Категорія 2.11.15
10 листопада 2009 року Справа № 2а-25395/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Ігнатович О.А.,
прокурора - прокурор відділу представництва інтересів громадян
та держави в судах прокуратури області
Гриненко С.В. (довіреність від 31.07.2008 № 548)
та представників сторін:
від позивача - начальник юридичного відділу
Тєрєховська Н.Є. (довіреність від 06.01.2009 № 01/47)
від I-го відповідача - головний державний податковий
інспектор юридичного відділу
Самохін Ю.В. (довіреність від 12.02.2009 № 2884/10-013)
від II-го відповідача - головний спеціаліст-юрисконсульт юридичного відділу
Мінаєва І.І. (довіреність від 31.12.2008 № 14-12/1-20)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів»
до
I відповідача - спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську
II відповідача - Головного управління Державного казначейства України
у Луганській області
про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по податковій декларації за жовтень 2008 року в сумі 24312159,00 грн.
26 серпня 2009 року відкрите акціонерне товариство «Стахановський завод феросплавів» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську та Головного управління державного казначейства України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по податковій декларації за жовтень 2008 року в сумі 24312159,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.
Позивачем на виконання вимог пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 липня 1997 року за № 250/2054, до Стахановської ОДПІ була подана податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2008 року, що зареєстрована 20.11.2008 Стахановською ОДПІ за № 37268. Відповідно до рядку 25 вказаної податкової декларації та розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток № 3 до декларації) позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника податку, у розмірі 24312159,00 грн.
У лютому 2009 року спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську здійснила виїзну позапланову перевірку відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за жовтень 2008 року, про результати якої 13.02.2009 складено довідку № 103/08-3/00186513. Цією довідкою встановлені обставини сплати відкритим акціонерним товариством «Стахановський завод феросплавів» платіжними дорученнями сум ПДВ у складі вартості товарів (послуг) на користь постачальників у попередньому податковому періоді в сумі 24312159,00 грн. та підтверджено заявлену підприємством суму бюджетного відшкодування по ПДВ за жовтень 2008 року.
Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, повинна діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, - за наслідками перевірки, або надати висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Чинним податковим законодавством України не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утримуватись від виконання зазначених дій, що зробив відповідач. Крім того, нормами Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» право господарюючого суб'єкта-платника ПДВ на отримання бюджетного відшкодування по ПДВ не є залежним від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.
В порушення вимог підпункту 7.7.5 пункту 7.7. статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» податковий орган не надав органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, внаслідок чого перед позивачем утворилась бюджетна заборгованість з податку на додану вартість в сумі 24312159,00 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
На підставі клопотання Прокуратури Луганської області від 10.11.2009 № 25395-05 вих. 09 з метою захисту інтересів держави від порушень або загрози порушень економічних інтересів, судом до участі у справі допущено прокурора.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові. Крім того, представник позивача в письмових поясненнях від 10.11.2009 № 02/4768 звернув увагу суду на той факт, що 13.02.2009 року складено довідку № 103/08-3-00186513 за результатами перевірки достовірності нарахування сум ПДВ за жовтень 2008 року, якою встановлені обставини сплати ВАТ «Стахановський завод феросплавів» платіжними дорученнями сум ПДВ у складі вартості товарів (послуг) на користь постачальників у попередньому періоді в сумі 24312159,00 грн. та підтверджено заявлену підприємством суму бюджетного відшкодування по ПДВ за жовтень 2008 року в сумі 19756060,00 грн. і вказано, що не можливо підтвердити бюджетне відшкодування на суму 4556099,00 грн. у зв'язку з неотриманням відповідей на запити. Однак, вказаною перевіркою порушень законодавства не встановлено.
Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську позов не визнала, про що подала суду заперечення проти позову від 16.10.2009 № 22323/10/10013 (арк. справи 129-130). В запереченнях проти позову I-й відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі у зв'язку з тим, що відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 ст. 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» крім інших обов'язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість передбачено обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.
Суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а джерелом бюджетного відшкодування відповідно до підпункту 7.7.10 пункту 7.7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» є загальні доходи Державного бюджету України.
Виходячи зі змісту Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.
Відповідно до Наказу ДПА України від 18.08.2005 № 350 № Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість» податковий орган у разі сумніву може організувати проведення зустрічних документальних перевірок по відповідному ланцюгу постачання. З метою здійснення зустрічних документальних перевірок по відповідному ланцюгу постачання було направлено запити по ланцюгу: ВАТ «Стахановський завод феросплавів» ЗАТ «Приват Інтертрейдінг» ВАТ «Орджонікідзевський ГЗК». Без дотримання належних доказів сплати до бюджету сум податку на додану вартість у розмірі 24312159,00 грн. у спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську не має підстав для підтвердження відповідності сум бюджетного відшкодування сумі, заявленій платником у податковій декларацій.
У судовому засіданні представник I-го відповідача позов не визнав, навів заперечення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях проти позову.
