Провадження № 1кп-200-476-16
Справа № 200/9246/17
Іменем УКРАЇНИ
08 червня 2017 року Бабушкінський районний суд
м.Дніпропетровська
у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю:
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Дніпро обвинувальний акт та додатки до нього за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, який мешкає в АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307, ч.1 ст.311 КК України,-
В провадження Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт та додатки до нього щодо ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307, ч.1 ст.311 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, обвинуваченому під час досудового слідства, у зв'язку з тим, що він залишив своє місце мешкання, було змінено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою, останній є особою наркозалежною і тому продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду, продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів та впливати на свідків, які викривали його злочину діяльність і дані про які ОСОБА_5 в даний час стали відомі.
Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 заперечували проти продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та заявили клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт з засобами електронного контролю, так як обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнає, умови домашнього арешту він порушив, у зв'язку з необхідністю піклування за вагітною дівчиною, яка мешкає у Харківській області. Крім цього, ОСОБА_5 хворіє на гепатит В та С і в умовах слідчого ізолятора він не може отримати належну медичну допомогу.
Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним клопотання прокурора задовольнити, клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт залишити без задоволення та продовжити дію щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з тих підстав, що ризики, які враховувались судом при обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме можливість переховування обвинуваченого від суду, впливати на свідків на час розгляду у суді кримінального провадження не відпали та продовжують існувати з наступних підстав. Так, ОСОБА_5 не одружений, не має міцних соціальних зв'язків, під час досудового слідства порушив умови перебування під домашнім арештом та залишив своє місце мешкання, виїхав за межі м.Дніпро, у зв'язку з чим йому було запобіжний захід змінено на тримання під вартою. ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років і суворість покарання, яке може бути призначено ОСОБА_5 у випадку доведеності його вини, у сукупності з вище викладеними обставинами, дає суду обґрунтовану підставу вважати наявність ризику, що ОСОБА_5 може переховуватися від суду або продовжити вчиняти кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів та впливати на свідків, дані про які ОСОБА_5 в даний час стали відомі.
Посилання захисту та обвинуваченого ОСОБА_5 , як на підставу зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт наявність у ОСОБА_5 захворювання гепатитом В та С, суд не може вважати підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки у суду відсутні будь-які дані, що обвинувачений ОСОБА_5 хворіє на вказане захворювання і за станом здоров'я не може перебувати у слідчому ізоляторі і що йому не можуть надати належну медичну допомогу в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань Удптсу у Дніпропетровській області (№4).
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, застосування більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі домашнього арешту, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 .
На підставі викладеного суд вважає необхідним у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу відмовити та продовжити застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою запобігання можливості обвинуваченого сховатися від суду, впливати на свідків та з метою забезпечення виконання процесуальних рішень по справі.
Відповідно до ст.183 КПК України, з урахуванням майнового та сімейного стану ОСОБА_5 , його особи, а також встановлених ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, суд вважає необхідним заставу у розмірі 128 000 грн. залишити без змін, як достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, які він у разі внесення зазначеної суми застави, зобов'язаний буде виконувати.
Керуючись ст.ст.132, 176, 177, 178, 182, 183, 194, 197 КПК України, -
Клопотання захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, - залишити без задоволення.
Продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 06 серпня 2017 року.
Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 128 000 грн.
Покласти на ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, визначенні ухвалою суду щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у разі невиконання яких судом буде вирішено питання про звернення застави у доход держави.
Ухвала суду апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя
Бабушкінського районного суду ОСОБА_1
м.Дніпропетровська