214/2338/1Справа № 214/2338/17Суддя 1 інстанції Щеняєва І. Б.
Номер провадження 33/774/30/К/17Суддя- доповідач Пістун А. О.
14 червня 2017 року м. Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області за участю ОСОБА_2, апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_2 на постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 травня 2017 року у справі про адміністративне правопорушення, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого в охоронній агенції «Барс», який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 320 (триста двадцять) гривень 00 копійок, -
Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 травня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно постанови суду першої інстанції, 10.04.2017 року о 01 год. 35 хв. в м. Кривий Ріг, на перехресті вул. Г.Радієвського - бульвар Вечірній, водій ОСОБА_2 керував т/з BMW 5701, д.н.з. НОМЕР_1 у напрямку вул. Космонавтів по вул. Г. Радієвського в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку з використанням технічного засобу «Драгер № 6820» у присутності двох свідків. Результат якого позитивний - 0,71% проміле. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України та відносно нього інспектором УПП складено адміністративний протокол за ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову суду від 17 травня 2017 року скасувати та провадження по справі закрити. Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що розглянувши справу за його відсутності 17 травня 2017 року, суд позбавив його можливості реалізувати свої законні права та інтереси, зокрема, дати пояснення, надати необхідні докази, заявити клопотання тощо. Крім того, суд належним чином не з'ясував обставини справи та не надав належної оцінки наданим доказам, що потягло передчасний висновок про доведеність його вини. Встановлення стану алкогольного сп'яніння потребує застосування спеціальних процедур та обладнання, а перебування особи у цьому стані може бути підтверджене виключно належними доказами - відповідним медичним висновком або показаннями спеціального приладу, що має функції газоаналізатору. Також, відповідно до законодавства, працівник поліції на вимогу повинен надати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, однак його вимоги були проігноровані та йому не було надано жодних документів, що стосуються пристрою «Alcotest 6820», тому сукупність доказів, отриманих за його допомогою є недопустимими.
В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив задовольнити її, постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження закрити.
Вивчивши матеріали справи, прослухавши технічний запис судового засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, вважаю, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 294 КУпАП перегляд постанов судді проводиться виключно у межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Так, викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним і обґрунтованим та повністю узгоджується із наявними в матеріалах справи доказами та відповідає фактичним обставинам справи.
Даючи оцінку доказам, апеляційний суд приходить до висновку, про правильність встановлення судом першої інстанції фактичних обставин вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зафіксованих в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно нього уповноваженою особою поліції.
Даний висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності.
Як видно з матеріалів справи, вина ОСОБА_2 підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 152647 від 10 квітня 2017 року, згідно якого ОСОБА_2 з протоколом був ознайомлений (а.с.1);
- показаннями приладу «Drager Alcotest 6820», в яких зазначено назву та номер приладу, яким проводились вимірювання вмісту алкоголю в повітрі, яке видихнув ОСОБА_2, із зазначенням дати останнього калібрування - 14.09.2016 року, відповідно до якого результати огляду на стан сп'яніння ОСОБА_2 - 0,71 проміле, що посвідчено особистими підписами патрульного поліцейського Шрамко І.О. та правопорушником ОСОБА_2 Отже, вказаний доказ є належним і допустимим в розумінні положень ст.251 КУпАП (а.с.2);
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, у присутності яких інспектор роти №2 батальйону №4 УПП в м. Кривому Розі ДПП лейтенант поліції Шрамко І.О. провів тест на наявність алкоголю у видихаємому повітрі (а.с. 4);
- поясненнями свідка ОСОБА_7, згідно якого він зобов'язується доставити автомобіль НОМЕР_2 до місця стоянки (а.с.7);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що огляд проводився в зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини роту, нерозбірлива мова, порушення координації рухів. Результат огляду на стан сп'яніння позитивний - 0,71% проміле. З результатом огляду на стан сп'яніння водій ОСОБА_2, згоден, що підтверджується його власноручним підписом в графі «З результатом згоден», «Підпис» (а.с.3);
- поясненнями ОСОБА_2 (а.с. 6);
- рапортом інспектора УПП МВС у м. Кривому Розі ДПП капітана поліції Андросова Д.М. (а.с. 8).
Крім того, 10.04.2017 року о 01 год. 35 хв. в м Кривий Ріг, перехрестя вул. Г.Радієвського - бульвар Вечірній, інспектором роти №2 батальйону № 4 УПП в м. Кривому Розі ДПП лейтенантом поліції Шрамко І.О складена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 796573, згідно якої до ОСОБА_2 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що постанову складену 10.04.2017 року за ч.2 ст. 122 КУпАП не оскаржував у встановленому законом порядку.
Вказані матеріали справи є підставою для висновку про те, що огляд водія на стан алкогольного сп'яніння відбувся з дотриманням положень ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735.
Отже вказані докази беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених доказів по справі не вбачається.
Протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 152647 від 10 квітня 2017 року, як доказ ніким не спростовувався. Доказів, які спростовують дані протоколу про адміністративне правопорушення, апеляційному суду не надано.
Доводи ОСОБА_2 щодо розгляду справи за його відсутності та порушення його прав судом, який розглянув справу у його відсутність, не заслуговують на увагу у зв'язку з тим, що він був належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи.
В суді апеляційної інстанції, під час підготовки справи до розгляду, досліджено всі матеріали справи, з яких вбачається, що ОСОБА_2 добровільно пройшов огляд на стан сп'яніння у присутності двох свідків, від проходження огляду за допомогою газоаналізатору на місці події не відмовлявся, результати огляду не оскаржував, погодився з ними, а тому доводи його апеляційної скарги щодо порушень його прав не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду.
Отже, дослідженими в суді апеляційної інстанції доказами встановлено та підтверджено, що своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України.
Зазначені висновки узгоджуються з постановою суду першої інстанції щодо підтвердження факту вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, встановлені фактичні обставини справи відповідають висновкам суду першої інстанції, тому доводи апеляційної скарги щодо не встановлення фактичних обставин не заслуговують на увагу.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 з приводу того, що працівники поліції не надали йому сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, то суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.
Так, згідно документів Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції, а саме копії свідоцтва №12-01/5257 про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, виданого державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», газоаналізатор «Drager Alcotest 6820» заводський номер №ARHK-0052 пройшов перевірку та відповідає вимогам Методики перевірки 066/05-2013, свідоцтво чинне до 14 вересня 2017 року.
Таким чином, зазначені документи спростовують доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 з приводу незаконності використання працівниками поліції газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» №ARHK-0052 під час його огляду на стан сп'яніння, оскільки вказаний газоаналізатор дозволений МОЗ України, має свідоцтво про державну реєстрацію та про повірку та сертифікат відповідності.
Отже, вказані встановлені обставини і докази в їх сукупності, які є належними і допустимими та узгоджуються з положеннями ст.266 КУпАП, підтверджують винність ОСОБА_2 в скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При розгляді справи в апеляційному суді не встановлено, що суддею при розгляді справи були допущені порушення вимог ст.ст.279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст.252 КУпАП, всі обставини, що мають значення для справи, суддя встановив і правильно кваліфікував дії ОСОБА_2, як адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Судом апеляційної інстанції не встановлено неправильного застосування норм матеріального або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.7, 252, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 травня 2017 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_2, визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Дніпропетровської області А.О. Пістун