Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26
13.06.2017 394/389/17
1-кп/394/52/17
13 червня 2017 року Слідчий суддя Новоархангельського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
адвоката: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження №12015120200000274,
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження № 12015120200000274, посилаючись на те, що у провадженні слідчого Новоархангельського ВП Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження, внесене 25 червня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015120200000274, за фактом заміни (підробки) номера кузова транспортного засобу, передбаченого ст. 290 КК України.
Так, 04.04.2015 року інспекторами ДПС ДАІ при МВС України в Кіровоградській області на 589 км. автодороги Стрій-Знам'янка в межах Новоархангельського району був зупинений автомобіль ВМW-525 д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 .
В ході перевірки вказаного транспортного засобу було встановлено, що номерний знак НОМЕР_1 не належить зупиненому транспортному засобу, а ідентифікаційний номер кузова має ознаки підробки. Того ж дня автомобіль ВМW-525 д.н.з. НОМЕР_1 був затриманий інспекторами ДПС ДАІ при МВС України в Кіровоградській області та поміщений на спеціальний майданчик КФДП МВС України «Інформ-Ресурси» в м. Кіровоград (на даний час - м. Кропивницький), вул. Панфіловців, 22, де вказаний автомобіль перебуває до теперішнього часу.
Вказаний автомобіль ОСОБА_4 придбав у раніше незнайомих йому осіб - ОСОБА_5 та у її чоловіка 14.02.2015 року за усною домовленістю в м. Києві, до затримання автомобіля безперешкодно користувався ним, з приводу будь-яких замін або підробки номерів вузлів та агрегатів йому нічого відомо не було.
Під час вилучення автомобіля у ОСОБА_4 04.04.2015 року відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 6 ст.121 КУпАП за експлуатацію транспортного засобу з номерним знаком, що не належить ньому засобу. Разом з цим ОСОБА_4 неодноразово звертався до уповноважених осіб з приводу повернення вилученого у нього автомобіля, проте через перевірки автомобіль йому не було повернуто.
В подальшому за наслідками перевірки вказаних матеріалів відомості про подію затримання автомобіля були внесеними до ЄРДР, було розпочате розслідування та в липні 2015 року ОСОБА_4 в даному провадженні було допитано в якості свідка.
13.02.2017 року ОСОБА_4 подав заяву про визнання його потерпілим у вказаному провадженні, яку слідчий отримав особисто та у задоволенні якої не відмовив. Так як в лютому 2017 році між захисником та ОСОБА_4 було укладено договір про надання правової допомоги, 13.02.2017 року захисником також було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 221 КПК України, як представником потерпілого.
При ознайомленні з матеріалами кримінального провадження захисником було виявлено, що автомобіль ВМW-525 д.н.з. НОМЕР_1 , вилучений у ОСОБА_4 речовим доказом в даному кримінальному провадженні не визнаний, не оглянутий, до матеріалів кримінального провадження не долучений. Крім того, слідчий у встановленому законом порядку із клопотанням про накладення арешту до слідчого судді не звертався.
В зв'язку з цим 22.03.2017 року він звернувся до слідчого із клопотанням про повернення вилученого майна, у відповідь на яке 22.04.2017 року поштою він отримав постанову про відмову в його задоволенні, датовану 23.03.2017 року.
Свою відмову слідчий обґрунтував тим, що в даному кримінальному провадженні потерпілого не встановлено, а особу, яка могла вчинити дані протиправні дії, не встановлено, тому, на думку слідчого, відсутні об'єктивні підстави повернути автомобіль. Проте з такими доводами погодитись неможливо.
Щодо того, що в даному кримінальному провадженні не встановлено потерпілого, слід зазначити, що ОСОБА_4 звертався до слідчого із заявою про визнання потерпілим в зв'язку із заподіянням йому матеріальної шкоди, у задоволенні якої йому відмовлено не було. Про це свідчить також надання можливості в ознайомленні з матеріалами кримінального провадження захисника, як представника потерпілого.
Щодо не встановлення особи, яка могла вчинити протиправні дії з автомобілем, слід зазначити, що це жодним чином не може бути підставою для відмови у поверненні автомобіля на відповідальне зберігання ОСОБА_4 . Навпаки, зберігання вилученого автомобіля ВМW -525 р. в. д.н.з. НОМЕР_1 , на спеціальному майданчику під відкритим небом протягом двох років призводить до значного пошкодження та руйнування його основних деталей. Також відповідно до матеріалів кримінального провадження вказаний автомобіль слідчим не оглядався та не опечатувався із чого випливає, що доступ до вказаного автомобіля не обмежений, що може призвести до пошкодження та розукомплектування автомобіля сторонніми особами.
