номер провадження справи 17/47/17
06.06.2017 Справа № 908/566/17
за позовною заявою: державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, б. 3 в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”, 71504, Запорізька область, м. Енергодар вул. Промислова, 133
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “МІК”, 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, б. 69-а
про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 24 542,54 грн.
суддя Корсун Віталій Леонідович
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 08.12.16 № 3194
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 10.05.17, б/н
21.03.17 до господарського суду Запорізької області звернулось державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі ВП “Запорізька АЕС” (далі ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Запорізька АЕС”) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “МІК” (надалі ТОВ “МІК”) про:
- зобов'язання ТОВ “МІК” поставити відокремленому підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” продукцію передбачену умовами договору від 17.10.16 № 648(3)16УК загальною вартістю 123 916,56 грн. (у т.ч. ПДВ;
- стягнення з ТОВ “МІК” штрафних санкцій за договором на постачання товару від 28.10.16 № 53-123-11-16-02822: 9 300,81 грн. - пені та 8674,15 грн. штрафу.
21.03.17 автоматизованою системою документообігу суду визначено вищевказану позовну заяву до розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою суду від 21.03.17 порушено провадження по справі № 908/566/17, якій присвоєно № провадження 17/47/17. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 19.04.17.
В засіданні 19.04.17 судом прийнято до розгляду заяву ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі “Запорізька АЕС” за вих. від 18.04.17 № 28-23/7806 про збільшення розміру позовних вимог, якою позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ДП “НАЕК “Енергоатом” особі ВП “ЗАЕС” штрафні санкції в загальному розмірі 24 542,54 грн., з яких: 15 868,39 грн. - пеня, 8 674,15 грн. - штраф.
В судовому засіданні 19.04.17 судом оголошувалась перерва на 15.05.17.
Ухвалою суду від 15.05.17 судом строк вирішення спору продовжено на 15 днів - до 06.06.17, розгляд справи відкладено на 06.06.17.
В засіданні 06.06.17 судом прийнято до розгляду заяву позивача за вих. від 06.06.17 № 28-23/11186 про уточнення позовних вимог, в прохальній частині якої заявник просить суд: зобов'язати ТОВ “МІК” поставити ВП “Запорізька атомна електрична станція” продукцію передбачену умовами договору від 17.10.16 № 648(3)16УК загальною вартістю 13 757,04 грн. (у т.ч. ПДВ) передбачену поз. 6 п. 11. договору від 17.10.16 № 648(3)16УК; стягнути з відповідача на користь позивача штрафні санкції передбачені п. 7.2 договору від 17.10.16 № 648(3)16УК у загальному розмірі 24 542,54 грн., а саме: 15 868,39 грн. - пені та 8674,15 грн. - штрафу.
За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У засіданні 06.06.17 судом, на підставі ст. ст. 821, 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін роз'яснено про час виготовлення повного рішення.
Позивач, в особі уповноваженого представника, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві з урахуванням заяви за вих. від 18.04.17 № 28-23/7806 про збільшення позовних вимог та заяви від 06.06.17 № 28-23/11183 про уточнення позовних вимог. Просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а саме: зобов'язати ТОВ “МІК” поставити ВП “Запорізька атомна електрична станція” продукцію передбачену умовами договору від 17.10.16 № 648(3)16УК загальною вартістю 13 757,04 грн. (у т.ч. ПДВ) передбачену поз. 6 п. 11. договору від 17.10.16 № 648(3)16УК; стягнути з відповідача на користь позивача штрафні санкції передбачені п. 7.2 договору від 17.10.16 № 648(3)16УК у загальному розмірі 24 542,54 грн., а саме: 15 868,39 грн. - пені та 8674,15 грн. - штрафу.
Відповідач в особі уповноваженого представника, підтримав свої заперечення викладені у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
17.10.16 між товариством з обмеженою відповідальністю “МІК” (Постачальник) та державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС” (Покупець) укладено договір поставки продукції № 648(3)16УК за умовами якого (п. 1.1. договору), Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію:
№ п/пНайменування продукціїОд. вим.КількістьЦіна з ПДВ, грн..Сума з ПДВ, грн.