Головне управління Державного казначейства України у Луганській області позов не визнало, про що подало суду письмові заперечення проти позову від 29.09.2009 № 14-07/10578. В запереченнях проти позову II-ий відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки відповідно до пункту 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України від 02 липня 1997 року № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21 травня 2001 року № 200/86) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 червня 2001 року за № 489/5680, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. Висновок по ВАТ «Стахановський завод феросплавів» на адресу Головного управління Державного казначейства України у Луганській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість не надходив, тому відшкодування податку на додану вартість не проводилось.
У судовому засіданні представник ІI-го відповідача позов не визнав, навів заперечення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях проти позову.
Прокурор проти позову заперечував, підтримавши доводи заперечень відповідачів.
Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».
Згідно із статтею 1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»:
- податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.6);
- податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7);
- бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (пункт 1.8).
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» п одатковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».
Згідно із підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»).
Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (підпункт 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»).
Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій (підпункт 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»).
Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (підпункт 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»).
На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»).
Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то у відповідності із підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» такий податковий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
Як вбачається з матеріалів справи, державна реєстрація відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» (ідентифікаційний номер 00186513) проведена у виконавчому комітеті Стахановської міської ради Луганської області 30 грудня 1994 року (арк. справи 8).
Відкрите акціонерне товариство «Стахановський завод феросплавів» (ідентифікаційний номер 00186513) у відповідності до вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зареєстровано платником податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ - 001865112150.
На виконання вимог пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 липня 1997 року за № 250/2054, відкритим акціонерним товариством «Стахановський завод феросплавів» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції подана податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2008 року, що зареєстрована у Стахановській об'єднаній державній податковій інспекції за № 37268 від 20.11.2008 (арк. справи 12-13). Відповідно до рядку 25 вказаної податкової декларації та розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток № 3 до декларації) позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника податку, у розмірі 24312159,00 грн. (арк. справи 12-16).
До вищезазначеної податкової декларації з податку на додану вартість відкрите акціонерне товариство «Стахановський завод феросплавів» додало заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (арк. справи 17).
Таким чином, позивачем виконані всі вимоги Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» щодо обчислення та нарахування бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість.
На виконання вимог підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську була проведена позапланова виїзна перевірка відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів», код за ЄДРПОУ 00186513, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.2008 по 30.09.2008.
Довідкою від 13.02.2009 № 103/08-3/00186513 (арк. справи 28-41) за результатами позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.2008 по 30.09.2008, підтверджено заявлену ВАТ «Стахановський завод феросплавів» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за жовтень 2008 року в сумі 19756060,40 грн., за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлене бюджетне відшкодування по декларації за жовтень 2008 року на суму 4556098,60 грн., що пов'язане з проведенням додаткового комплексу заходів, направленого на встановлення достовірності відомостей, що є підставою для нарахування такого бюджетного відшкодування ПДВ (арк. справи 40-41).
Матеріалами справи (податковими накладними і платіжними дорученнями) та довідкою спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську від 13.02.2009 № 103/08-3/00186513 підтверджено фактичну сплату позивачем - отримувачем товарів (послуг) сум податку на додану вартість в ціні товару (послуг) постачальникам таких товарів (послуг), які включені до складу податкового кредиту.
Доводи І-го відповідача щодо не підтвердження надходження сум ПДВ до бюджету результатами зустрічних перевірок відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 18 серпня 2005 року № 350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість» суд не приймає на підставі того, що, по-перше, зазначений наказ Державної податкової адміністрації України не пройшов державної реєстрації в Міністерстві юстиції України відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731, і тому не має юридичної сили, а по-друге, він суперечить нормам Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», оскільки останній не ставить право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення зустрічних перевірок.
Згідно із довідкою спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про розмір залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості ВАТ «Стахановський завод феросплавів» код 00186513, станом на 09.10.2009 року із суми, заявленої до відшкодування в декларації за жовтень 2008 року, фактично відшкодовано 0,00 грн. Залишок бюджетної заборгованості за звітний період, станом на 09.10.2009 становить 24312159,00 грн. основної заборгованості (арк. справи 144).
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по податковій декларації за жовтень 2008 року в сумі 24312159,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.
Податкові органи, як суб'єкти владних повноважень при здійсненні покладених на них функцій контролю за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, відповідно до Конституції України мають діяти у спосіб, передбачений Законом України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість». В даному випадку, з урахуванням того, що позивачем виконані всі вимоги Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську повинна була надати висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Тобто, утримуючись від надання висновку, I-й відповідач порушив вимоги Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» щодо порядку та строків бюджетного відшкодування сум ПДВ, що є підставою для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 10 листопада 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 4 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську щодо ненадання висновку про суми відшкодування податку на додану вартість відкритому акціонерному товариству «Стахановський завод феросплавів» .
Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» (ідентифікаційний код 00186513, місцезнаходження: 94000, Луганська область, м. Стаханов, р/р 26003130026039 в ЗАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код 00186513) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації за жовтень 2008 року в сумі 24312159,00 грн. (двадцять чотири мільйона триста дванадцять тисяч сто п'ятдесят дев'ять гривень нуль копійок).
Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» (ідентифікаційний код 00186513, місцезнаходження: 94000, Луганська область, м. Стаханов, р/р 26003130026039 в ЗАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код 00186513) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1703,40 грн. (одна тисяча сімсот три гривні сорок копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена у повному обсязі 16 листопада 2009 року.
Суддя Т.І. Чернявська