ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.06.2017Справа №910/4754/17
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"
до Приватного акціонерного товариства "Європейський Страховий Союз"
про стягнення 5 410, 10 грн.
Суддя Підченко Ю.О.
Представники сторін:
від позивача:Ліхачова Г.В. - представник за довіреністю;
від відповідача:не з'явився.
Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" (далі - позивач, ПрАТ "СГ "ТАС") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Європейський Страховий Союз" (далі - відповідач, ПрАТ "Європейський Страховий Союз") про стягнення 5 410, 10 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки транспортний засіб Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 застрахований відповідно до Договору добровільного комплексного страхування транспортних ризиків AZ4#281588 в страховій компанія АТ "СГ "ТАС" остання здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 5 410, 10 грн., що підтверджується страховим актом №10550Р/21/16 від 08.07.2016 року та платіжним дорученням № 96069 від 11.07.2016 року та відомістю виплат № 748 від 11.07.2016 року. З огляду на це, до АТ "СГ "ТАС" перейшло право зворотної вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2017 р. порушено провадження у справі № 910/4754/17, розгляд справи призначено на 19.05.2017 р.
19 травня 2017р. судове засідання не відбулось, у зв'язку із перебуванням судді Підченка Ю.О. на навчанні.
Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 31.05.2017 року справу № 910/4754/17 призначено до розгляду у судовому засіданні 07.06.2017 року.
У судовому засіданні 07.06.2017 року представник позивача наполягав на задоволенні заявлено позову, надав усні пояснення по справі. 19.05.2017 року через загальний відділ діловодства суду долучив до матеріалів справи додаткові документи.
Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд дійшов висновку, що наявних у справі фактичних даних достатньо для вирішення спору по суті.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судовому засіданні складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
02.07.2016 року о 10 год 50 хв. трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1, за кермом якого перебував водій ОСОБА_2 та транспортного засобу Hyundai H 200 д.н.з. НОМЕР_2 за кермом якого перебував водій ОСОБА_3.
Транспортний засіб Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 належить відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 ОСОБА_2 та застрахований відповідно до Договору добровільного комплексного страхування транспортних ризиків AZ4#281588 в страховій компанії Приватне акціонерне товариство "Страхова Група "ТАС".
Транспортний засіб Hyundai H 200 д.н.з. НОМЕР_2 застрахований відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АЕ/6188734 в страховій компанії Приватне акціонерне товариство "Європейський Страховий Союз".
В результаті зазначеного вище ДТП, власнику автомобіля НОМЕР_3 було завдано матеріального збитку.
Керуючись правом, наданим п. 33.2. ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі також Закон), водіями транспортних засобів було спільно складено протокол повідомлення про ДТП-ЄВРОПРОТОКОЛ.
Відповідно до згаданого ЄВРОПРОТОКОЛУ винуватцем у даній дорожньо-транспортній пригоді визнав себе ОСОБА_3
Враховуючи те, що транспортний засіб Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 застрахований відповідно до Договору добровільного комплексного страхування транспортних ризиків AZ4#281588 в страховій компанія АТ "СГ "ТАС" остання здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 5 410, 10 грн., що підтверджується страховим актом №10550Р/21/16 від 08.07.2016 року та платіжним дорученням № 96069 від 11.07.2016 року та відомістю виплат № 748 від 11.07.2016 року.
З огляду на це, як вбачається із позовної заяви, до АТ "СГ "ТАС" перейшло право зворотної вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з абзацом третім пункту 2.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 №1306, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка, водії таких транспортних засобів після складення ними зазначеного повідомлення звільняються від обов'язків, передбачених підпунктами "д" - "є" пункту 2.10 цих Правил.
Відповідно до пункту 33.2 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ МВС України про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу МВС України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
Судом встановлено, що наявне в матеріалах справи повідомлення про ДТП (ЄВРОПРОТОКОЛ) є заповненим обома учасниками ДТП у відповідних частинах; це стосується інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб В, дату, час та місце ДТП, наявна схема, визначені обставини ДТП для пояснення цієї схеми. Крім того, у повідомленні міститься інформація про наявність полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
У пункті 14, водії обох транспортних засобів вказали, що зауважень не мають, та у пункті 15 засвідчили свою згоду підписами.
