Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
08 червня 2017 року Справа № 1170/2а-4347/12...
провадження № 2-кас/811/6/17
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянувши адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області
треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2
ОСОБА_3
про визнання неправомірними дій державного виконавця та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання незаконними дій відповідача щодо відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-516, виданого 11 січня 2012 року Кіровським районним судом м. Кіровограда та щодо арешту, оголошення заборони на відчуження і розшуку легкового автомобіля Ford Maverick, 1994 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1; визнання нечинним і скасування постанови Кіровського відділу Державної виконавчої служби Кіровського міського управління юстиції, про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-516, виданого 11 січня 2012 року Кіровським районним судом м. Кіровограда, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12 липня 2012 року; про розшук майна боржника від 18 липня 2012 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що виконавчий лист № 2-516, виданий 11 січня 2012 року Кіровським районним судом м. Кіровограда, не відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки не містить даних щодо індивідуального ідентифікаційного номеру боржника та його номеру і серії паспорта. Крім того, відповідач неправомірно наклав арешт на майно, яке перебуває у заставі позивача, чим позбавив останнього законного права, передбаченого статтею 572 Цивільного кодексу України одержати задоволення зобов'язання, забезпеченого заставою, за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.
Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі. При цьому відповідач посилається на те, що моментом реєстрації є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Оскільки останнє зареєстроване 19.11.2012 р. - державний виконавець, під час винесення постанов не міг знати про існування обтяження.
Позивачем подано заяву про розгляд справи без його участі (а.с.26 т.3). Представник відповідача до суду не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений (а.с.25 т.3).
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 08.06.2017 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 12.06.2017 р.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
24 січня 2008 року Кіровський районний суд м. Кіровограда виніс у справі №2-516/08 рішення, яким стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 кошти у сумі 58708,63 грн. (а.с.18 т.2).
Постановою старшого державного виконавця Кіровського відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції від 19 березня 2012 року ВП №31674105 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-516, виданого 11 січня 2012 року Кіровським районним судом м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу у розмірі 58363,63 грн. та судових витрат 345 грн., а всього у сумі 58708,63 грн. (а.с.166 т.1).
12 липня 2012 року старшим державним виконавцем Кіровського відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на автомобіль Ford Maverick, 2.7 TD GL, 1994 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить боржнику ОСОБА_2 (а.с.179 т.1).
Постановою старшого державного виконавця Кіровського відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції ОСОБА_4 від 18 липня 2012 року оголошено розшук автомобіля Ford Maverick, 2.7 TD GL, 1994 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить боржнику ОСОБА_2.(а.с.177 т.1).
Дана справа розглядається вдруге.
Так, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.05.2015 р. в задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с.37-41 т.2).
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду України від 10.11.2015 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.05.2015 р. у справі №1170/2а-4347/12 - без змін (а.с.68-69 т.2).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.03.2017 р. касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду України від 10.11.2015 р. та постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.05.2015 р. в частині вирішення позовних вимог про визнання незаконними дій відповідача щодо арешту, оголошення заборони на відчуження і розшуку легкового автомобіля Ford Maverick, 1994 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та про визнання нечинними і скасування постанов Кіровського відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12 липня 2012 року та про розшук майна боржника від 18 липня 2012 року - скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд (а.с.146-151 т.).
У вищевказаній ухвалі Вищий адміністративний суд України зазначає, що для правильного вирішення спору суду необхідно було враховувати те, що предметом дослідження в даній справі є з'ясування питання правомірності дій відповідача щодо накладення арешту, оголошення заборони на відчуження і розшуку легкового автомобіля Ford Maverick, 1994 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та правомірності винесення постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12 липня 2012 року та про розшук майна боржника від 18 липня 2012 року, а не з'ясування дотримання законодавчо встановленої форми укладення договору застави та оцінки його правової природи.
Вищим адміністративним судом України вказано, що не встановлення судом першої та судом апеляційної інстанції при вирішенні даної справи вищевказаних обставин як таких, що мають суттєве значення у справі, призвело до передчасних та необґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі.
Відповідно до ч. 5 ст.227 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
Так, судом встановлено, що 19 січня 2006 року ТОВ "Мир Агро Сервіс" (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) уклали договір №001-ФП про надання поворотної фінансової допомоги у розмірі 120000 грн. (а.с.199-200 т.1).
Згідно пунктів 2.3. та 3.1. вказаного договору грошові кошти у розмірі 120000 грн. на момент укладення договору передані позичальнику. Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 19 листопада 2012 року (а.с.199-200 т.1).
В якості забезпечення виконання зобов'язання позичальника за цим договором, позичальник надає позикодавцеві у заставу транспортний засіб: легковий автомобіль марки "Ford" модель "Maverick 2.7 TD", 1994 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 (пункт 3.3. договору №001-ФП) (а.с.199-200 т.1).
