04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"24" травня 2017 р. Справа№ 911/2761/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Мартюк А.І.
Баранця О.М.
За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.
представників сторін:
від позивача - Олексієнко О.А., - дов. № 07-2017 від 01.01.2017,
від відповідача-1 - Сабадин А.В., - дов. б/н від 11.01.2017,
від відповідача-2 - ОСОБА_5, - дог. № Ц/16/09/2016 від 16.09.2016,
від третьої особи - Сацик Р.В., - дов. б/н від 16.01.2017,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою
відповідальністю «Агсолко Україна»
на рішення Господарського суду Київської області
від 31.10.2016 року
у справі № 911/2761/16 (суддя Н.Г. Шевчук)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агсолко Україна»
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Клайт»
2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_7
про стягнення 175 766,64 грн.
Рішенням Господарського суду Київської області від 31.10.2016 року у справі № 911/2761/16 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агсолко Україна» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 31.10.2016 року у справі № 911/2761/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухваламою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2016 року колегією суддів у складі головуючий суддя Тищенко А.І., судді: Станік С.Р., Майданевич А.Г. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.12.2016 року.
20.12.2017 року через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Клайт» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.
20.12.2017 року через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 року розгляд справи відкладено на 17.01.2017 року.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.01.2017 року, у зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці та у зв'язку з перебуванням судді Майданевича А.Г. на лікарняному, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Тищенко А.І., судді: Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 року справу № 911/2761/16 прийнято до провадження у зазначеному складі колегії суддів.
17.01.2017 року через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких відповідач-2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.
17.01.2017 року через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агсолко Україна» надійшли клопотання про витребування доказів від Києво-Святошинського ВП ГУ НП України в Київській області щодо ДТП і виклик свідка та від Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області щодо дати звільнення ОСОБА_7
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду № 911/2761/16 від 17.01.2017 року витребувано інформацію від Києво-Святошинського ВП ГУ НП України в Київській області щодо ДТП та від Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області щодо дати звільнення ОСОБА_7, розгляд справи відкладено на 02.03.2017 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду № 911/2761/16 від 02.03.2017 року розгляд справи відкладено на 16.03.2017 року.
06.03.2017 року через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області надійшла інформація на запит.
06.03.2017 року через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Києво-Святошинського ВП ГУ НП України в Київській області надійшла інформація на запит.
15.03.2017 року через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ОСОБА_7 надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких третя особа просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.
16.03.2017 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Клайт» надійшла заява про відвід суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б., Отрюха Б.В.
16.03.2017 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 надійшла заява про відвід складу суду Тищенко А.І., Михальської Ю.Б., Отрюха Б.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2017 року у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Клайт» та заяви представника Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 про відвід суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б. та Отрюха Б.В. - відмовлено.
16.03.2017 року в судовому засіданні, у зв'язку з необхідністю виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді при розгляді даної апеляційної скарги, недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості суду апеляційної інстанції та забезпечення довіри до судової влади України, суддями Тищенко А.І., Михальською Ю.Б., Отрюхом Б.В. заявлено самовідвід у розгляді даної справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2017 року заяву про самовідвід суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б., Отрюха Б.В. у справі № 911/2761/16 задоволено.
Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агсолко Україна» по справі № 911/2761/16 було передано колегії суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Зубець Л.П., Зеленіна В.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 року справу № 911/2761/16 прийнято до провадження у зазначеному складі колегії суддів та призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.04.2017 року.
25.04.2017 року через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агсолко Україна» надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких позивач підтримав вимоги своєї апеляційної скарги.
26.04.2017 року, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, розгляд справи не відбувся.
Після виходу головуючого судді Ткаченка Б.О. з лікарняного протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.05.2017 року, у зв'язку з перебуванням судді Зеленіна В.О. на лікарняному та судді Зубець Л.П. у відпустці, у справі № 911/2761/16 сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Баранець О.М., Мартюк А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2017 року справу № 911/2761/16 прийнято до провадження у вказаному складі колегії суддів та призначено до розгляду на 24.05.2017 року.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Агсолко Україна» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду Київської області від 31.10.2016 року у справі № 911/2761/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Клайт» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.
Представник Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.
Представник ОСОБА_7 у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.
