Справа № 428/5072/17
Провадження № 11-сс/782/126/17
9 червня 2017 року
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської у складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сєвєродонецьку Луганської області апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 діючого в інтересах потерпілого ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 травня 2017 року, -
Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 травня 2017 року у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , діючого в інтересах потерпілого ОСОБА_7 на постанову старшого слідчого в ОВС СВ прокуратури Луганської області ОСОБА_8 від 28.04.2017 року про закриття кримінального провадження №1201713046000198 від 07.03.2017 року відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_6 діючого в інтересах потерпілого ОСОБА_7 ., слідчий суддя вказав, що постанова про закриття кримінального провадження винесена в результаті всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин заяви про злочин та кримінального провадження, повного дослідження і оцінки свідчень свідків та матеріалів справи, речових доказів та документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності з урахуванням всіх фактичних обставин справи, в зв'язку з чим постанова є достатньо вмотивованою та не підлягає скасуванню, так як в діях співробітників поліції відсутній склад злочину, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України, тому, що заявник обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину - вбивства по наявному кримінальному провадженню та відповідно бажає уникнути встановленої Законом відповідальності ствердженнями того, що він визнав вину в результаті застосування до нього незаконних методів проведення досудового розслідування. З'ясувавши всі обставини по справі, провадження було закрито за відсутністю складу злочину в діях співробітників поліції. Крім того, при проведенні розслідування кримінальної справи приймав участь адвокат ОСОБА_9 , яка під час досудового розслідування справи питання незаконних методів при проведенні розслідування не ставила та відповідних клопотань не заявляла, та лише коли у справі став приймати участь адвокат ОСОБА_6 , такі питання виникли і відомості було внесено до ЄРДР.
На думку слідчого судді, твердження про застосування до підозрюваного фізичного впливу, та психологічного тиску, є вибрана лінія захисту. Обставини викладені у скарзі адвоката ОСОБА_6 , на думку слідчого судді не знайшли свого підтвердження, тим більше, що потерпілим по кримінальному провадженню ОСОБА_7 , було залучено при наявності підстав для цього, та підтвердженні фактів застосування співробітниками міліції незаконних методів при проведенні слідства, які матеріалами проведеного розслідування не знайшли свого підтвердження.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 діючий в інтересах ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 травня 2017 року, та продовжити досудове розслідування.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що дана ухвала винесена необґрунтовано і з порушеннями діючого Кримінального процесуального кодексу України, а тому є незаконною і підлягає скасуванню. Мотивування слідчого судді на його переконання, є необґрунтованим з наступних підстав:
- по-перше обставини викладені постанові не тільки не відповідають дійсності, але і спотворені в частині знаходження ОСОБА_7 в приміщенні Кремінського ВП ГУНП в Луганській області, що підтверджено документально та зазначено в скарзі;
- по-друге слідчим в постанові вказані прізвища посадових осіб Кремінського ВП на яких ОСОБА_7 начебто вказав як на осіб, які застосовували у відношенні нього фізичне насилля, але це також не відповідає дійсності і говорить про поверхневе і упереджене дослідження обставин справи. ОСОБА_7 ні в заяві про злочин ні в протоколі його допиту, не вказував прізвища співробітників крім слідчого ОСОБА_10 . Його клопотання, як представника ОСОБА_7 , про проведення слідчих дій таких як впізнання теж було проігноровано, тобто слідчий прокуратури ОСОБА_8 , ні разу не зустрівшись с ОСОБА_7 , не провівши з ним жодної слідчої дії по справі, проігнорувавши всі його клопотання не міг всебічно повно і неупереджено дослідити всі обставини по справі, а також встановити всіх осіб.
- по-третє посилання на те, що в справі брав участь інший адвокат, який не став питання про розслідування незаконних методів, не тільки не обґрунтоване, але і таке, що підтверджує факт укриття співробітниками поліції застосування фізичного і психологічного тиску на ОСОБА_7 . При першому допиті і перший можливості поспілкуватися з адвокатом, яке відбулося через 13 годин після опитування і затримання, він повідомив про застосування фізичного і психологічного насилля з боку співробітників поліції, при цьому слідчим ОСОБА_10 , яка проводила цей допит, в порушенні ч.1 ст. 214 КПК України, даний факт не був внесений до ЄРДР.
