Дата документу 13.06.2017
ЄУ № 420/781/17
Провадження №2-а/420/36/17
09 червня 2017 року Новопсковський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді Потапенко Р.Р.
за участю секретаря Войтенко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора з дорожнього нагляду сектору превенції Новопсковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернулася із адміністративним позовом до відповідача про визнання незаконною та скасування постанови серія АР №234853 від 16.05.2017 про накладення на неї адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП в розмірі 425,00 грн., закриття провадження в адміністративній справі за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначила, що постановою відповідача серія АР №234853 від 16.05.2017 на неї накладено адміністративне стягнення за ч.2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 425 грн. за те, що начебто вона 16.05.2017, керуючи автомобілем, здійснила обгін на пішохідному переході. Вважає вказану постанову незаконною, винесеною з грубим порушенням законодавства, та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона не містить вказівки місця порушення та будь-яких доказів вчинення правопорушення саме нею; при винесенні постанови відповідачем не враховано положень ст. 33 КУпАП, зокрема, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання; відповідачем порушено процес розгляду справи та її права, передбачені ст. 59 Конституції України, ст. 268 КУпАП, а саме: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися допомогою адвоката; вона не була повідомлена про час і місце розгляду справи; всупереч положень КУпАП, Закону України «Про дорожній рух» протокол про адміністративне правопорушення не складався. Крім того, зазначає, що в постанові не вказано, який саме пункт ОСОБА_3 дорожнього руху вона порушила.
В судове засідання позивач не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, на позовних вимогах наполягає. Також зазначила, що даного правопорушення вона не вчиняла, обгін в забороненому місці не здійснювала. Доказів скоєння нею правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, працівниками сектору превенції Новопсковського ВП на її вимогу на момент винесення постанови, їй не надано. Відповідач підійшов до неї, коли вона зупинилася на зупинці біля Новопсковського РТМО, куди вона прямувала з хворою дитиною.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі у зв'язку з відрядженням.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до такого.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 травня 2017 року відповідачем - інспектором з ДНСП Новопсковського ВП ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_2 відносно позивача було складено постанову серії АР № 234853, згідно якої на позивача було накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 425 грн. Зі змісту вказаної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі вбачається, що позивач, керуючи транспортним засобом Chevrolet Aveo, номерний знак НОМЕР_1, 16.05.2017 о 10-10 год. в смт.Новопсков по вул.Українській здійснила обгін на пішохідному переході, чим порушила п. 14.6 (в) ПДР України.
При цьому, суд звертає увагу, що копія постанови, яка вручена інспектором позивачу на місці вчинення, не містить посилання на пункт ОСОБА_3 дорожнього руху, порушення якого ставиться за провину позивачу. Натомість, оригінал постанови, який міститься в адміністративному матеріалі, має таку дописку.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З дослідженого в судовому засіданні адміністративного матеріалу відносно позивача, наданого відповідачем на запит суду, не встановлено жодного доказу порушення позивачем ОСОБА_3 дорожнього руху в час та місці, вказаних в постанові, зокрема, здійснення обгону на пішохідному переході.
Як вбачається з адміністративного матеріалу, будь-які пояснення у позивача відібрані на місці не були. При цьому, враховуючи заперечення позивачем вчинення самого правопорушення, відповідач не здійснив дій ні до пошуку та відібранню пояснень від свідків, ні відібрав такі пояснення у самого позивача. Крім того, жодних доказів, на підставі яких за таких обставин, відповідач все ж таки прийшов до висновку про вчинення позивачем правопорушення, матеріали справи не містить.
Адміністративний матеріал містить лише постанову про накладення адміністративного стягнення на позивача, яка оскаржується в даному випадку і не може вважатися самосійним доказом, який підтверджує вину позивача.
Крім того, судом встановлено порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статті 268 КУпАП, зокрема право користуватися юридичною допомогою адвоката, заявляти клопотання, подавати докази по справі тощо.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, відповідачем не надано доказів, які б підтверджували факт вчинення правопорушення та спростовували пояснення позивача про відсутність в її діях складу правопорушення.
Оцінюючи усі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем при винесенні постанови відносно позивача належним чином відповідно до ст.280 КУПАП не перевірено усіх істотних обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановленому законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами адміністративного впливу проводяться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону.
Як роз'яснено в п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення. Дана вимога порушена відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Зважаючи на вищевикладене, постанова серії АР № 234853 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 16 травня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, оскільки відповідачем, суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність його дій під час винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та не надано доказів, на яких ґрунтується висновок (постанова) про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Суд вважає безпідставними позовні вимоги ОСОБА_1 про закриття провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в її діях адміністративного правопорушення, оскільки відповідно до ст.222 КУпАП розгляд та вирішення даної категорії справ віднесено до компетенції саме органів Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення може бути закрито лише під час розгляду справи в порядку КУпАП, а не в порядку КАС України, відповідно до якого вирішуються спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Посилання позивача на те, що інспектором не були зачитані її прав, передбачені Конституцією, спростовується підписом позивача про ознайомлення з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і міститься на зворотній стороні постанови.
Посилання позивача на те, що інспектором було грубо порушено ч. 2 ст. 254, ст.256 КУпАП, а саме не складено протокол про адміністративне правопорушення спростовується наступним.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, ч. 2 ст. 122.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Крім того, відповідно до положень п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, передбачених ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122 КУАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Отже, посилання позивача на те, що працівниками поліції протиправно не складався протокол про адміністративне правопорушення, що не дає підстав для складення постанови, - не відповідають нормам чинного законодавства, тому є необґрунтованими.
Аналізуючи вищевикладені доводи в їх сукупності, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову і з врахуванням вимог ст. 162 КАС України вважає за необхідне постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності визнати протиправною та скасувати, в задоволенні позовних вимог про закриття провадження в адміністративній справі відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 69-72, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора з дорожнього нагляду сектору превенції Новопсковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора з дорожнього нагляду сектору превенції Новопсковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 серія АР №234853 від 16.05.2017 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення, або протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, якщо судом було застосовано ч.3 ст. 160 КАС України, або якщо особа не була присутня в судовому засіданні, шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через Новопсковський районний суд Луганської області разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 13.06.2017.
Суддя: