Вирок від 30.10.2009 по справі 1-178/2009

Справа № 1-178

2009р.

ВИРОК

І М 'Я М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2009р.

Миколаївський районний суд Львівської областів складі :

головуючого - судді Березюка Г.М.

при секретарі Федчук І.М.

з участю прокурора Пришляка Ю.О.

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, не військовозобов'язаного, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніше не судимого

- в злочині передбаченому ст. 186 ч.1 КК України ,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 на початку серпня 2009 року вдень в м. Новий Розділ по вул. Чорновола, 9 Львівської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння під час розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_1 поблизу Новороздільського професійного ліцею, відкрито викрав у потерпілого ОСОБА_1 мобільний телефон «Нокіа - 2600» з сім карткою «Київстар» на загальну суму 175 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що він дійсно на початку серпня 2009 року, приблизно о 17 год. 00 хв. в центрі міста Новий Розділ зустрів знайомого ОСОБА_1 Вони придбали пляшку вина й разом пішли на територію Новороздільського професійного ліцею №5 його розпивати. Він просив у ОСОБА_1 мобільний телефон, а коли той відмовив, то вирвав із рук потерпілого телефон марки «Нокіа-2600», в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «Київстар» Згідний з вартістю краденого. Обіцяє більше подібного не вчиняти.

Крім особистого визнання підсудним ОСОБА_2 своєї винності в скоєнні злочину, вина підсудного у пред'явленому звинуваченні за ст. 186 ч.1 КК України повністю доведена в судовому засіданні і стверджується такими доказами.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні ствердив, що дійсно на початку серпня 2009 року приблизно о 17 год. 00 хв. в центрі міста зустрів ОСОБА_2 Разом вони вирішили випити вина. Вдвох зайшли в магазин на проспекті Шевченка, 5, де ОСОБА_2 придбав пляшку вина. Після цього вони пішли в напрямку Новороздільського професійного ліцею, де розпили пляшку вина 0,7 л. Це було приблизно 0 18 год. 00 хв. В цей час йому на мобільний телефон зателефонував знайомий. ОСОБА_2, побачивши у нього телефон, почав просити його дати зателефонувати, однак він відмовився давати телефон. Почувши відмову, ОСОБА_2 вихопив в нього з руки телефон і почав швидко відходити. Він відразу почав йти за ОСОБА_2, просив повернути телефон, однак ОСОБА_2 нічого не відповівши, почав швидше йти. Він почав бігти за ОСОБА_2, проте той повернув за кут будинку і сховався. Спочатку не звертався нікуди, оскільки шукав сам ОСОБА_2 та думав, що той поверне йому телефон, заходив до нього додому, але не міг застати його і 27.08.2009 року звернувся в міліцію в м. Новий Розділ, написавши заяву про факт викрадення телефону. Приблизно через місяць телефон йому повернули. Вартість викраденого телефону оцінює в 150 грн. з врахуванням зносу, вартість викраденої сім-картки становить 25 грн. Однак матеріальних претензій до підсудного не має.

Протоколом допиту свідка ОСОБА_3 стверджується, що на початку серпня 2009 року, приблизно о 17 год. 00 хв. він вийшов з дому, щоб купити хліб. В цей час побачив як при вході на територію гуртожитку Новороздільського професійного ліцею №5 стояв його син ОСОБА_4 та ОСОБА_1, які розпивали пляшку вина. Син ОСОБА_2 прийшов додому приблизно через 15 хв. і він побачив, що той має мобільний телефон марки «Nokia» сірого кольору, на задній стороні якого була наклейка білого кольору з написом «ВІРЮ» та зображене червоне серце. Це викликало у нього підозру і він запитав у ОСОБА_2, де той взяв мобільний телефон, на що ОСОБА_2 відповів, що взяв його покористуватись в ОСОБА_1 Він одразу наказав сину негайно повернути телефон власнику ОСОБА_1, той відповів, що поверне та вийшов з квартири. Наступного дня ОСОБА_1 прийшов до них додому, шукав ОСОБА_2 і сказав, що ОСОБА_2 забрав його телефон. Він повідомив ОСОБА_1, що його син ОСОБА_4 поїхав в село та вернеться за кілька днів. Приблизно за три дні ОСОБА_2 повернувся додому і він запитав його, чому той не повернув телефон ОСОБА_1. ОСОБА_2 зізнався, що телефон продав в приміщенні ПК «Юність», де ремонтують мобільні телефони за 50 грн.. Після цього вони вдвох пішли до ОСОБА_5, приватного підприємця, який здійснює ремонт радіоапаратури в приміщенні ПК «Юність» та викупили даний телефон вже за 80 грн. Спочатку він сам хотів повернути мобільний телефон ОСОБА_1, але не знайшовши його, віддав телефон синові та сказав повернути, але оскільки той не повернув його, то він пішов у відділення міліції, видав телефон працівникам міліції та повідомив, що телефон належить ОСОБА_1, розповів при яких обставинах він до нього потрапив. Спочатку він не знав, що телефон здобутий злочинним шляхом, а коли дізнався, то видав телефон працівникам міліції.

