Справа №718/882/17
Провадження №2/718/339/17 Р І Ш Е Н Н Я
12.06.2017 року Кіцманський районний суд Чернівецької області
у складі: головуючої-судді ОСОБА_1
при секретарі Анучкіній О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіцмань цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,-
ОСОБА_2 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, посилаючись на те, що проживала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 2006 року по 2015 рік, за час якого у них народилося дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з нею і знаходиться на її повному утриманні. Зазначає, що відповідач участі у вихованні дочки не бере, у добровільному порядку матеріальної допомоги на її утримання не надає, хоча має таку можливість, оскільки являється працездатною особою, інших утриманців не має. Просить стягувати з ОСОБА_3 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі по 2000 гривень щомісячно до досягнення донькою повноліття.
Позивачка в судове засіданні не з'явилась, 15.05.2017 року подала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує. Згідна на заочний розгляд справи.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явився, хоча завчасно та належним чином повідомлений про час і місце слухання справи, причини неявки суду не повідомив. У зв'язку із чим, через засоби масової інформації, газету «Буковина» від 19.05.2017 року ОСОБА_3 викликався як відповідач в даній справі на 12.06.2017 року.
Статтею 224 ЦПК України передбачається, що у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, відповідно до ч. 1, 2 ст. 224 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу в заочному порядку.
Відповідно до ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Частинами 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року передбачено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до свідоцтва про народження виданим 06.06.2007 року, відділом РАЦС Міського округу Плзень 3, Чеська Республіка, що підтверджується копією свідоцтва про народження. (а.с. 5-6)
Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Лашківської сільської ради Кіцманського району, Чернівецької області № 404 від 13.04.2017 року, вбачається, що біля ОСОБА_2 постійно проживає і знаходиться на її утриманні малолітня донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с. 7)
Відповідно до закону батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Статтею 180 Сімейного Кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Разом з тим, суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР N 789-XII від 27.02.1991р., Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Позивачка посилалася на те, що відповідач інших утриманців немає, являється працездатною особою, а тому має можливість сплачувати аліменти на утримання дочки.
Доказів на спростування даних обставин не встановлено, а тому суд приходить до висновку про те, що останній спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання дитини. При цьому, з врахуванням вищенаведених обставин, розумним, справедливим та співмірним розміром аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, до досягнення донькою повноліття, суд вважає грошову суму заявлену позивачкою у розмірі по 2000 гривень щомісячно.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог щодо стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, судові витрати по справі, що складаються з витрат на сплату судового збору у розмірі 640 гривень, від сплати яких позивачка була звільнена при подачі позову, підлягають стягненню з відповідача.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Враховуючи наведене, ст.ст. 180, 182, 183, 184, 191, Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 88, 212, 214, 367 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН: НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН: НОМЕР_2, на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі по 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно, починаючи стягнення з 24.04.2017 року і до досягнення донькою повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 640 (шістсот сорок) гривень судового збору.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць звернути до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Кіцманський районний суд протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О.І. Мінів