "Галичина" за вих. №13/03-01 від 13.03.2017 року на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 року та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2016 року у справі №904/4815/15 повернути скаржнику.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді О.Є. Короткевич
Н.Г. Ткаченко