Справа № 182/9831/14-к
Провадження № 1-кп/0182/19/2017
14.06.2017 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого -судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі об'єднані кримінальні провадження, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.12.2014 за № 12014040340004852, 07.06.2016 за № 12016040340002136, 21.06.2016 за № 12016040340002331 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Нікополь Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України
за участю сторін судового провадження
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5 , суд -
У провадженні Нікопольського міськрайонного суду перебувають об'єднані кримінальні провадження, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.12.2014 за № 12014040340004852, 07.06.2016 за № 12016040340002136, 21.06.2016 за № 12016040340002331 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України.
Стосовно обвинуваченого було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого було продовжено до 25.06.2017.
Захисник обвинуваченого заявила клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт посилаючись на те, що він тривалий час утримується під вартою, має постійне місце проживання, погіршення стану здоров'я, оскільки він хворіє на тяжкі хронічні захворювання, але необхідного лікування в умовах ДУВП не отримує. Обвинувачений підтримав клопотання захисника.
Прокурор проти зміни обвинуваченому запобіжного заходу заперечував та просив суд продовжити строк тримання під вартою на час судового розгляду справи, але не більше 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу, а саме ризик переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих, свідків, продовження ним злочинної діяльності, а також тяжкість вчинених ним злочинів, а також те, що, він вчинив нові злочини в той час, як у провадженні суду вже знаходилось кримінальне провадження по його обвинуваченню.
Вислухавши думку сторін судового провадження, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог п.3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням триманням під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому судам в разі задоволення клопотання про продовження строків тримання під вартою у судовому рішенні необхідно чітко зазначати про наявність іншої підстави або ризику, передбаченого ч.1 ст. 177 КПК України. Обмеження при розгляді клопотання лише переліком законних (стандартних) підстав для його застосування є порушенням вимог п.4 ст. 5 Конвенції (рішення ЄСПЛ „Харченко проти України).
Крім того, при продовженні строків тримання під вартою суди зобов'язані враховувати стан здоров'я обвинувачених, про що неодноразово зазначав ЄСПЛ (рішення від 16.05.2013 р. у справі „Барило проти України”, рішення від 14.03.2013 р. у справі „Салахов та Іслямова проти України” та інш).
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до рішення Європейського суду від 26 січня 1993 року «В. проти Швейцарії» …небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших факторів які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою.
Також, суд враховує правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 у справі “Тодоров проти України”, відповідно до якої “для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачувань не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою”; “Єлоєв проти України” від 06.11.2008, відповідно до якого навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину, тяжкість обвинувачення не можуть бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого.
Враховуючи зазначені вимоги діючого законодавства, суд вважає, що прокурором недостатньо доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України.
Тому, враховуючи обставини кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, а також те, що продовження тримання обвинуваченого під вартою до винесення судового рішення може негативно позначитись на стані його здоров'я, тому суд вважає необхідним змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки ризик продовження злочинної діяльності існує.
Керуючись ст. 177, 181, 314-315 КПК України, суд -
Клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу задовольнити. В задоволенні клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою щодо обвинуваченого відмовити.
Змінити щодо ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, заборонивши йому в період час у з 19.00 год. до 08.00 год. наступної доби залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду.
Покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із м. Нікополя, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
ОСОБА_3 звільнити з-під варти негайно.
Копію ухвали про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту надіслати для виконання до Нікопольського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській обл.
Строк дії ухвали - не більше ніж два місяці, тобто до 14.08.2017 і у разі необхідності може бути продовжений за клопотанням прокурора. Після закінчення строку ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Контроль за виконанням запобіжного заходу здійснює прокурор.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1