20 березня 2017 року м.Житомир справа № 806/113/17
категорія 8.3.5
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Нагірняк М.Ф.,
за участю: секретар судового засідання Добровольська Н.А.,
представник позивача Ейсмонт С.П.,
представник відповідача БайдалаІ.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ємільчино-льон" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001854001, №0001864001 від 20.12.2016 року,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ємільчино-льон" звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0001854001, №0001864001 від 20.12.2016року.
В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі і зазначила, що Відповідачем була призначена та проведена планова виїзна перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2014року по 30.09.2016року. За результатами такої перевірки, на думку представника Позивача, уповноважені особи податкового органу безпідставно прийшли до висновку про заниження підприємством зобов'язань зі сплати акцизного податку при оптовій реалізації пального суб'єктам господарювання. Як зазначила представник Позивача, така реалізація пального була зумовлена виключно наявними договорами, оплата проводилася виключно шляхом безготівкового перерахування коштів через установи банків. Таке пальне залишалося на зберіганні у підприємства відповідно на АЗС в с.Сімаківка та в смт.Ємільчино, на яких вівся лише поточний облік за відповідними талонами переданого оптовим покупцям такого пального.
На думку представника Позивача, така реалізація пального оптовим споживачам не призводить до нарахування акцизного податку.
Представник Відповідача, Головного управління ДФС у Житомирській області, проти позову заперечила і пояснила, що дійсно в період з 07.11.2016року по 25.11.2016року уповноваженими посадовими особами податкового органу була проведена планова виїзна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2014року по 30.09.2016року. За результатами такої перевірки, окрім іншого, було встановлено заниження Позивачем своїх податкових зобов'язань з акцизного податку при реалізації через паливно - роздавальні колонки АЗС (в с.Сімаківка та в смт.Ємільчино), що призвело до заниження таких податкових зобов'язань на загальну суму 562871,00грн.
Зазначені порушення, на думку представника Відповідача, стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень щодо збільшення Позивачу сум податкових зобов'язань з акцизного податку та застосування фінансових санкцій за вказаний період по кожній окремій АЗС.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача та заперечення представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку визначення податкових зобов'язань зі сплати акцизного податку та підстав їх виникнення регулюються правовими нормами Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.
В судовому засіданні встановлено, що в період з 07.11.2016року по 25.11.2016року уповноваженими посадовими особами податкового органу була проведена планова виїзна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2014року по 30.09.2016року, про що був складений відповідний акт перевірки від 02.12.2016року. За результатами такої перевірки, окрім іншого, було винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 20.12.2016р.:
- №0001854001, відповідно до якого підприємству були збільшені суми податкових зобов'язань з акцизного податку на 384489,00грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 96122,00грн.;
- №0001864001, відповідно до якого підприємству були збільшені суми податкових зобов'язань з акцизного податку на 178382,00грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 44596,00грн.
Як зазначено в оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях від 20.12.2016 р. №0001854001 і №0001864001, підставою для їх винесення щодо збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Ємільчино-льон" відповідних сум податкових зобов'язань з акцизного податку та застосування фінансових санкції, стали порушення Позивачем вимог п.п.213.1.9 п.213.1 ст.213, п.п.214.1.4. п.214.1 ст.214 та п.216.9 ст.216 Податкового кодексу України.
Відповідно до висновків, зазначених в акті перевірки від 02.12.2016року, та пояснень представника податкового органу в судовому засіданні підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стало виключно недекларування Позивачем реалізації пального кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання через АЗС в с.Сімаківка вартістю 3746018,00грн. та через АЗС смт.Ємільчино вартістю 8074269,00грн., а всього на загальну суму 11820287,00грн., що призвело до несплати акцизного податку на загальну суму 562871,00грн.
Доводи податкового органу про заниження Позивачем сум акцизного податку з реалізації підакцизних товарів в 2015році на загальну суму 562871,00грн. не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, так як не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, з огляду на наступне.
Безспірно, за приписами п.п.213.1.9 п.213.1 ст.213 Податкового кодексу України ( в редакції на день виникнення спірних відносин протягом 2015року) об'єктом оподаткування акцизним податком була реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, а їх вартість є базою оподаткування цим податком (п.п.214.1.4 п.214.1 ст.214 цього ж Кодексу).
