06.06.2017 Справа № 904/5636/17
За позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпро
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист", м. Дніпро
відповідача-2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк
про стягнення 81 166 грн. 51 коп.
Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.
Представники:
від позивача: Задорожний С.О. - представник, дов. від 27.12.2016р. №7636-К-О;
від відповідача-1: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;
від відповідача-2: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Позивач просить стягнути солідарно з відповідачів-1,-2, 81 166 грн. 51 коп., що складає 20 000 грн. 00 коп. - заборгованості за кредитом, що був наданий відповідно до умов договору від 18.03.2011р. №б/н банківського обслуговування, 21 729 грн. 50 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 33 037 грн. 01 коп. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 6 400 грн. 00 коп. - заборгованості по комісії за користування кредитом.
Відповідачі-1,-2 відзивів на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надали, їх представники у судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Поштове повідомлення суду про час і місце судового засідання було отримане представником відповідача-1 19.05.2017р. (а.с. 51). Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014р. №01-06/1290/14 «Про Закон України» Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням АТО» відповідач-2 був повідомлений про час і місце судового засідання належним чином, про що свідчить повідомлення від 15.05.2017р. у справі №904/5636/17 розміщеного на офіційному сайті Господарського суду Дніпропетровської області (а.с. 52).
За змістом статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац 3 пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Приймаючи до уваги, що:
- відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору;
- суд вважає, що неявка представника відповідача-1 та відповідача-2 не перешкоджає вирішенню спору;
- відповідно до частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи;
- в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку;
- обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смирнова проти України");
- тому суд доходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача-1 та відповідача-2.
Оригінали документів, оглянутих у судовому засіданні, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.
Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу представником позивача заявлено не було.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
18.03.2011р. відповідач-2 - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до позивача - Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" з заявою про відкриття поточного рахунку НОМЕР_2 (надалі - Заява) (а.с. 17).
Відповідно до Заяви банк при наявності вільних грошових коштів здійснює обслуговування кредитного ліміту на вказаному рахунку; про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта; порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами банку, що розміщенні у мережі інтернет на сайті www.privatbank.ua і разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування; підписавши цю заяву, відповідач-2 приєднався і погодився із умовами, викладеними в Умовах і Правилах надання банківських послуг, тарифах Приватбанку, що розміщені на офіційному сайті www.privatbank.ua; клієнтом накладено електронно-цифровий підпис у системі інтернет-кліент-банкінгу Приват 24 18.03.2011р.
Відповідно до пункту 3.2.1.1.16 Умов та Правил надання банківських послуг при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першої» підпису; підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Пунктом 3.2.1.1.1 Умов та Правил надання банківських послуг встановлено, що кредитний ліміт на поточний рахунок (надалі - кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту (надалі - ліміт); техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності; про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших); банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку; при цьому утворюється дебетове сальдо.
Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті процентів та винагороди (пункт 3.2.1.1.3 Умов та Правил надання банківських послуг).
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано сторонами позивачем відповідачу-2 було встановлено кредитній ліміт у розмірі 30 000 грн. 00 коп. (з 18.03.2011р.), 37 500 грн. 00 коп. (з 04.02.2013р.), 40 500 грн. 00 коп. (з 04.03.2013р.), 42 500 грн. 00 коп. (з 24.12.2013р.), 42 500 грн. 00 коп. (з 01.03.2014р.), 42 433 грн. 23 коп. (з 02.03.2014р.) та 20 000 грн. 00 коп. (з 24.03.2014р.) (а.с. 33).
Згідно з пунктом 3.2.1.1.8 Умов та Правил надання банківських послуг проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до „Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-які іншій формі); при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених Умовами та правилами надання банківських послуг, банк на свій розсуд має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту; згідно статей 212, 651 Цивільного кодексу України при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань за кредитом, банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого з зобов'язань за кредитом, банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов'язань має право встановити інший термін повернення кредиту; при цьому банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою засобів електронного зв'язку банка і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших); при непогашенні заборгованості у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, вказаної в повідомленні, вважається простроченою.
У пункті 3.2.1.1.11 Умов та Правил надання банківських послуг періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку; початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня; зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати закінчення періоду безперервного користування кредитом; датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо; період безперервного користування „кредитним лімітом на поточному рахунку" - не більше 30 днів.
Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно наданого розрахунку у зв'язку з неповерненням кредитних коштів за відповідачем-2 утворилася заборгованість у розмірі 20 000 грн. 00 коп.
Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У пунктах 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.1.1., 3.2.1.4.1.2 та 3.2.1.4.1.3 Умов та Правил надання банківських послуг встановлено, що за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка); порядок розрахунку відсотків: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості; у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки у розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягає обнулюванню; у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними; при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості; у разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360-ти днів у році; сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360-ти днів у році; розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом; день повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається; нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (пункт 3.2.1.4.9 Умов та Правил надання банківських послуг).
Як вбачається відповідач-2 за користування кредитними коштами повинен був сплатити відсотки, які згідно розрахунку становлять 21 729 грн. 50 коп. (з 03.12.2013р. по 07.03.2017р.).
Клієнт сплачує банку комісію за використання ліміту відповідно до пунктів 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг; банк може на свій розсуд не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень (пункт 3.2.1.4.4 Умов та Правил надання банківських послуг).
Як вбачається відповідач-2 за використання ліміту повинен був сплатити комісію, яка згідно розрахунку становить 6 400 грн. 00 коп. (з 05.05.2014р. по 07.03.2017р.).
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, строк повернення кредитних коштів та сплати відсотків і комісії за користування кредитними коштами вважається таким, що настав.
На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості по кредиту, по відсоткам та комісії за користування кредитними коштами перед позивачем відповідачем-2 не надано.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 3.2.1.5.1 Умов та Правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої пунктами 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (в % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу; а у разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у пункті 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення; сплата пені здійснюється у гривні; у випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати; нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої пунктами 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане клієнтом (пункт 3.2.1.5.4 Умов та Правил надання банківських послуг).
У відповідності до статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість по цій справі виникла за кредитними зобов'язаннями, а відповідач-2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Місто Донецьк (Донецька міська рада) Донецької області включено до цього переліку.
Таким чином, на кредитні зобов'язання відповідача-2 з 14.04.2014р. забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості у цій справі.
Отже, пеня за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту, по відсоткам і комісії після перерахунку становить 53 грн. 62 коп. (з 14.04.2011р. по 13.04.2014р.).
З матеріалів справи також вбачається, що 11.08.2015р. між відповідачем-1 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист", як поручителем, та позивачем - Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", як кредитором, було укладено договір поруки №10221DOK0S052 (надалі - Договір поруки), відповідно до умов якого: • предметом цього договору є надання поруки за виконання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як боржником, всіх своїх обов'язків за Договором б/н від 18.03.2011р., п/р 26003060361838 (надалі - Кредитний договір) (пункт 1); • поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, зазначених в Кредитному договорі (пункт 2); • цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2030р. (пункт 8); • сторони прийшли до згоди, що строк, в межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, встановлюється протягом п'яти років (пункт 9); • за кредитним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пункт 4); • у випадку невиконання боржником будь-якого обов'язку, передбаченого пунктом 1 цього Договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного(их) обов'язку(ів) (пункт 5); • поручитель зобов'язаний виконати обов'язок(ки), зазначений(ні) в письмовій вимозі кредитора впродовж п'яти календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в пункті 5 цього договору (пункт 6); • у випадку невиконання поручителем обов'язків боржника за кредитним договором впродовж п'яти календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора, зазначеної в пункті 5 цього договору, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі 1% від суми заборгованості, яка вказана в зазначеній письмовій вимозі, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення; сплата пені не звільняє поручителя від виконання зобов'язань за цим договором (пункт 7).
Як вбачається відповідачу-1 позивачем було спрямовано вимогу від 28.02.2017р. вих.№10221DOK0S052 про сплату на користь позивача заборгованості відповідача-2 за договором від 18.03.2011р. б/н банківського обслуговування; про спрямування вимоги відповідачу-1 свідчить фіскальний чек „Укрпошта" від 05.03.2017р., список №01381 згрупованих поштових відправлень та опис від 05.03.2017р. вкладення у цінний лист (а.с. 42, 43, 44).
Згідно з частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Статтею 554 Цивільного кодексу встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки; особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом солідарного стягнення сум, заявлених до стягнення.
Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідачів-1, -2 у рівних сумах.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно Витягу від 24.05.2017р. №1002519685 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (ідентифікаційний код 14360570) зареєстровано за юридичною адресою: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.
Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 32; ідентифікаційний код 35201640) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (83050, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. - заборгованості по кредиту, 21 729 (двадцять одна тисяча сімсот двадцять дев'ять) грн. 50 коп. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 6 400 (шість тисяч чотириста) грн. 00 коп. - заборгованості по комісії та 53 (п'ятдесят три) грн. 62 коп. - пені.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32; ідентифікаційний код 35201640) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 800 (вісімсот) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (83050, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 800 (вісімсот) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
В решті позову відмовити.
Видати накази.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,
12.06.2017р.