Стосовно клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агсолко Україна» про витребування додаткової інформацію від Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, мотивованого невідповідністю наданої інформації запитуваній, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні з огляду на достатність інформації що надійшла на запит, здійснений ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 року.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
08.06.2016 року сталась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) у місті Вишневому по вул. Святошинській за участю автомобіля «Mersedes Benz» д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 (далі - третя особа, ОСОБА_7), який здійснив наїзд на стоячий автомобіль «Renault Logan» д.р.н. НОМЕР_2, що належить на праві приватної власності ТОВ «Агсолко Україна» (далі - позивач, ТОВ «Агсолко Україна»), який від удару контактував зі стоячим попереду автомобілем «Subaru Outback» д.р.н. НОМЕР_3. Транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Згідно постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.07.2016 року у справі № 369/5930/16-п ДТП сталася внаслідок порушення водієм автомобіля «Mersedes Benz» д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_7 вимог Правил дорожнього руху України (т. 1, а.с. 16).
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Mersedes Benz» д.р.н. НОМЕР_1, застрахована ПрАТ «АСК «Інго Україна» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АЕ/7451689 (т. 1 а.с. 17).
09.06.2016 року ТОВ «Агсолко Україна» звернулось до ПрАТ «АСК «Інго Україна» з повідомленням про ДТП № 244193 (т. 1 а.с. 37).
29.06.2016 року на замовлення ПрАТ «АСК «Інго Україна» з метою встановлення розміру страхового відшкодування суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Екліс» складено звіт № 364 про оцінку автомобіля «Renault Logan» д.р.н. НОМЕР_2, згідно якого матеріальний збиток, завданий власнику вказаного транспортного засобу внаслідок ДТП, складає 225 766,64 грн. (т. 1 а.с. 18-22).
З огляду на вказані обставини та на підставі поданої позивачем заяви від 13.07.2016 року, ПрАТ «АСК «Інго Україна» здійснила ТОВ «Агсолко Україна» виплату страхового відшкодування в розмірі 50 000,00 грн. в межах ліміту, передбаченого полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АЕ/7451689.
Оскільки заподіяний позивачу збиток склав 225 766,64 грн., а ПрАТ «АСК «Інго Україна» як страховиком винної особи було відшкодовано 50 000,00 грн., то непогашеним залишився збиток у розмірі 175 766,64 грн.
Позивач вважає, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_6 (далі - ФО-П ОСОБА_6), як власник автомобіля «Mersedes Benz» д.р.н. НОМЕР_1 та ТОВ «Клайт», як користувач вказаного транспортного засобу на підставі договору оренди № 2310 від 23.10.2014 року і підприємство, з яким станом на момент вчинення ДТП перебував у трудових відносинах ОСОБА_7, своїми спільними діями завдали ТОВ «Агсолко Україна» майнову шкоду і мають сплатити 175 766,64 грн. майнової шкоди.
У зв'язку з цим ТОВ «Агсолко Україна» звернулося до суду та просить стягнути з відповідачів солідарно 175 766,64 грн. майнової шкоди, завданої йому внаслідок ДТП.
Загальні підстави цивільно-правової відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, згідно якої для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.
Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.
Отже, предметом доказування по спору про відшкодування збитків є факти неправомірних дій (бездіяльності) відповідача, виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) відповідача і заподіяння ним шкоди.
У частині першій статті 1166 Цивільного кодексу України міститься пряма вказівка на протиправність поведінки заподіювача шкоди як обов'язкову підставу деліктної відповідальності. Протиправна поведінка в цивільних правовідносинах означає порушення особою вимог правової норми, що полягає в здійсненні заборонених дій або в утриманні від здійснення наказів правової норми діяти певним чином (бездіяльність). Протиправною бездіяльністю є нездійснення дії, яка вимагається законом. Для покладення відповідальності на особу, яка не здійснила певні дії, необхідна наявність двох умов: наявність у особи обов'язку здійснити певні позитивні дії, що може випливати із прямої вказівки закону, договору, службових відносин, а також з випадків, створених самою особою; можливість їх здійснити за цих умов.
Згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Тобто, положення ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України передбачають відшкодування шкоди роботодавцем, а ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України - власником транспортного засобу.
Як стверджує позивач, ОСОБА_7 станом на момент ДТП був працівником ТОВ «Клайт», яке користувалося автомобілем «Mersedes Benz» д.р.н. НОМЕР_1 на підставі договору оренди № 2310 від 23.10.2014 року.
ТОВ «Клайт» зазначає, що 08.06.2016 в день вчинення ДТП ОСОБА_7 не перебував з ним у трудових відносинах, оскільки наказом № 31К (пункт 2) від 06.06.2016 року ОСОБА_7 звільнено з посади водія за власним бажанням (т. 1 а.с. 83).