19 червня 2006 року між ТОВ "Мир Агро Сервіс", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір відступлення права вимоги. За умовами цього договору до ОСОБА_1 (позивача по справі) перейшло право вимагати від ОСОБА_2 (боржника) повернення суми безпроцентної поворотної фінансової допомоги у розмірі 120000 грн., а ОСОБА_2 (боржник) взяв на себе зобов'язання повернути кошти до 19 березня 2013 року (а.с.31 т.1).
19 червня 2006 року між ОСОБА_1 (заставодержатель) та ОСОБА_2 (заставодавець) уклали договір застави №11/348 щодо забезпечення виконання зобов'язань за договором №001-ФП. Предметом застави за цим договором став автомобіль марки "Ford" модель "Maverick 2.7 TD", 1994 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.29-30 т.1).
Таким чином, позивач є заставодержателем вказаного вище майна з 19 червня 2006 року.
Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, вказана застава від 19 червня 2006 року зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 19 листопада 2012 року (а.с.32-35 т.1).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV (надалі - Закон №606-XIV), що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону №606-XIV державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.
Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 11 Закону №606-XIV державний виконавець має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 17 Закону №606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Аналіз вищенаведених правових норм дає суду підстави стверджувати, що у разі наявності підстав, передбачених ч.ч.1 та 2 ст. 17 Закону №606-XIV, державний виконавець розпочинаючи дії з примусового виконання відповідного рішення має право звертати стягнення на майно, зокрема, шляхом накладення арешту на майно боржника.
Відносини застави регулюються Законом України "Про заставу" від 2 жовтня 1992 року №2654-XII (надалі - Закон №2654-XII).
Відповідно до статті 1 Закону №2654-XII (що діяв в редакції на час виникнення спірних правовідносин) застава - це спосіб забезпечення зобов'язання рухомим майно, в силу якого заставодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.
Відповідно до ст. 13 Закону №2654-XII договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правоустановчих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна здійснюється за місцезнаходженням нерухомого майна, договору застави космічних об'єктів - за місцем реєстрації цих об'єктів.
Таким чином, обов'язкове нотаріальне посвідчення договорів застави станом на 19 червня 2006 року (на день укладення між позивачем та ОСОБА_2 договору застави №11/348) було передбачене лише для тих договорів, де предметом є нерухоме майно або космічні об'єкти, а тому договір застави рухомого майна міг бути укладений в простій письмовій формі.
Згідно ст. 15 Закону №2654-XII застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону. Тобто обов'язок її реєстрації законодавством на той час визначений не був.
Відповідно до ст. 16 Закону №2654-XII право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення.
При цьому стаття 16 Закону №2654-XII станом на 19.06.2006 року містила застереження про те, що реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.
Таким чином, право застави на транспортний засіб виникло у позивача з моменту укладення договору застави, який не підлягав обов'язковому нотаріальному посвідченню, а така застава обов'язковій державній реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 572 Цивільного кодексу України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно з частиною 1 статті 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 54 Закону №606-XIV звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.
Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
При цьому судом не може бути прийнятий аргумент відповідача щодо необізнаності про наявність застави на автомобіль в силу наступного.
Згідно ч.1 ст.6 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Таким чином, суд вважає, що державний виконавець, допускаючи можливість наявності застави на майно, повинен був в межах своєї компетенції задля недопущення порушення прав інших осіб з'ясувати, зокрема, у боржника, дане питання.
Більш того, виявивши наявність застави на арештоване ним майно, державний виконавець не використав положення ст.83 Закону №606-XIV та не повідомив свого безпосереднього керівника щодо таких обставин з метою відновлення вже порушених ним прав позивача.
Враховуючи викладене, оскільки встановлена відсутність умов, передбачених ч. 3 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", суд вважає що діями державного виконавця щодо накладення арешту на майно, а в подальшому винесення постанови про розшук майна боржника, порушено право позивача, як заставодержателя.
Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо арешту, оголошення заборони на відчуження та щодо розшуку автомобіля марки "Ford", модель "Maverick 2.7 TD GL", 1994 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, правомірність винесення оскаржуваних постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12 липня 2012 року ВП №31674105 та про розшук майна боржника від 18 липня 2012 року ВП №31674105, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 32,19 грн. підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати дії Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції щодо арешту, оголошення заборони на відчуження та щодо розшуку автомобіля марки "Ford", модель "Maverick 2.7 TD GL", 1994 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, протиправними.
3. Визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12 липня 2012 року ВП №31674105, винесену старшим державним виконавцем Кіровського відділу Державної виконавчої служби Кіровського міського управління юстиції ОСОБА_4, в частині накладення арешту на автомобіль марки "Ford", модель "Maverick 2.7 TD GL", 1994 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та заборони його відчуження.
4. Визнати протиправною та скасувати постанову про розшук майна боржника від 18 липня 2012 року ВП №31674105, винесену старшим державним виконавцем Кіровського відділу Державної виконавчої служби Кіровського міського управління юстиції ОСОБА_4, якою оголошено розшук автомобіля марки "Ford", модель "Maverick 2.7 TD GL", 1994 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, в повному обсязі.
Присудити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 32,19 грн. (тридцять дві грн. 19 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 34977781).
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду С.В. Дегтярьова