ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
06.06.2017Справа № 910/5478/17
За позовом: Одеської митниці Державної фіскальної служби України
до: Командитного товариства "Донтрансгарант і компанія"
про: стягнення 121 433 879,63 грн.
Суддя: Шкурдова Л.М.
Представники:
від позивача: Богач М.М. - представник за довіреністю
від відповідача: Назаренко С.П. - представник за довіреністю
Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Одеської митниці Державної фіскальної служби України до Командитного товариства "Донтрансгарант і компанія" про стягнення 121 433 879,63 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.04.2017 року порушено провадження у справі №910/5478/17.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 22.11.2012 року між Державною митною службою України та командитним товариством «Донтрансгарант і компанія» (гарант) укладено угоду про надання фінансових гарантій митним органам незалежним фінансовим посередником №771 від 22.11.2017 року, яка регулює взаємовідносини між Держмитслужбою України та гарантом щодо надання фінансових гарантій сплати митних платежів у разі невиконання особою, відповідальною за сплату митних платежів, взятих перед митним органом зобов'язань, що випливають з митних процедур відповідно до Митного кодексу України. У лютому 2014 року згідно митних декларацій №500090008/2014/00121,№500090008/2014/000122,№500060705/2014/000246,№500060705/2014/000254, №500060705/2014/000255, №500060705/2014/000256, №500060705/2014/000260, №500060705/2014/000261, №500060705/2014/000262, №500060705/2014/000263 компанією «Ksandro Enterprise Ltd» ввезено на митну територію України товар - дистиляти, газойли, дизельне паливо, бензин автомобільний. У вказаних митних деклараціях зазначено, що особою, відповідальною за фінансове врегулювання є КТ «Донтрансгарант і Компанія», якою надано компанії «Ksandro Enterprise Ltd» гарантійні документи з метою забезпечення сплати митних платежів. У березні 2014 року Південною митницею Міндоходів складені акти про настання гарантійного випадку №1-10, в яких визначено суму податків та зборів, які повинні були бути сплачені за митне оформлення товару, направлені вимоги відповідачу про сплату коштів за гарантійним документом. Позивач зазначає, що у разі несплати гарантом коштів за фінансовими гарантіями суми таких коштів вважаються податковим боргом гаранта та стягуються у порядку, встановленому податковим законодавством, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
В судовому засіданні 27.04.2017 року оголошувалася перерва.
Відповідачем подано клопотання про припинення провадження у справі, мотивоване тим, що даний спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки предметом спору є стягнення з відповідача податкового боргу, в зв'язку з чим стягнення податкових коштів, які є податковим боргом здійснюється в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Розглянувши подане відповідачем клопотання про припинення провадження у справі, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що провадження у даній справі підлягає припиненню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; 7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; 8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.
Згідно п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 546 Митного кодексу України (далі - МКУ) визначено, що митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів. До таких завдань належить, зокрема, забезпечення справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати, застосування заходів щодо їх примусового стягнення у межах повноважень, визначених цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими актами законодавства України, організація застосування гарантій забезпечення сплати митних платежів, взаємодія з банківськими установами та незалежними фінансовими посередниками, що надають такі гарантії (стаття 544 МКУ).
Судом встановлено, що митниця ДФС за організаційно-правовою формою - орган державної влади.
Відповідно до пункту 27 частини першої статті 4 МКУ до митних платежів належать: а) мито; б) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції); в) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).
Як встановлено судом у лютому 2014 року згідно митних декларацій №500090008/2014/00121, №500090008/2014/000122, №500060705/2014/000246, №500060705/2014/000254, №500060705/2014/000255, №500060705/2014/000256, №500060705/2014/000260, №500060705/2014/000261, №500060705/2014/000262, №500060705/2014/000263 компанією «Ksandro Enterprise Ltd» ввезено на митну територію України товар - дистиляти, газойли, дизельне паливо, бензин автомобільний. У вказаних митних деклараціях зазначено, що особою, відповідальною за фінансове врегулювання є КТ «Донтрансгарант і Компанія», якою надано компанії «Ksandro Enterprise Ltd» гарантійні документи з метою забезпечення сплати митних платежів. У березні 2014 року Південною митницею Міндоходів складені акти про настання гарантійного випадку №1-10, в яких визначено суму податків та зборів, які повинні були бути сплачені за митне оформлення товару, направлені вимоги відповідачу про сплату коштів за гарантійним документом.
Судом встановлено, що позивач просить суд стягнути з відповідача суму митних платежів у розмірі 121 433 879,63 грн, в зв'язку з несплатою гарантом (відповідачем) коштів за фінансовими гарантіями.
Відповідно до п.1. ч.1. ст. 306 Митного кодексу України фінансова гарантія - це спосіб забезпечення сплати митних платежів.
Забезпечення сплати митних платежів фінансовою гарантією здійснюється у таких формах: 1) надання фінансової гарантії, виданої гарантом (гарантія, що надається у вигляді документа); 2) внесення коштів на відповідний рахунок або в касу органу доходів і зборів (грошова застава) (ст. 309 Митного кодексу України).
Згідно з ч. 8, 9 ст. 313 Митного кодексу України при невиконанні зобов'язання, забезпеченого грошовою заставою, сума митних платежів, що підлягає сплаті, перераховується до державного бюджету із сум грошової застави. Порядок внесення грошової застави та її повернення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Статтею 1 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Згідно до статті 4 Господарського кодексу України не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема: адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.
З огляду на вищевикладене, зважаючи на те, що заявляючи вимогу про стягнення грошових коштів в розмірі 121 433 879,63 грн, позивач фактично ставить вимогу про стягнення суми митних платежів до Державного бюджету України, що свідчить про наявність публічно-правових відносин, одночасно з цим враховуючи те, що Одеська митниця Державної фіскальної служби України є державним органом, суд вважає, що провадження у справі підлягає припиненню відповідно до п.1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 16.08.2016 року у справі №924/1991/15.
За таких підстав заперечення позивача щодо припинення провадження у даній справі необґрунтовані, а посилання позивача на ст.560 ЦК України, як на підставу для регулювання даних правовідносин цивільним законодавством, невірне, оскільки стаття 560 ЦК України регулює правовідносини за видачею гарантії, які забезпечують належне виконання зобов'язань, які витікають з цивільно-правових відносин.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Провадження у справі №910/5478/17 припинити.
Суддя Шкурдова Л.М.