24 травня 2017 року (12 год. 30 хв.) Справа № 808/2601/16 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прудивуса О.В.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовною заявою: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до: Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області
про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
02.09.2016 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач із урахуванням уточнень просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 25.01.2016 № 0004421702, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги таким.
За результатами проведеної відповідачем документальної планової невиїзної перевірки позивача з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 відносно позивача було складено Акт від 11.12.2015 № 85/1720/НОМЕР_1 «Про результати документальної планової невиїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску за період з 01.01.2014 по 31.12.2014» (далі - Акт перевірки від 11.12.2015 № 85/1720/НОМЕР_1). На підставі Акта перевірки від 11.12.2015 № 85/1720/НОМЕР_1 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 25.01.2016 № 0004421702 (далі - податкове повідомлення-рішення), яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 510,00 грн. Підставою винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стало відображення недостовірних відомостей в поданих звітах форми 1-ДФ за І квартал 2014 року в частині кількості працюючих осіб.
Позивач вважає податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним, оскільки згідно з відомостями, вказаними в Акті перевірки, мала місце планова невиїзна перевірка, натомість у наказі про продовження строків перевірки вказано вид перевірки як планову виїзну. Також, позивач зауважив, що ним протягом 2014 року у порядку, встановленому законом, відповідачу подавались податкові розрахунки форми 1-ДФ за І-IV квартали. Так, у поданому 11.05.2014 податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за І квартал 2014 року позивач відобразив 0 працюючих фізичних осіб. Однак, у зв'язку з виявленням помилки, що міститься у поданому 11.05.2014 розрахунку в частині кількості працюючих осіб, 14.07.2014 позивач на підставі ст. 50 Податкового кодексу України (далі - ПК України) подав уточнюючий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум отриманого з них податку за І квартал 2014 року, згідно з яким кількість працюючих становила 5 осіб. У даному випадку, оскільки позивач скористався правом подання уточнюючого розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за І квартал 2014 року, висновок відповідача про наявність недостовірних даних податкової звітності позивача, на його переконання, є необґрунтованим, а тому податкове повідомлення підлягає скасуванню як протиправне.
Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 05.09.2016 відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.
У попередньому судовому засіданні представником відповідача подані заперечення на адміністративний позов, у яких він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки, як вбачається із поданих позивачем податкових розрахунків форми 1-ДФ за І-IV квартали 2014 року, у І кварталі 2014 року позивач використовував працю 0 найманих працівників, у ІІ кварталі 2014 року - 1 працівника, у ІІІ-IV кварталах наймані працівники були відсутні. 14.07.2014 позивачем було надано уточнюючий розрахунок за І квартал 2014 року, згідно з яким кількість працюючих у позивача склала 5 осіб. Отже, такі дії позивача, на переконання відповідача, призвели до відображення недостовірних відомостей в поданих звітах форми 1-ДФ за І квартал 2014 року в частині кількості працюючих осіб. Із урахуванням викладених обставин, відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, а тому у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
У ході попереднього судового засідання представниками сторін надані додаткові докази, а також додаткові пояснення та заперечення на обґрунтування їх правових позицій.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.04.2017 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
24.05.2017 судом було отримано клопотання представників позивача та відповідача про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.
Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,
Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 № 323031 позивача зареєстровано як фізичну особу-підприємця 30.09.2004 (а.с. 12). Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача зареєстровано як юридичну особу - орган державної влади 19.11.2014 (162-165).
Основним видом діяльності позивача за КВЕД-2010 є: оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (46.21); оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (46.71); вантажний автомобільний транспорт (49.41); інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний) (52.29) (а.с. 11).
23.10.2015 відповідач видав Наказ № 1512 «Про проведення планової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1» тривалістю 10 днів (а.с. 12). Даний Наказ був отриманий особисто позивачем 03.11.2015, що підтверджується відповідною позначкою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 143).
На підставі Наказу від 23.10.2015 № 1512 відповідач видав направлення на перевірку від 16.11.2015 № 1170 та від 16.11.2015 № 1171 (а.с. 15, 16) та повідомлення від 23.10.2015 № 0424, яким позивача було зобов'язано забезпечити надання відповідачу всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, а також первинні та інші документи (а.с. 13).
Наказом від 26.11.2015 № 1599 «Про продовження терміну проведення планової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1» було продовжено термін проведення перевірки, розпочатої у листопаді 2015 року на п'ять робочих днів з 30.11.2015 по 04.12.2015 (а.с. 14). Даний Наказ був отриманий уповноваженою особою позивача 08.12.2015, що підтверджується відповідною позначкою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 147).
Позивач у визначений відповідачем строк не надав витребувані документи, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, а також первинні та інші документи. Отже, відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка в приміщенні контролюючого органу.