1Куртка бавовняна на утепленій підкладці ТНОд.250332,5683 115,00
2Костюм зварювальника з вставками зі спілкуОд.1001 116,04 грн.116 604,00
3Костюм захисний Л-1Од.500738,90369 450,00
4Плащ для захисту від водиОд.200439,9887 996,00
5Жилет сигнальнийОд.106125,3413 286,04
6Сорочка верхня захиснаОд.66208,4413757,04
7Сорочка бавовнянаОд.511147,1275 178,32
Всього: 759 386,40
Крім того, сторонами підписано та погоджено печатками з обох сторін Специфікацію № 1 до договору від 17.10.16 № 648(3)16УК, згідно якої вартість договору складає 632 822,00 грн., крім того ПДВ 126 564,40 грн., разом 759 386,40 грн.
Пунктом 1.3. договору визначено строк поставки товару: листопад 2016 р. - грудень 2016 р.
Відповідно до п. 3.1. договору, вартість договору складає: 632 822,00 (шістсот тридцять дві тисячі вісімсот двадцять дві гривні, 00 коп.), крім того ПДВ 126 564,40 грн., разом 759 386,40 грн.
Згідно із п. 4.1. договору, поставка продукції відбувається відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2010, на умовах EXW - м. Запоріжжя. Вантажоодержувач: Запорізьке відділення ВП «Складське господарство», вул.. Промислова, 133. (склад № 2), м. Енергодар, Запорізької області.
Положеннями п. 4.2 договору передбачено, що поставка продукції відбувається в строк згідно із п. 1.3.
Пунктом 4.3. договору закріплено, що продукція, що поставляється, повинна супроводжуватись наступними документами:
а) видаткова накладна - 3 примірника;
б) рахунок-фактура;
в) сертифікат відповідності або висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
Згідно із п. 4.4. договору, Постачальник зобов'язаний надати Покупцю податкову накладну за формою, визначеною чинною редакцією наказу Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.15 складену в електронній формі з дотриманням умов щодо її реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) шляхом направлення її на дві електронні адреси Покупця pdv1@atom.gov.ua та pdvzaes@mgw.npp.zp.ua протягом строку, визначеного чинною редакцією ПКУ. Разом з податковою накладною Постачальник надає Покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН.
За умовами п. 4.5. договору, Постачальник зобов'язаний оповістити покупця про відвантаження продукції телефонограмою (факсимільним зв'язком, телефонограмою, листом з повідомленням про вручення) за 7 (сім) днів до початку відвантаження з обов'язковою вказівкою наступних даних: дата відвантаження; номер договору; кількість місць; кількість од.; ціна.
Згідно із п. 11.1 договору, він вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом 12 місяців з моменту підписання.
Розглядаючи справу по суті спору суд виходив з того, що наведений вище договір в установленому законом порядку не розірвано, його дія не припинена. Доказів зворотнього представники сторін суду не надали.
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).
Згідно із частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як свідчать матеріали цієї господарської справи, на виконання умов договору поставки продукції від 17.10.16 № 648(3)16УК, у період з 24.11.16 по 24.01.17 ТОВ “МІК” поставило позивачу товар на загальну суму 635 469,84 грн., що підтверджується наданими до позовної заяви належним чином засвідченими копіями видаткових накладних, які підписані сторонами з обох сторін без зауважень та заперечень: від 24.11.16 № РН-11/24/34 на суму 177 336,00 грн.; від 29.11.16 № РН-11/29/10 на суму 192 114,00 грн., від 19.12.16 № РН-12/19/08 на суму 134 637,60 грн., від 28.12.16 № РН-12/28/11 на суму 23 320,80 грн., від 24.01.17 № РН-01/24/02 на суму 108 061,44 грн.
Враховуючи, що відповідач у строк визначений договором від 17.10.16 № 648(3)16УК не виконав свого обов'язку щодо поставки продукції на загальну суму 231 978,00 грн., позивач звернувся до відповідача із претензією від 25.01.17 № 28-29/2887/138 в прохальній частині якої просив ТОВ “МІК” впродовж 7 днів з дня отримання даної претензії сплатити на поточний рахунок ДП “НАЕК «Енергоатом” пеню в розмірі 5 335,49 грн. та здійснити у повному обсязі поставку продукції передбачену договором.
На підтвердження отримання даної претензії представником відповідача 28.01.17, позивачем до матеріалів позовної заяви надано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (форми № 119).