При цьому, слідчий в постанові про відмову в поверненні вилученого автомобіля взагалі не зазначив, які ризики можуть виникнути внаслідок передачі автомобіля на зберігання ОСОБА_4 , якщо всі експертні дослідження автомобіля були проведені ще в 2015 році.
Адвокат в судовому засіданні скаргу підтримав та просив її задовольнити.
В судове засідання скаржник не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Слідчий в судове засідання не з'явився, однак у відповідності до ч. 3 ст. 306 КПК України його неявка не є перешкодою для розгляду скарги.
Адвокат в судовому засіданні скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Вислухавши сторони, дослідивши скаргу та матеріали кримінального провадження суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Виходячи із положень ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
Як встановлено, 25.06.2015 року до єдиного реєстру досудових розслідувань внесенні відомості за ст. 290 КК України, про те, що 04.04.2015 року інспекторами ДПС ДАІ при УМВС в Кіровоградській області на 589 км. Автодороги Стрій-Знам'янка в межах Новоархангельського району Кіровоградської області був зупинений автомобіль BMW-525 реєстраційний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У ході перевірки вказаного транспортного засобу по наявним інформаційним системам, а також звірки ідентифікаційних номерних позначень із записами у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , встановлено, що номерний знак НОМЕР_1 не належить зупиненому автомобілю, а номер шасі має ознаки підробки та зміни первинного стану. ОСОБА_4 керував зазначеним вище автомобілем на підставі доручення та за наявності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на означений вище автомобіль.
Зазначений автомобіль було вилучено у ОСОБА_4 працівниками правоохоронних органів.
Поняття тимчасово вилученого майна наведено, у ч. 1 ст. 167 КПК України, зокрема ним є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Ч. 1 ст. 168 КПК України передбачено, що тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.
Згідно ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.
Проведеною в подальшому судово-технічною експертизою документів підтверджено, що бланк свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія та номер НОМЕР_2 , виданий на автомобіль BMW-525, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_3 , заповнений на ім'я ОСОБА_5 , відповідає аналогічним, які знаходяться в офіційному обігу на території України.
Проведеною судово-трасологічною експертизою по кримінальному провадженню встановлено, що на автомобілі BMW-525, чорного кольору з прикріпленими на ньому державними номерними знаками НОМЕР_1 маркувальне позначення номеру кузова змінювалось. Дослідити номерний майданчик двигуна не має можливості. Нанесення номеру шасі на автомобілі НОМЕР_4 не передбачено заводом виробником. Номер кузова змінено шляхом видалення механічним способом первинного маркувального позначення з наступним нанесенням кустарним способом позначок « НОМЕР_3 », заводська табличка виготовлена не в умовах заводу виробника.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що особу, яка вчинила кримінальне правопорушення передбачене ст. 290 КК України не встановлено, також не визнано потерпілим ОСОБА_4 .
В розумінні ст. ст. 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
У частинах 1 та 3 ст. 244 ЦК України наголошується, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
ОСОБА_4 та ОСОБА_6 було видано генеральне доручення, але разом з тим генеральне доручення саме за собою не тягне перехід права власності на автомобіль до певної особи, а має на меті тільки користування автомобілем на період визначений у дорученні, з подальшою можливістю реалізації визначених у ньому прав.
Враховуючи наведе суд констатує, що ОСОБА_4 не мав права звертатись до суду з даною скаргою, оскільки він не набув по кримінальному провадженню жодного процесуального статусу (перелік осіб, які можуть оскаржити рішення слідчого, щодо неповернення вилученого майна наведено у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України), він не є власником автомобіля BMW-525, 2006 року випуску, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу зазначено іншу особу, він не надав суду переконливих доказів, щодо законного придбання та користування зазначеним автомобілем, а тому на думку суду законні підстави для повернення вилученого майна останньому відсутні.
Приймаючи до уваги викладене та керуючись ст. ст. 244, 316, 317 ЦК України ст. ст. 167, 168, 169, 303, 306, 307 КПК України,
В задоволенні скарги захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Новоархангельського ВП Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження №12015120200000274 відмовити в повному обсязі.
Ухвала оскарженню не підлягає,
Слідчий суддя: