Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
12 червня 2017 року Справа № 805/2175/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Постановлено в нарадчій кімнаті
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., ознайомившись з позовною заявою
Державної Служби України з питань праці
до
Відокремленого підрозділу «Шахта «Родинська» державного підприємства «Мирноградвугілля»
про
застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -
Державна Служба України з питань праці звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відокремленого підрозділу «Шахта «Родинська» державного підприємства «Мирноградвугілля», в якому просили суд застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду, шляхом зобов'язання ВП «Шахта «Родинська» ДП «Мирноградвугілля» негайно зупинити ведення робіт з експлуатації: опрокиду ОК-2-900 обхідного квершлагу пласту k5, стрічкового конвеєру 1Л-100У похилого квершлагу на головний ствол, живильника КЛ-10 на похилий квершлаг на головний ствол, живильника КЛ-10 у камері дозування живильників головного стволу. Просили застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Відокремленого підрозділу «Шахта «Родинська» державного підприємства «Мирноградвугілля», шляхом зобов'язання відповідача негайно відсторонити від роботи працівників, що не пройшли періодичний медичний огляд у встановленому порядку. Розглянути справу у скороченому провадженні відповідно до п. 5 ч.1 ст. 183-2 КАС України. Постанову звернути до негайного виконання. Окрім того, позивач просив суд звільнити його від сплати судового збору.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, крім іншого, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статті 106 цього Кодексу.
Згідно пункту 4 частини першої статті 106 КАС України у позовній заяві, зокрема, зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Як встановлено судом, викладаючи обставини позовної заяви позивач Державна Служба України з питань праці обґрунтовує позов, посилаючись на Наказ Головного управління Держпраці у Донецькій області від 16.05.2017 № 885 «Про проведення позапланової перевірки Державного підприємства «Красноармійськвугілля», направлення на проведення перевірки Головного управління Держпраці у Донецькій області від 16.05.2017 № 06.4/553, Акт перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 24.05.2017 № 06.4-6/79, № 06.4-7/80, підписаних начальником Головного управління Держпраці у Донецькій області Шубіним В.П. - керівником юридичної особи.
Окрім того, адміністративний позов підписано начальником Головного управління Держпраці у Донецькій області Шубіним В.П. за довіреністю Державної Служби України з питань праці від 13 березня 2017 року № 27, яка була видана «з метою виконання покладених на Головне управління Держпраці в Донецькій області функціональних обов'язків в частині звернення до суду з позовами про застосування заходів реагування…». Суд зауважує, що відповідно до пункту 11 Положення про Головне управління Держпраці у Донецькій області, затвердженого Наказом Держпраці від 04 лютого 2016 року № 8 начальник Управління Держпраці, зокрема, очолює Управління Держпраці, здійснює керівництво його діяльністю, представляє Управління Держпраці у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями; здійснює керівництво Управлінням Держпраці, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності та здійснює інші повноваження відповідно до законодавства. Таким чином, Положенням, начальник Головного управління Держпраці у Донецькій області безпосередньо наділений повноваженнями з метою виконання покладених на Головне управління Держпраці в Донецькій області функціональних обов'язків, у тому числі на захист прав та інтересів суб'єкта владних повноважень-юридичної особи.
Нормами пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення) встановлено, що Державна служба з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).
Наказом Держпраці від 04 лютого 2016 року № 8 затверджене Положення про Головне управління Держпраці у Донецькій області (далі - Положення), відповідно до якого Головне управління Держпраці у Донецькій області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується. Повноваження Управління Держпраці поширюються на територію Донецької області.
Відповідно до пункту 15 Положення Головне управління Держпраці у Донецькій області є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в установах Державної казначейської служби України.
Тобто, документальний склад адміністративної заяви та законодавча база дає можливість чітко визначити, що головне управління Держпраці у Донецькій області є юридичною особою, що дозволяє говорити про наявність традиційних ознак, які характеризують юридичну особу, в тому числі, виступати в правовідносинах від свого імені, а не від імені засновників, держави, вищестоящих організацій, організацій до складу якої вона входить.
З огляду на аналіз приписів статті 48 КАС України адміністративну процесуальну правоздатність і здатність особисто здійснювати свої процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві мають, в тому числі, юридичні особи. Такою правосуб'єктністю законодавство України наділяє суб'єкта владних повноважень з моменту їхнього створення та припиняється ліквідацією.
З аналізу вищезазначеного вбачається, що з адміністративним позовом звернулась не та особа, якій належить право вимоги.
Згідно з частиною першою статті 52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про що суд повідомляє третю особу (частина друга статті 52 КАС України).
Якщо позивач не згоден на заміну неналежного позивача іншою особою, то суд має розглянути справу за первісно заявленим позовом та відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог, оскільки інше суперечитиме положенням пункту 4 частини першої статті 7 та статті 11 КАС України, які передбачають змагальність сторін та диспозитивність в адміністративному судочинстві.
Окрім того, відповідно до частини третьої статті 106 КАС України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
У порушення даної норми позивачем не додано до адміністративного позову документу про сплату судового збору.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених Законом № 3674. Сплата судового збору має на меті спонукати сторони утриматися від подання явно необґрунтованих позовів, стимулювати добровільне дотримання закону відповідачем, а також компенсувати державі частину видатків, необхідних для здійснення правосуддя. Законом № 3674 передбачено перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору.
Згідно з положеннями частини першої статті 2 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674) платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подається юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Законом України від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2017 року - 1600,00 гривень.
Відповідно до положень частини третьої статті 6 Закону № 3674 у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З позовної заяви позивача вбачається, що до суду були заявлені 2 вимоги немайнового характеру, а саме: застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду, шляхом зобов'язання ВП «Шахта «Родинська» ДП «Мирноградвугілля» негайно зупинити ведення робіт з експлуатації: опрокиду ОК-2-900 обхідного квершлагу пласту k5, стрічкового конвеєру 1Л-100У похилого квершлагу на головний ствол, живильника КЛ-10 на похилий квершлаг на головний ствол, живильника КЛ-10 у камері дозування живильників головного стволу та застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до Відокремленого підрозділу «Шахта «Родинська» державного підприємства «Мирноградвугілля», шляхом зобов'язання відповідача негайно відсторонити від роботи працівників, що не пройшли періодичний медичний огляд у встановленому порядку.
Таким чином, при зверненні до адміністративного суду позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за кожну позовну вимогу, що становить 3 200, 00 гривень (1600,00 грн. * 2 позовні вимоги).
Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
За таких обставин позовна заява Державної Служби України з питань праці підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом визначення в адміністративному позові належного позивача та надання суду документа про сплату судового збору.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 88, 106, 108, 160, 165, 185, 186, 254 КАС України, -
Позовну заяву Державної Служби України з питань праці до Відокремленого підрозділу «Шахта «Родинська» державного підприємства «Мирноградвугілля» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) - залишити без руху.
Надати позивачу строк протягом 10 (десяти) днів з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, роз'яснивши при цьому, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Толстолуцька М.М.