Справа №200/6407/17
Провадження №2/200/696/17
18 квітня 2017 року суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Шевцова Т.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерспецмаркет» до ОСОБА_1 транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради про визнання протиправними та скасування наказів, -
13 квітня 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу №6 від 29.03.2017 року Директора ОСОБА_1 транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради «Про розірвання договору з організації перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування №32», наказу №7 від 29.03.2017 року начальника ОСОБА_1 транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради «Про розірвання договору з організації перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування №149», наказу №8 від 29.03.2017 року начальника ОСОБА_1 транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради «Про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування №32», наказу №9 від 29.03.2017 року начальника ОСОБА_1 транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради «Про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування № 149».
Разом з позовом позивачем подано клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказів №6 від 29.03.2017 року Директора ОСОБА_1 транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради «Про розірвання договору з організації перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування №32», №7 від 29.03.2017 року Директора ОСОБА_1 транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради «Про розірвання договору з організації перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування № 149», №8 від 29.03.2017 року Директора ОСОБА_1 транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради «Про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування №32», №9 від 29.03.2017 року Директора ОСОБА_1 транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради «Про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування № 149» .
В обґрунтування даного клопотання позивач посилається на те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення по суті, яка полягає в тому, що ТОВ «Інтерспецмаркет» кожен день несе матеріальні збитки у сумі 10200 грн. на маршруті №32 та 8600 грн. на маршруті №149, і з кожним днем матеріальні збитки збільшуються, що порушує права позивача та у разі задоволення позову поновити порушені права буде неможливо.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, вивчивши заяву про забезпечення позову, доходжу наступного висновку.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення, у разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 117 КАС України, подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковим для її виконання.
Частинами 3, 4 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено наступні способи забезпечення позову: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборона вчиняти певні дії.
Відповідно до п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ", судам необхідно враховувати, що згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.
Крім того, згідно частини 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Згідно із п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Судам слід мати на увазі, що забезпечення адміністративного позову у спосіб не передбачений Законом є неприпустимим, оскільки це є вихід за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України.
Забезпечення адміністративного позову у формі зупинення дії наказів №6 від 29.03.2017 року Директора ОСОБА_1 транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради «Про розірвання договору з організації перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування №32», №7 від 29.03.2017 року Директора ОСОБА_1 транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради «Про розірвання договору з організації перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування № 149», №8 від 29.03.2017 року Директора ОСОБА_1 транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради «Про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування №32», №9 від 29.03.2017 року Директора ОСОБА_1 транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради «Про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування №149» відповідає процесуальним приписам ч.4 ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України та враховує правову позицію, наведену в п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ".
Звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилається на те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, зокрема, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Додатково суд враховує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим вимогам, мають бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Також при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;
- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;
- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
В зазначеній заяві про забезпечення адміністративного позову позивачем наведено відповідні обставини, які підтверджують існування ризику спричинення йому збитків до ухвалення рішення в справі та те, що для відновлення прав, свобод та інтересів, позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Предметом спору по цій справі є правомірність дій відповідача з постановлення наказів, якими в односторонньому порядку розірвано договори з позивачем про перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №149 та №32 та визначення іншого перевізника, про що позивача було повідомлено листом №5/5-175 від 03.04.2017 року .
Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст. 7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст. 3 Конституції України та ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.
Аналіз обставин справи свідчить про наявність дійсного спору між учасниками процесу та реальність загрози виникнення суттєвої шкоди правам позивача.
Подальші дії відповідача ОСОБА_1 транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради, пов'язані з виданням наказу з приводу розірвання договорів від 02.09.2013 року №№149-050 та 032-048 з організації перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування №149 та 32 відповідно, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю «Турист» можуть нанести значної шкоди правам, свободам та інтересам позивача, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання майбутнього рішення суду, що зробить неможливим відновлення порушених права позивача.
Враховуючи наведене, обґрунтованість клопотання позивача та спімірність способу забезпечення позову пред'явленим позовним вимогам, відповідність предмету позову, суд має достатньо правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки при розгляді справи по суті судом буде встановлюватись питання щодо наявності порушення прав та інтересів позивача з боку відповідача.
Керуючись ст.ст.117, 118 КАС України, суд,-
Клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - задовольнити.
До вирішення спору по суті зупинити дію наказів №6 від 29.03.2017 року Директора ОСОБА_1 транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради «Про розірвання договору з організації перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування №32» , №7 від 29.03.2017 року Директора ОСОБА_1 транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради «Про розірвання договору з організації перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування № 149», №8 від 29.03.2017 року Директора ОСОБА_1 транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради «Про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування №32», №9 від 29.03.2017 року Директора ОСОБА_1 транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради «Про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування № 149».
До вирішення спору по суті заборонити Директору ОСОБА_1 транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради вчиняти будь-які дії, пов'язані з виданням наказів №6 від 29.03.2017 року Директора ОСОБА_1 транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради «Про розірвання договору з організації перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування №32», №7 від 29.03.2017 року Директора ОСОБА_1 транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради «Про розірвання договору з організації перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування № 149», №8 від 29.03.2017 року Директора ОСОБА_1 транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради «Про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування №32», №9 від 29.03.2017 року Директора ОСОБА_1 транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради «Про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування № 149».
Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, строк пред'явлення ухвали до виконання до 18.04.2020 року.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська.
Суддя Т.В. Шевцова