Отже, враховуючи викладене, суд приймає повідомлення про ДТП від 02.07.2016 як належний доказ підтвердження факту настання 02.07.2016 ДТП за участю автомобілів НОМЕР_3 та Hyundai H 200 д.н.з. НОМЕР_2.
Статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
У зв'язку з тим, що між учасниками ДТП спільно складено повідомлення про неї, то водій, винний у вчиненні ДТП, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Згідно з повідомленням від 02.07.2016 про ДТП (ЄВРОПРОТОКОЛУ) та схеми ДТП відбулася внаслідок порушення водієм Hyundai H 200 д.н.з. НОМЕР_2 Правил дорожнього руху.
Отже, повідомлення про ДТП, складене її учасниками відповідно до приписів чинного законодавства України і є належним доказом вини ОСОБА_3 у вчиненні ДТП, у зв'язку з чим завдана шкода підлягає відшкодуванню.
Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування від 08.07.2016 року, сума страхового відшкодування становить 5 410, 10 грн.
Відтак, позивач на підставі договору добровільного комплексного страхування транспортних ризиків AZ4#281588, страхового акта № 1055ОР/21/16 від 08.07.2016 р., Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 02.07.2016 року, внаслідок завданої шкоди застрахованому транспортному засобу під час спірної ДТП здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 5 410, 10 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 96069 від 11.07.2016 р.
Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України виплата страхового відшкодування страхувальнику є юридичним фактом, з яким закон пов'язує виникнення у страховика у межах фактичних витрат права вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні норми містить стаття 27 Закону України "Про страхування", за приписами якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таке право позивач може реалізувати, звернувшись за виплатою і до страхової компанії (відповідача), яка застрахувала цивільну відповідальність особи, яка завдала шкоди, на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", адже за змістом статті 3 цього Закону одним із принципів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є гарантоване забезпечення відшкодування шкоди потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Як вбачається з матеріалів справи, на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Європейський Страховий Союз" на підставі Полісу АЕ/6188734 цим полісом встановлено франшизу в розмірі 0 грн.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Згідно із статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, які не відшкодовуються страховиком за договором страхування.
Отже, в даному випадку саме відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності автомобіля НОМЕР_4, має відшкодовувати збитки, що були завдані внаслідок ДТП в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи, а позивач, як особа, яка виплатила страхове відшкодування особі, якій завдано збитків внаслідок ДТП, набув право вимоги, яке ця особа має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Відтак, розмір шкоди (як оціненої так і фактично завданої) та коефіцієнт фізичного зносу застрахованого автомобіля підлягають доведенню перед судом сторонами спору належними засобами доказування відповідно до статей 32, 34 ГПК України.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Водночас, суд враховує, що ЗакониУкраїни "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачають зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, на що також вказує Верховний Суд України у постанові від 15.04.2015 р. у справі №3-50гс15, проте, відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при здійсненні відшкодування обов'язковим є врахування зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Стаття 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" надає визначення поняття "шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого". Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана:
- з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;
- з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;
- з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;
- з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;
- з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;
- з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відтак, оскільки страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП транспортним засобом, власник якого застрахував свою цивільно-правову відповідальність, на умовах спеціального нормативно-правого акта, а саме Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", то в даному випадку застосовуються норми цього Закону, а саме статті 29.
Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за №1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.
Застрахований Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал страхування" транспортний засіб Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 - 2010 року випуску. Тобто, станом на дату ДТП автомобілю було 6 років.
Так як строк експлуатації транспортного засобу менший ніж 7 років, тоді значення коефіцієнта фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах;
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно зі ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Частиною 2 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За таких обставин, у зв'язку із настанням страхового випадку у відповідача виник обов'язок відшкодувати позивачу витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.
Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський Страховий Союз" (01030, м. Київ, вул. М. Коцюбинського, 6; код ЄДРПОУ 33552636) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" (03062, м. Київ, пр. Перемоги, 65; код ЄДРПОУ 30115243) грошові кошти у розмірі 5 410, 10 грн. та судовий збір у розмірі 1 600, 00 грн. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного тексту рішення - 12.06.2017 р.
Суддя Ю.О. Підченко