ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.05.2017Справа №910/7177/17
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ";
до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АСКО-
МЕДСЕРВІС";
про стягнення 24 086,72 грн.
Суддя Мандриченко О.В.
Представники:
Від позивача: Діденко І.В., представник, довіреність № Э.37.7.0.0./Д-1084 від 23.12.2016 р.;
Від відповідача: не з'явилися.
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 24 086,72 грн. суми страхового відшкодування, а також 1 600,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2017 року порушено провадження у справі № 910/7177/17, розгляд справи призначено на 30.05.2017 року.
У судовому засіданні 30.05.2017 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулось на адресу суду і підтверджує факт отримання ухвали господарського суду представником відповідача.
Відповідач не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходили.
З огляду на неявку представника відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-
Між позивачем та ТОВ «Автоприват» (надалі - страхувальник) 04.02.2013 р. уклали договір добровільного страхування наземного транспорту № HAL2CPS-13142FQ (НА00А10000422960) (надалі - договір). Термін дії договору з 05.02.2013 р. по 04.02.2014 р. Згідно з пп. 8, 9 договір пролонгований на термін з 05.02.2015 р. по 04.02.2016 р.
Відповідно до умов договору позивач зобов'язався в разі настання страхового випадку відшкодувати збитки в межах страхової суми в порядку та на умовах, передбачених договором.
Предметом договору є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем RENAULT Clio, держаний номер НОМЕР_1.
18.05.2015 р. о 21:00 в м. Харкові на вул. Клочківській відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, автомобіля НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_4.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.06.2015 р. у Справі № 638/8761/15-П винним у спричиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано водія автомобіля НОМЕР_5, - ОСОБА_4.
Відповідно до Звіту № 239/2015 від 30.05.2015 р., матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля RENAULT Clio, держаний номер НОМЕР_1, склав 75 343,77 грн. разом з ПДВ.
Виконуючи взяті на себе зобов'язання за договором страхування, на підставі поданої страхувальником заяви про виплату страхового відшкодування та страхового акту акту від 05.06.2015 р. № И-681, позивач виплатив страхове відшкодування в розмірі 25 086,72 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 09.06.2015 р. № 2231 та від 10.06.2015 р. № 1.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно із статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки засобу VOLKSWAGEN Passat, державний номер НОМЕР_6, на момент скоєння ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АСКО-МЕДСЕРВІС" згідно із полісом № АІ/4796560, що підтверджується витягом з централізованої бази даних МТСБУ.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
При цьому, за умовами п. 12.1 статті 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Вказаним договором (поліс № АІ/4796560) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 1 000,00 грн.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля RENAULT Clio, держаний номер НОМЕР_1, становить 25 086,72 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах виплаченої суми.
За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, яке перейшло до позивача, визначені полісом № АІ/4796560розміри лімітів відповідальності та франшизи, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу завдану шкоду в розмірі 24 086,72 грн.
В силу вимог статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з покладенням судового збору, в порядку статті 49 ГПК України, на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АСКО-МЕДСЕРВІС" (інд. 03150, м. Київ, вул. Горького, 122, код ЄДРПОУ 13550765) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32, код ЄДРПОУ 33248430) 24 086 (двадцять чотири тисячі вісімдесят шість) грн. 72 коп. завданих збитків та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.В. Мандриченко
Дата складання рішення 02.06.2017 р.