- вчетверте слідчим суддею були проігноровані грубі порушення прав наданих ОСОБА_7 , з боку слідчого прокуратури, надані йому відповідно до ст. 56 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції сторони захисту, вивчивши матеріали судової справи та наданих слідчим матеріалів, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). За загальним правилом, визначеним в ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
При проведенні досудового розслідування, після виконання вимог статті 91 КПК України, і встановлення вказаних обставин, досудове слідство визнається закінченим, якщо немає необхідності у проведенні ще будь-яких слідчих або негласних слідчих дій, спрямованих на збирання, перевірку та оцінку доказів, коли жодна з версій, яка виникла, не залишилась неперевіреною.
Якщо після дослідження всіх обставин кримінального провадження, та безпосереднього дослідження і оцінки показань, речей і документів, які стосуються цього кримінального провадження у їх сукупності, слідчим, прокурором встановлені підстави, передбачені ст. 284 КПК України, приймається рішення про закриття кримінального провадження. Згідно п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається при встановлені відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
У відповідності до вимог ст. 110 КПК України постанова про закриття кримінального провадження повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Тобто таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Колегією суддів встановлено, що на підставі заяви адвоката ОСОБА_6 внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12017130460000198 від 7.03.2017 р. за фактом перевищення службових повноважень із застосуванням психологічного тиску та фізичного насильства відносно ОСОБА_7 . Правова кваліфікація ч.2 ст.365 КК України.
У своєму рішенні про закриття кримінального провадження слідчий послався на те, що у даному кримінальному провадженні факти викладені ОСОБА_7 щодо перевищення стосовно нього службових повноважень співробітниками Кремінського ВП ГУНП України в Луганській області шляхом застосування заходів фізичного та психологічного тиску свого об'єктивного підтвердження під час досудового розслідування не знайшли, що свідчить про відсутність в їх діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України. Крім того, слідчий зазначив, що до показів ОСОБА_7 щодо перевищення стосовно нього службових повноважень з боку працівників поліції потрібно ставитись критично, оскільки він з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, може надавати неправдиві покази щодо здійснення стосовно нього протиправних дій працівниками поліції. І тому слідчий прийшов до висновку, що провадження підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.284 КК України.
Судова колегія не погоджується з вказаним висновком слідчого, оскільки слідчим в ході досудового розслідування не прийнято рішення щодо пояснень ОСОБА_7 про те, що йому працівники поліції крім фізичного незаконного впливу шляхом нанесення ударів, не давали можливості зробити собі ін'єкцію інсуліну, так як він хворіє на діабет і є інвалідом 2 гр. Крім того, ОСОБА_7 при допиті його у якості потерпілого дав детальні пояснення, як виглядають ці працівники поліції, їх особливі прикмети та зазначив, що може їх впізнати. Слідчим ці пояснення були залишені поза уваги, працівників поліції, які приймали участь у першочергових слідчих діях допитано з цих питань не було.
При перевірці доводів скарги, слідчий суддя на дані обставини уваги не звернув та прийняв передчасне рішення про законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови слідчого про закриття кримінального провадження.
Крім того, судова колегія вважає некоректним і таким, що не відповідає вимогам закону висновок слідчого з яким погодився слідчий суддя, щодо критичного ставлення до пояснень ОСОБА_7 про перевищення стосовно нього службових повноважень з боку працівників поліції, оскільки він з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, може надавати неправдиві покази щодо здійснення стосовно нього протиправних дій. Відповідно до вимог ч.4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Тому ОСОБА_7 на стадії досудового розслідування мав право надавати будь які пояснення слідчому, та вони для суду не мають значення, так як не можна обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Також судова колегія звертає увагу і на твердження слідчого у оскаржуваній постанові про класифікацію злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України як тяжкого злочину, хоча за нормою ст. 12 КК України це кримінальне правопорушення відноситься до особливо тяжких злочинів.
В зв'язку з цим, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувана ухвала слідчого судді та постанова слідчого про закриття кримінального провадження №12017130460000198 від 7.03.2017 p. за ч.2 ст.365 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, є передчасними, а отже не законними, а тому підлягають скасуванню.
Керуючись ст.ст. 376, 404-405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 травня 2017 року, якою відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 діючого в інтересах потерпілого ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 травня 2017 року, якою відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 діючого в інтересах потерпілого ОСОБА_7 скасувати.
Постанову старшого слідчого в ОВС СВ прокуратури Луганської області ОСОБА_8 від 28.04.2017 року про закриття кримінального провадження №1201713046000198 від 07.03.2017 року скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
_________________ ___________________ ____________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3