За результатами перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 11.12.2015 № 85/1720/НОМЕР_1 (т. 1, а.с. 149-154). Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 177.2, 177.4 ст. 177 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на доходи фізичних осіб, отриманих від провадження господарської діяльності за 2014 рік на суму 47 392,58 грн.; пп. «б» п. 176.2, а саме надання звітів за формою 1-ДФ за І квартал 2014 року з недостовірними відомостями; п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7 п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого занижено суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті до бюджету у сумі 72 964,37 грн. (а.с. 153).
На підставі Акта перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 510,00 грн. (а.с. 156). Згідно з розрахунком податку та штрафних санкцій по податку на доходи фізичних осіб 510,00 грн. - це фіксована сума штрафу, передбачена п. 119.2 ст. 119 ПК України.
Податкове повідомлення-рішення та розрахунок податкового зобов'язання та фінансових санкцій були надіслані відповідачем на адресу позивача листом від 26.01.2016 № 719/08-22-17-02 та отримані уповноваженою особою позивача 04.02.2016 (а.с. 155).
Оцінюючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить із такого.
11.05.2014 позивач у встановленому законом порядку подав відповідачу звітний податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум отриманого з них податку за І квартал 2014 року, згідно з яким у позивача в звітному періоді наймані працівники були відсутні (а.с. 70-71).
У зв'язку з виявленням помилки, що міститься у поданому 11.05.2014 розрахунку в частині кількості працюючих осіб, 14.07.2014 позивач подав відповідачу 2 уточнюючих податкових розрахунки, а саме: 1) уточнюючий податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за І квартал 2014 року (порція № 1) форми 1 ДФ (а.с. 72-73); 2) уточнюючий податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за І квартал 2014 року (порція № 2) форми 1 ДФ, в якому позивач, на відміну від первинно поданого у травні 2014 року розрахунку, зазначив п'ять найманих працівників (а.с. 74-75).
Оцінюючи факт наявності у податковій звітності позивача за І квартал 2014 року недостовірних відомостей та, відповідно, правомірність застосування відповідачем до позивача суми штрафу у розмірі 510 грн. за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати», суд виходить із такого.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.п. 49.1, 49.2 ПК України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Згідно зі п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
За приписами п. 102.1 ст. 102 ПК України у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 119.2 ст. 119 ПК України визначено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається (пп. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України).
Судом встановлено, що позивач як податковий агент у встановленому законом порядку протягом 2014 року подавав відповідачу податкові розрахунки форми 1-ДФ за І-IV квартали. Зокрема, 11.05.2014 позивач подав звітний податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за І квартал 2014 року, згідно з яким кількість найманих працівників склала 0 осіб (а.с. 70-71). Однак, у зв'язку з виявленням помилки, що міститься у поданому 11.05.2014 розрахунку в частині кількості працюючих осіб, позивач 14.07.2014 подав уточнюючий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум отриманого з них податку за І квартал 2014 року, згідно з яким кількість працюючих становила 5 осіб (а.с. 72-75). При цьому, позивач, на переконання суду, діяв у відповідності до приписів ст. 50 ПК України.
Отже, оскільки позивач у липні 2014 року у встановлений законом строк скористався правом подання уточнюючого розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за І квартал 2014 року, суд вважає, що розбіжність між звітним та уточнюючим податковими розрахунками позивача за І квартал 2014 року в частині кількості працюючих фізичних осіб не є недостовірністю відомостей у податковій звітності у розумінні п. 119.2 ст. 119 ПК України, а тому застосування відповідачем по відношенню до позивача штрафу у розмірі 510 грн. є протиправним.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Надані позивачем у їх сукупності докази, на переконання суду, спростовують доводи відповідача щодо наявності недостовірних відомостей у звітному податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за І квартал 2014 року форми 1 ДФ, поданого позивачем. При цьому, суд вважає, що надані відповідачем докази не підтверджують факт відображення позивачем у звітному податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за І квартал 2014 року форми 1 ДФ недостовірних відомостей в частині кількості працюючих осіб, а, отже, позивач довів протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню, а відтак, адміністративний позов слід задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Квитанцією від 01.09.2016 № 0.0.609917017 (т. 1, а.с. 3) підтверджується сплата позивачем судового збору в розмірі 550,00 грн. Таким чином, відповідна сума підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 94, 98, 158 - 163 КАС України, суд
Задовольнити адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області форми «Р» від 25.01.2016 № 0004421702, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн.
Судовий збір у розмірі 550,00 грн. (п'ятсот п'ятдесят шість гривень 00 копійок) присудити на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.В. Прудивус