Оскільки відповідач поставку продукції у повному обсязі за договором від 17.10.16 № 648(3)16УК не здійснив, пеню згідно претензії позивачу не сплатив, ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Запорізька АЕС” звернулось до суду із даним позовом.
В ході розгляду справи № 908/566/17 судом встановлено, що 05.05.17 ТОВ “МІК” на виконання умов договору від 17.10.16 № 648(3)16УК допоставлено позивачу продукцію на 110 159,52 грн., що підтверджується видатковою накладною від 05.05.17 № РН-05/05/01.
Враховуючи здійснення відповідачем 05.05.17 поставки продукції на суму 110 159,52 грн., позивачем було подано до суду, а судом прийнято до розгляду заяву за вих. від 06.06.17 № 28-23/11186 про уточнення позовних вимог, в прохальній частині якої заявник, зокрема, просить суд зобов'язати ТОВ “МІК” поставити ВП “Запорізька атомна електрична станція” продукцію передбачену умовами договору від 17.10.16 № 648(3)16УК загальною вартістю 13 757,04 грн. (у т.ч. ПДВ) передбачену поз. 6 п. 11. договору від 17.10.16 № 648(3)16УК.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до п. 1.3. договору, строк поставки товару - по грудень 2016 р.
Як свідчать матеріали цієї справи, відповідач поставку товару на загальну суму 231 978,00 грн. здійснив з порушення строків визначених п. 1.3. договору від 17.10.16 № 648(3)16УК. Крім того, станом на час розгляду цієї справи судом відповідачем недопоставлена позивачу продукція (товар) на загальну суму 13 757,04 грн., яка передбачена поз. 6 п. 1.1 договору (сорочка верхня захисна, кількістю 66 одиниць).
Враховуючи, що відповідачем допущено прострочення виконання обов'язку із поставки товару за договором від 17.10.16 № 648(3)16УК, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 15 868,39 грн. пені за загальний період з 01.01.17 по 18.04.17 та 8674,15 грн. - 7 % штрафу.
Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.
За змістом ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у ГК України, іншими законами та договором.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ч. 2 ст. 231 ГК України, (…) у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Нормами ч. 4 ст. 231 ГК України унормовано, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно із п. 7.2. договору, за порушення строків поставки або недопоставлену поставку продукції Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцеві пеню у розмірі 0,1% вартості продукції, по якій допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення більш 30 днів, Постачальник додатково сплачує Покупцеві штраф у розмірі 7 % вказаної вартості. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Як свідчить розрахунок позивача по пені, ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Запорізька АЕС” здійснено нарахування штрафної санкції (пені) на суму 231 978,00 грн. за період з 01.01.17 по 23.01.17 та на суму 123916,56 грн. за період з 24.01.17 по 18.04.17.
Матеріалами справи № 908/566/17 підтверджується порушення відповідачем строків визначених п. 1.3. договору від 17.10.16 № 648(3)16УК по поставці продукції (товару) на загальну суму 231 978,00 грн.
Разом з тим, виходячи із умов п. 1.3. договору від 17.10.16 № 648(3)16УК, положень ч. 1 ст. 530 та ч. 5 ст. 254 ЦК України, днем закінчення строку поставки товару за вказаним вище договором є 03.01.17, а прострочення щодо виконання зазначеного зобов'язання є наступний за ним робочий день, тобто 04.01.17.
Таким чином, нарахування пені на суму 231 978,00 грн. має здійснюватись з 04.01.17, а не з 01.01.17.
З урахуванням викладеного, суд здійснивши перерахунок (за допомогою інформаційно-пошукової системи «Законодавство») заявленої до стягнення суми пені дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення пені в загальній сумі 15 172,46 грн., з якої:
- 4639 грн. пені, яка нарахована за період з 04.01.17 по 23.01.17 (20 днів) за порушення виконання зобов'язання щодо поставки товару на суму 231 978,00 грн.;
- 10 532,90 грн. пені, яка нарахована за період з 24.01.17 по 18.04.17 (85 днів) за порушення виконання зобов'язання щодо поставки товару на суму 123 916,56 грн.
Крім того, як вбачається з наданих до матеріалів справи видаткових накладних про які зазначалось вище в тексті цього рішення, відповідач прострочив виконання зобов'язання по поставці товару на загальну суму 123 916,56 грн. більше як на 30 днів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу на підставі п. 7.2 договору є обґрунтованою.