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що протягом 2015року Позивач через АЗС (в с.Сімаківка та в смт.Ємільчино) було реалізовано нафтопродуктів (дизельне паливо, бензин, скраплений газ) на загальну суму 11820287,00грн. 139 суб'єктам господарювання відповідно до Реєстру договорів на оптовий продаж нафтопродуктів 2015року (а.с.120-122т.1).
Така реалізація нафтопродуктів була зумовлена наявністю договорів між Позивачем та вказаними 139 суб'єктами господарювання. Згідно умов вказаних договорів Продавець одночасно здійснює тимчасове зберігання реалізованих нафтопродуктів, відпуск яких здійснюється через АЗС (в с.Сімаківка та в смт.Ємільчино) (п.1 Договору). Оплата одержаних нафтопродуктів здійснюється виключно в безготівковому порядку (п.3.1 Договору), а передача - за видатковими накладними, які досліджені в судовому засіданні.
Як пояснила в судовому засіданні представник Позивача, реалізація вказаних нафтопродуктів через АЗС (в с.Сімаківка та в смт.Ємільчино) на загальну суму 11820287,00грн. 139 суб'єктам господарювання здійснювалася виключно за оптовими цінами, а їх відпуск обліковувався згідно талонів, що відображалося в змінних звітах працівників підприємства. В підтвердження своїх доводів представником надано, а судом досліджено вказані письмові докази (а.с.96-138 т.10).
Таким чином, за своєю сутністю така реалізація протягом 2015року вказаних нафтопродуктів через АЗС (в с.Сімаківка та в смт.Ємільчино) на загальну суму 11820287,00грн. 139 суб'єктам господарювання не можна розцінювати як роздрібну торгівлю такими підакцизними товарами.
Більш того, за приписами п.216.9 ст.216 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Судом безспірно встановлено, що всі зазначені 139 суб'єктів господарювання оплату за реалізовані Позивачем нафтопродукти здійснили в безготівковому порядку. Ці обставини визнаються податковим органом і підтверджуються дослідженими в судовому засіданні платіжними дорученнями щодо оплати таких нафтопродуктів на загальну суму 11820287,00грн.
Суд вважає безпідставними доводи податкового органу, що реалізація вказаних нафтопродуктів здійснювалася із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Такі твердження є помилковими, так як в досліджених судом фіскальних звітах РРО не міститься жодних даних про отримання готівкових коштів при відпуску 139 суб'єктам господарювання нафтопродуктів.
Позначення "ЧЕК" у таких фіскальних звітах свідчить виключно про подію відпуску нафтопродуктів і не передбачає отримання готівкових коштів від покупця. Таку особливість програмного забезпечення РРО підтверджується листом ТОВ "НД ПРОДАКШН" (а.с.93-94т.10).
Зазначене свідчить, що в розумінні вимог п.216.9 ст.216 Податкового кодексу України у Позивача не виникало протягом 2015року податкових зобов'язань зі сплати акцизного податку щодо реалізації 139 суб'єктам господарювання нафтопродуктів на загальну суму 11820287,00грн., оплата яких здійснена виключно в безготівковому порядку без використання РРО.
Тобто, Позивач правомірно таку реалізацію нафтопродуктів протягом 2015року 139 суб'єктам господарювання на загальну суму 11820287,00грн. не включав до бази оподаткування акцизним податком.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Житомирській області №0001854001, №0001864001 від 20.12.2016 року винесені не на підставі вимог чинного законодавства та без врахування всіх обставин, що мали значення для їх винесення, а тому є протиправними та підлягають скасуванню, а позов - задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказом понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Ємільчино-льон" у вигляді судового збору в сумі 10553,83грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області.
Керуючись ст.ст.2,86,94,159-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позов задовольнити, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Житомирській області №0001854001, №0001864001 від 20.12.2016 року.
Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Ємільчино-льон" у вигляді судового збору в сумі 10553,83грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк
Повний текст постанови виготовлено: 24 березня 2017 р.