Крім того, ТОВ «Клайт» було надано журнал видачі подорожніх листів та випуску автомобілів на лінію, а також журнал передрейсового медогляду водія за період з 05.06.2016 по 08.06.2016, які свідчать, що ОСОБА_7 останній раз відмічений в них 05.06.2016.
Стосовно перебування в користуванні ТОВ «Клайт» вказаного автомобіля, то Договір оренди №2310 від 23.10.2014 між ТОВ «Клайт» та громадянином ОСОБА_6, який укладений у простій письмовій формі, розірвано за згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди № 1 від 06.06.2016 (т. 1 а.с. 88).
Таким чином, ТОВ «Клайт» ані трудових відносин з ОСОБА_7, ані користування транспортним засобом на підставі договору оренди не здійснювало.
Слід звернути увагу, що договір оренди укладено між юридичною особою та фізичною особою.
Відповідно до ст. 799 Цивільного кодексу України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Докази нотаріального посвідчення договору оренди № 2310 від 23.10.2014, укладеного між ТОВ «Клайт» та громадянином ОСОБА_6 відсутні.
Частиною 1 ст. 220 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про нікчемність договору оренди на підставі ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України, у зв'язку з відсутністю нотаріального посвідчення договору, що передбачено ст. 779 Цивільного кодексу України.
Також колегія суддів звертає увагу, що на запит апеляційного господарського суду, за клопотанням позивача, листом № 2091 від 22.02.2017 року Києво-Святошинським ВП ГУ НП України в Київській області була надана інформація щодо ДТП, в якій зазначено, що під час допиту ОСОБА_7, останній вказав, що він працює в ТОВ «Клайт» на посаді водія.
В свою чергу, листом № 761/9/10-13-13-01 від 28.02.2017 року Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області надала інформацію, якою підтверджується, що трудові відносини ОСОБА_7 припинилися 06.06.2016 року.
Належних доказів, які свідчать, що ОСОБА_7 був працівником ТОВ «Клайт» станом на 08.06.2016 року у матеріалах справи відсутні.
Вказане також спростовує посилання апелянта на те, що ТОВ «Клайт» (шляхом надання своєму водієві ОСОБА_7 автомобіля) все ж таки здійснювало користування автомобілем «Mersedes Benz» д.р.н. НОМЕР_1, згідно тимчасового реєстраційного талону № НОМЕР_4, виданого на підставі довіреності НОМЕР_5, наданої ОСОБА_6
Враховуючи вказані обставини, судова колегія не встановила підстав для відповідальності ТОВ «Клайт» ні як користувача автомобілем «Mersedes Benz» д.р.н. НОМЕР_1, ні як роботодавця ОСОБА_7
Автомобіль «Mersedes Benz» д.р.н. НОМЕР_1 є власністю громадянина ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію вказаного транспортного засобу (т. 1 а.с. 143).
Проте, докази використання автомобіля «Mersedes Benz» д.р.н. НОМЕР_1, який належить громадянину ОСОБА_6, з метою здійснення підприємницької діяльності Фізичною-особою підприємцем ОСОБА_6 відсутні.
Щодо доводів представника ФО-П ОСОБА_6, який стверджує, що ним 06.06.2016 було передано автомобіль «Mersedes Benz» д.р.н. НОМЕР_1 строком на два тижні ОСОБА_7 для власного користування за розпискою (т.1 а.с. 151), колегія суддів критично сприймає як доказ, оскільки вказана розписка не містить ознак двостороннього договору оренди та не відповідає його формі, визначеній ст. 799 Цивільного кодексу України.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність всіх елементів складу цивільного правопорушення як необхідної умови для притягнення відповідачів до цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків, оскільки у них були відсутні правові підстави, станом на момент настання ДТП, для використання джерела підвищеної небезпеки, яким спричинено позивачу майнові збитки.
Крім того, ч. 1 ст. 1190 Цивільного кодексу України передбачено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Таким чином, для солідарної відповідальності, збитки заподіяні відповідачу повинні бути заподіяні відповідачами, а не одним з них.
Позивачем не доведено, що відповідачі спільними діями завдали майнової шкоди позивачу.
За таких обставин, відсутні підстави для солідарного стягнення з відповідачів майнової шкоди.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Обставини, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю «Агсолко Україна» в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 31.10.2016 року по справі № 911/2761/16 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Агсолко Україна» задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Агсолко Україна» (апелянта).
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. У задоволенні клопотання про надання інформації від Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області - відмовити.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агсолко Україна» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 31.10.2016 року по справі № 911/2761/16 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 911/2761/16 повернути до Господарського суду Київської області.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді А.І. Мартюк
О.М. Баранець
Повний текст рішення складено 29.05.2017 року.