Розрахунок штрафу позивачем здійснено вірно, а саме: 123 916,56 грн. (вартість продукції строк поставки якої порушено понад 30 днів) х 7% = 8 674,15 грн. штрафу. У зв'язку із чим, вимога про стягнення 8674,15 грн. штрафу підлягає задоволенню судом.
Крім того, позивач просить суд зобов'язати відповідача поставити ВП “Запорізька атомна електрична станція” продукцію передбачену поз. 6 п. 11. договору від 17.10.16 № 648(3)16УК загальною вартістю 13 757,04 грн. (у т.ч. ПДВ).
Частиною 1 ст. 622 ЦК України визначено, що боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 7.3. договору, сплата неустойки не звільняє винну сторону від виконання договірних зобов'язань.
Отже, враховуючи наведені вищі приписи закону та договору, відповідач не звільняється від виконання свого зобов'язання щодо поставки позивачу продукції передбаченої умовами договору від 17.10.16 № 648(3)16УК загальною вартістю 13 757,04 грн. (у т.ч. ПДВ), а саме: сорочка верхня захисна в кількості 66 штук (поз. 6 п. 11. договору).
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача здійснити поставку ВП “Запорізька атомна електрична станція” продукції передбаченої умовами договору від 17.10.16 № 648(3)16УК загальною вартістю 13 757,04 грн. (у т.ч. ПДВ), а саме: сорочка верхня захисна в кількості 66 штук (поз. 6 п. 11. договору).
Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву, про те, що поставка частини товару була здійснена несвоєчасно у зв'язку із тим, що договором та специфікацією до нього не було визначено індивідуальних ознак товару (розмірний ряд) і що відомості про них відповідач отримав вже після закінчення строку поставки, судом до уваги не приймаються, оскільки ТОВ “МІК” не надало суду жодних доказів того, що відповідач до спливу строку поставки продукції визначеного умовами договору ( …по грудень 2016р.) звертався до позивача із листами (зверненнями) про надання йому відомостей щодо розмірного ряду товару (продукції) який сторонами не визначено умовами договору. Крім того, відповідач не надав своїх звернень до позивача про продовження строку виконання зобов'язання з поставки частини товару, у зв'язку із тим, що сторонами за договором не обумовлено розмірів певних видів продукції тощо.
Також, судом враховано, що надана до суду копія скріншоту сторінки з електронної пошти в підтвердження надання позивачем відповідачу інформації про розмірний ряд рубашок (сорочок) х/б муж. взагалі не свідчить, що вказана інформація стосується договору від 17.10.16 № 648(3)16УК.
Поряд з викладеним, судом прийнято до уваги, що відповідач не надав суду доказів того, що «Елена Сатурчак», від якої отриманий електронний лист є уповноваженою особою позивача щодо надання ТОВ “МІК” інформації про розмірний ряд замовленої продукції по вказаному договору та що листування із зазначеної електронної адреси передбачено договором та визнається сторонами належним.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір в сумі 3154,63 грн. покладається на відповідача.
Судом роз'яснюється, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 116 ГПК України (…), після набрання законної сили наказ видається судом за заявою стягувачу (…).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 42, 43, 45, 22, 33, 34, 44, 49, 69, 77, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю “МІК” (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, б. 69-а, код ЄДРПОУ 30105738) здійснити поставку на користь державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (код ЄДРПОУ 24584661, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, б. 3) в особі ВП “Запорізька АЕС” (71504, Запорізька область, м. Енергодар вул. Промислова, 133, код ЄДРПОУ 19355964) продукцію передбачену умовами договору від 17.10.16 № 648(3)16УК загальною вартістю 13 757,04 грн. (у т.ч. ПДВ), а саме: сорочку верхню захисну в кількості 66 штук (поз. 6 п. 11. договору).
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “МІК” (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, б. 69-а, код ЄДРПОУ 30105738) на користь державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, б. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька область, м. Енергодар вул. Промислова, 133, код ЄДРПОУ 19355964) - 15 172 (п'ятнадцять тисяч сто сімдесят дві) грн. 46 коп. пені, 8 674 (вісім тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 15 коп. штрафу та 3154 (три тисячі сто п'ятдесят чотири) грн. 63 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Повне рішення складено 12.06.17.
Суддя В.Л. Корсун