Категорія 2.32
13 серпня 2009 року Справа №2а-20217/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Чернявської Т.І.,
при секретарі судового засідання Ігнатович О.А.,
за участю сторін:
від позивача - ОСОБА_1
від відповідача - помічник судді Кузьменко А.М. (довіреність від 12.08.2009 б/н)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1
до Жовтневого районного суду м. Луганська
про визнання бездіяльності відповідача щодо розгляду адміністративного позову позивача протиправною, зобов'язання відповідача розглянути адміністративний позов,
зобов'язання відповідача офіційно вибачитись у письмовій формі,
стягнення з відповідача 1000 (однієї тисячі) гривень на відшкодування моральної шкоди,
13 січня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Жовтневого районного суду м. Луганська, в якому просив:
1) визнати бездіяльність Жовтневого районного суду м. Луганська щодо розгляду його адміністративного позову від 31.07.2008 про визнання надісланої йому начальником Жовтневого районного відділу Луганського міського управління Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області Клейменовим О.О. відповіді від 11.07.2008 № 42/м-225 - необґрунтованою, протиправною та стягнути з Луганського міського управління Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області одну тисячу гривень на відшкодування моральної шкоди, - протиправною;
2) зобов'язати Жовтневий районний суд м. Луганська розглянути адміністративний позов від 31.07.2008 - у відповідності до чинного законодавства;
3) зобов'язати відповідача в якості одного зі способів відшкодування моральної шкоди офіційно вибачитись у письмовій формі;
4) стягнути 1000 (одну тисячу) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
У судовому засіданні представник відповідача звернувся до суду з усним клопотанням про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що суди та судді при здійсненні правосуддя не є суб'єктами владних повноважень в розумінні вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач у судовому засіданні проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі заперечував, оскільки вважає, що суди та судді є представниками судової влади і, відповідно, є суб'єктами владних повноважень.
Вислухавши думку позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що провадження у даній справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України підлягає закриттю у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства на підставі наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;
5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).
У розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 КАС України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 6 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів»).
Крім цього, згідно правової позиції, яку висловила Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 15.04.2008 у справі №21-319во07 (справа за позовом ОСОБА_3 до Ічнянського районного суду Чернігівської області, Президента України про визнання неправомірними дій судді, поновлення процесуальних прав, відшкодування моральної шкоди), законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову проти суду чи судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду.
На випадки, коли суд (суддя) протягом визначеного законом процесуального строку не вчиняє процесуальну дію та не ухвалює за нею рішення, створюючи тим самим перешкоди для подальшого руху справи (допускає процесуальну бездіяльність), поширюється правило про апеляційне оскарження, оскільки конституційне право на оскарження судових рішень за своїм обсягом є ширшим, ніж воно реалізоване в процесуальному законі.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. 158, ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Закрити провадження у справі № 2а-20217/09/1270 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Жовтневого районного суду м. Луганська про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язання відповідача офіційно вибачитись у письмовій формі, стягнення з відповідача 1000 (однієї тисячі) гривень на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Копію даної ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, ухвала набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Т.І. Чернявська