Протоколом допиту свідка ОСОБА_5 стверджується, що він здійснює підприємницьку діяльність в приміщенні ПК «Юність» м. Нового Роздолу, шляхом надання послуг з ремонту радіоапаратури. На початку серпня 2009 року до нього зайшов ОСОБА_2 та сказав, що йому терміново потрібні гроші, для цього він хоче залишити в заставу власний мобільний телефон. При цьому ОСОБА_2 сказав, що гроші поверне наступного дня. Крім того ОСОБА_2 ствердив, що телефон не є крадженим та дійсно йому належить. Він погодився і дав ОСОБА_2 50 грн., а телефон залишив в себе. Це був телефон марки «Nokia» сірого кольору, сім-картка в телефоні була відсутня, ІМЕІ телефону №35762000/012398/5. На задній частині корпусу була наклейка із написом «Вірю» та зображенням серця. Приблизно через 3-4 дні до нього знову прийшов ОСОБА_2 А зі своїм батьком і сказали, що хочуть забрати телефон, оскільки у ОСОБА_2 виникли якісь проблеми з тим телефоном, оскільки він ніби-то йому не належав. Він погодився повернути телефон, однак сказав, що оскільки ОСОБА_2 невчасно повернув гроші, то необхідно дати за телефон 80 грн. ОСОБА_2 з батьком погодились на це, заплатили гроші і він повернув їм телефон. Після цього вони вийшли.

Крім наведених доказів пред'явлене підсудному звинувачення за ст. 186 ч.1 КК України стверджується рядом письмових доказів по справі, зокрема: заявою ОСОБА_1 від 27.08.2009 року, першими поясненнями учасників та очевидців події злочину, протоколом огляду речових доказів від 16.09.2009 року, протоколами допиту свідків-очевидців події, а також іншими письмовими документами зібраними по справі.

Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ст.186 ч.1 КК України є вірною, оскільки підсудний відкрито заволодів чужим майном..

Обираючи вид та міру покарання підсудному Свірському суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який підсудний вчинив в стані алкогольного сп'яніння, що суд визнає як обставину, що обтяжує покарання, з другого боку судом враховується і ряд обставин, що пом'якшують покарання підсудному, зокрема те, що підсудний ОСОБА_2 позитивно характеристизується по місцю проживання, добровільно відшкодував завдані збитки, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, вперше притягується до кримінальної відповідальності. При таких обставинах, суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_2 можливі без ізоляції від суспільства і тому покарання підсудному слід обрати у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням ст.75 КК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним та засудити за ст. 186 ч. 1 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.

У відповідності з ст.ст. 75,76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання , якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов?язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця свого проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід, підписку про невиїзд, до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 залишити без змін.

Речові докази по справі: мобільний телефон «Nokia 2600» залишити у власності і користуванні ОСОБА_1.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області протягом 15-ти днів з моменту його оголошення,через районний суд.

Суддя:

Попередній документ
6699559
Наступний документ
6699561
Інформація про рішення:
№ рішення: 6699560
№ справи: 1-178/2009
Дата рішення: 30.10.2009
Дата публікації: 08.05.2010
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Миколаївський районний суд Львівської області
Категорія справи: